ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
14.07.06 Справа № 11/10
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючої-судді Дубник О.П.
суддів Орищин Г.В.
Якімець Г.Г.
При секретарі судового засідання Ніколайчук С.В.
розглянув апеляційну скаргу Перечинської міської ради №203/01-18 від 20.03.06р.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 17.03.2006р.
у справі №11/10
за позовом Відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) «Закарпаттягазбуд», м.Мукачево
до відповідача Перечинської міської ради, м.Перечин
про стягнення 41981,60 грн.
за участю представників
від позивача – Сомікова Л.Я., Пішковцій В.С. - представники (довіреність у справі);
від відповідача –не з’явився.
Розпорядженням голови суду, яке знаходиться в матеріалах справи, проведено зміни в складі колегії суду.
Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Права та обов’язки згідно ст.22 ГПК України роз’яснено, заяв про відвід суддів не поступало.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, докази цього містяться в матеріалах справи, ухвала суду про призначення справи до розгляду направлялась сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.03.2006р. у справі №11/10 (суддя Л.М.Якимчук) частково задоволено позов ВАТ «Закарпаттягазбуд»до Перечинської міської ради, Управління сільського господарства і продовольства Перечинської райдержадміністрації та стягнено з відповідача 1 на користь позивача суму 20554 грн. боргу та 205,25 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита, 57,77 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.
Провадження у справі стосовно Управління сільського господарства і продовольства Перечинської райдержадміністрації припинено місцевим господарським судом на підставі ч.6 ст.80 ГПК України, оскільки останнє ліквідовано, а створене управління агропромислового розвитку Перечинської райдержадміністрації, яке не є його правонаступником, що підтверджується Положенням про управління агропромислового розвитку Перечинської районної державної адміністрації.
Рішення суду в частині задоволених позовних вимог мотивоване ч.3 ст.3, ст.ст.837, 854 Цивільного кодексу України, на підставі яких місцевим господарським судом, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, зроблено висновок про правомірність стягнення з Перечинської міської ради на користь позивача суми боргу в розмірі 20554 грн. в межах строку позовної давності, так як відповідачем не виконано своїх зобов’язань по чинному договору №17а від 07.02.01р.
Відмовляючи в решті позову, суд першої інстанції керувався ст.ст.71, 75, ч.1 ст.80 Цивільного кодексу УРСР, п.4 розділу „Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, відповідно до яких борг у сумі 26078,60 грн., що виник у 2001 - 2002 роках, слід вважати погашеним строком позовної давності.
З підстав, зазначених в апеляційній скарзі, Перечинська міська рада оскаржила рішення суду, стверджуючи, що при винесенні цього судового рішення місцевий господарський суд, стягуючи з Перечинської міської ради борг, посилався на пред'явлений позивачем договір №17а від 07.02.01р., а не на №17, в межах якого подано позовну заяву.
Крім того апелянт наполягає на тому, що позивачем у квітні 2004р. не виконувалися роботи на суму 20554 грн., а акти прийому-передачі виконаних робіт за квітень 2004р. №№1152, 1153, 1154, підписанні на виконання договору №17 від 07.02.01р. помилково, за таких підстав просить скасувати оскаржуване рішення суду, а в позову відмовити повністю.
У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ «Закарпаттягазбуд»заперечує проти доводів апелянта, посилаючись на приписи ст.22 ГПК України, згідно якої позивач може на будь-якій стадії судового процесу змінити позовні вимоги в порядку збільшення або зменшення, подавати суду додаткові матеріали, документи, тощо, а оскільки договір №17а від 07.02.01р. до цього часу ніким не оскаржений, ніхто не визнавав його нечинним і на сьогоднішній день він має юридичну силу, з відповідача правомірно стягнуто 20554 грн. боргу, так як останній свої зобов’язання згідно вищевказаного договору в добровільному порядку не виконав.
Заслухавши представників позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
07.02.01р. Перечинською селищною радою (замовник), правонаступником якої є Перечинська міська рада (постанова Верховної Ради України від 04.03.2004 № 1592- ІУ „Про віднесення смт. Перечин до категорії міст районного значення"), управлінням сільського господарства і продовольства Перечинської райдержадміністрації (платник) укладено з ВАТ „Закарпаттягазбуд"(підрядчик) договір №17 на будівництво об'єкту „Газові мережі смт. Перечин", згідно умов якого замовник зобов'язується щомісячно підтверджувати обсяги виконаних робіт, а платник - забезпечити розрахунок за виконані роботи, на умовах і в терміни, передбачені цим договором, загальною вартістю 280,0 тис. грн., джерела фінансування - централізовані капіталовкладення.
Пунктом 3.6 вищевказаного договору передбачено, що підрядчик виконує роботи та надає акти приймання виконаних підрядних робіт і витрат, які після затвердження їх замовником, оплачуються платником протягом 10 банківських днів. Розрахунок проводиться згідно актів Ф-2, Ф-3 за фактично виконаний об'єм робіт.
Крім цього, як вірно встановлено місцевим господарським судом, цього ж дня позивач та Перечинська селищна рада 07.02.01р. підписали договір №17а про той же предмет. Однак, згідно договору №17а Перечинська селищна рада зобов’язувалась щомісячно підтверджувати обсяги виконаних робіт в трьох денний термін з моменту пред’явлення актів виконаних робіт та проводити розрахунки за виконані роботи.
Таким чином, договір №17а змінив обов’язки сторін і є нічим іншим, як зміною договору №17 в цій частині щодо визначення платника.
Матеріалами справи встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання щодо будівництва об'єкту „Газопостачання смт. Перечин", про що свідчать довідки про вартість виконаних підрядних робіт Ф-КБ-3 та акти приймання виконаних підрядних робіт - Ф-КБ-2в, а саме: за серпень 2001 року на суму 89672 грн. ; вересень 2001 року - на суму 48406 грн. та на 63937грн.; листопад 2001 року - на 67465 грн.; грудень 2001 року - на 29923 грн., всього за 2001 рік виконано робіт на загальну суму 299403 грн. (наявні в справі).
Однак, у зв’язку з проплатою Управлінням сільського господарства виконаних робіт лише на суму 264829 грн., залишився борг на суму 34574грн.
Крім того, згідно акта за квітень 2002 року позивачем у 2002 році виконано роботи на суму 16367 грн.
Перечинською селищною радою здійснено оплату вартості робіт на суму 20892,40 грн. і знято згідно акту КРУ - 3970 грн., таким чином сума проплати склала 24862,40 грн. В цій частині спору немає.
У 2004 році позивачем виконані роботи по договору №17а, згідно акта за квітень 2004 року на суму 20554 грн., які замовником не оплачені.
Отже, за 2001, 2002 та 2004 роки позивачем виконано робіт на загальну суму 336324 грн., а оплачено роботи на загальну суму 289691,40грн., в результаті чого борг становить 46632,60 грн.
Оскільки борг у сумі 26078,60 грн. виник у 2001 - 2002 роках, то до цих правовідносин, як вірно встановив суд першої інстанції на підставі п.4 розділу „Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 1 січня 2004 року, необхідно застосовувати норми Цивільного кодексу УРСР.
Загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки (ст.71 ЦК УРСР).
Частиною 1 статті 80 Цивільного кодексу УРСР передбачено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові, а згідно ст.75 цього ж кодексу позовна давність застосовується судом незалежно від заяви сторін.
Згідно ст.33 ГПК України апелянт повинен довести ті обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, судова колегія, погоджуючись з висновком місцевого господарського суду, вважає підставним стягнення з Перечинської міської ради на користь позивача 20554 грн. боргу на підставі чинного договору №17а від 07.02.01р.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 103, 105 ГПК України,
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу відхилити, а рішення господарського суду Закарпатської області від 17.03.06р. у цій справі - залишити без змін.
2. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена згідно ст.107 ГПК України.
3. Справу повернути в місцевий господарський суд.
Головуюча-суддя О.П. Дубник
суддя Г.В. Орищин
суддя Г.Г.Якімець