Справа № 755/8695/15-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" жовтня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Антипової Л.О.,
при секретарі Філімоновій Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, про визнання додаткового строку для прийняття спадщини, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що батько позивача ОСОБА_2 20.02.1985 року вступив до шлюбу з ОСОБА_5. Їх шлюб було зареєстровано за актовим записом №291. Дітей від шлюбу вони не мали. Не мала ОСОБА_5 дітей і від попереднього шлюбу. ОСОБА_5 до шлюбу з батьком позивача знаходилася в шлюбі з ОСОБА_6. На праві спільної власності їм належала квартира АДРЕСА_1, яка знаходилася на балансі житлово-будівельного кооперативу «Дарничанин» Дніпровського району м. Києва. Пайову долю чоловіка ОСОБА_5 отримала в свою власність на підставі свідоцтва про право на спадкування за законом, виданого 24.07.1979 року Першою Київською державною нотаріальною конторою. 24.07.1979 року їй було видано свідоцтво про право власності і на весь пай в житлово-будівельному кооперативі «Дарничанин». В цій квартирі вона проживала з батьком позивача до своєї смерті. Батько позивача має дуже похилий вік і тяжко хворіє, позивач змішенийц за ним здійснювати фізичний догляд. ОСОБА_5 при житті не раз висловлювалася про свій намір здійснити заповіт на своє майно на відповідачку і на позивача в рівних долях. Позивач припускав, що ця обіцянка має місце на рівні роздумів. Як з'ясувалося ОСОБА_5 оформила заповіт, але самого заповіту позивачу не вручила і не показувала. Під час прибирання у батька, позивач знайшов заповіт ОСОБА_5 на позивача та її племінницю. У зв'язку з чим позивач просить визначити додатковий строк в три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом від 08.08.2011 року.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від представника позивача ОСОБА_7 надійшла заява до суду про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Крім того в сматеріалах цивільної справи знаходиться заява від третьої особи - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Гаврилової О.В. про розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Судом встановлено, що 08.08.2011 року ОСОБА_5 було складено заповіт на належну їй квартиру під АДРЕСА_1, яку заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_3. (а.с.6)
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до абз. 1 п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами справ про спадкування», часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
У статті 67 Закону України «Про нотаріат» від 2 вересня 1993 року № 3425-12 встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Згідно частини другої ст.1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Якщо у відношенні до особи, яка пропустила строк для прийняття спадщини, не надійшла до державної нотаріальної контори, за місцем відкриття спадщини, письмова згода про прийняття цією особою спадщини хоча б від одного із спадкоємців, які прийняли спадщину, або якщо ні один із потенційних спадкоємців не прийняв спадщину - спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини має право звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, що урегульовано ч. 3 ст. 1272 Цивільного кодексу України. Як роз'яснено в пункті 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Як убачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, вказуючи на його необізнаність щодо факту наявності заповіту на ім'я позивача, що є причиною пропуску встановленого законом шестимісячного троку для прийняття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як визначено в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущення.
Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд визнає поважними причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5, оскільки позивачу не було відомо про існування заповіту.
Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини, які перешкоджали позивачу своєчасно звернутись із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини є поважними, тому позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, ст.ст. ст.ст. 3, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223, 224-228, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гаврилова Ольга Василівна, про визнання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Встановити ОСОБА_1 додатковий строк в три місяці для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом від 08.08.2011 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гавриловою Ольгою Василівною на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: