Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.06                                                                                            Справа №  16/467

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Рудченка С.Г. (доповідач по справі),

суддів:                                 Міщенко  П. К. суддів:                                 Яковлева М, Л,  

                                                                                                                               .

при секретарі судового засідання –Огієнко В.О.,

за участю представників сторін:                     

від позивача:

Гаркавенко Н.М. –довідка № 23-2521 від 11.09.2001 р., керівник; Павленко Н.Г. –представник;

від відповідача:

Стариш В.М. –дов. № 3382/07-12 від 17.10.2006 р., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою сільськогосподарського фермерського господарства «Наталі»на постанову господарського суду Черкаської області від 18.05.2006 р.,

по справі №  16/467 (суддя –Спаських Н.М.,)

за позовом      сільськогосподарського фермерського господарства «Наталі»,

                        с. Кошмак,                  

до                           Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з

                        тимчасової втрати працездатності, м. Черкаси,

про                  стягнення 52270,63 грн.,

В С Т А Н О В И В:

          У січні 2006 р. сільськогосподарське фермерське господарство «Наталі»(далі по тексту –СФГ «Наталі», позивач) звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі по тексту –Фонд, відповідач) про стягнення матеріальної допомоги по вагітності та пологах у сумі 10205,19 грн., інфляційних у сумі 1265,44 грн. та збитків у сумі 40800,00 грн. на підставі положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

Постановою господарського суду Черкаської області від 18.05.2006 року у справі № 16/467  відмовлено СФГ «Наталі»в задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із вказаною постановою господарського суду Черкаської області, позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти по справі нову постанову по суті заявлених вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги позивачем зроблено посилання на те, що постанова суду є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме:

- судом порушено вимоги ст. 159 КАС України про об’єктивність і обґрунтованість свого рішення;

-   при винесенні постанови суд однобічно надав перевагу лише доказам однієї сторони, тобто відповідача, безпідставно при цьому ігноруючи доказами позивача, при їх відхиленні не дав їм жодної оцінки, чим також порушив вимоги ст.ст. 11,86 КАС України.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006 року апеляційну скаргу СФГ «Наталі»після проведення необхідних підготовчих дій прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 16/467 в судовому засіданні 08.09.2006 р. за участю представників сторін.

Розгляд даної справи здійснюється після оголошених в судовому засіданні 08.09.2006 р. та 06.10.2006 р. ухвал про відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою представників сторін.

Розпорядженням голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 07.09.2006 року у зв’язку з виробничою необхідністю розгляд справи № 16/467 призначено у складі колегії суддів: головуючого судді –Рудченка С.Г, суддів Яковлєва М.Л. та Міщенка П.К.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати постанову місцевого господарського суду та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Відповідач скористався наданим йому ст. 191 КАС України правом на подання заперечень на апеляційну скаргу, у яких Фонд не погоджується з вимогами апеляційної скарги та просить оскаржувану постанову господарського суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з підстав, викладених у тексті заперечень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що постанова місцевого господарського суду підлягає скасуванню з підстав невідповідності вимогам чинного законодавства, а апеляційна скарга СФГ «Наталі»–частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції, судом надано перевагу доказам відповідача та не надано відповідну правову оцінку доказам позивача.

У відповідності до ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням і похованням»( далі - Закон) від 18.01.01 року № 2240-111 , платниками страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи. Страхувальники - юридичні та фізичні особи набувають статусу платників страхових внесків до Фонду з дня їх реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду.

 Спеціальна реєстрація для фізичних осіб –найманих працівників не вимагається - ці особи вважаються застрахованими з часу укладення трудового договору ( ст. 8, 10 Закону).

У відповідності до ст. 23 Закону страхувальники-роботодавцІ сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов’язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Тобто підприємство самостійно здійснює належні виплати своїм працівникам в результаті настання страхового випадку за рахунок сум внесків, які належать до сплати Фонду. У випадку недостатності цих коштів їх відшкодування здійснюється Фондом на користь підприємства за результатами звітності підприємства.

У відповідності до положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»призначаються: 1) допомога у зв’язку з вагітністю та пологами; 2) одноразова допомога при народженні дитини; 3) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначається і виплачується за місцем основної роботи (служби) - ст. 5 даного Закону. Допомога надається на підставі довідки лікувального закладу встановленого зразка ( лікарняний лист) - ст. 8 даного Закону.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, і виплачується жінкам за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Зазначена допомога обчислюється сумарно та надається жінкам у повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Допомога у зв’язку з вагітністю та пологами надається у розмірі 100 відсотків середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги по безробіттю тощо) жінки, але не менше 25 відсотків від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць (ст. 9 даного Закону).

Як встановлено колегією суддів та знайшло своє підтвердження у матеріалах справи, 01 березня 2004 року між СФГ «Наталі»та працівником Свистун Ольгою Володимирівною було укладено трудовий договір № 1 (а.с. 7-8), у відповідності до умов якого працівник прийняв на себе обов’язки виконувати роботу технолога-овочівника, яка включає в себе роботи по засіву, вирощуванню та догляду за розсадою сільськогосподарських культур. У відповідності до п. 2.1.3. договору, працівнику  виплачується заробітна плата із розрахунку не менше 2 000,00 грн. за повний відпрацьований місяць при п’ятиденному робочому тижні, працівнику надається щорічна відпустка.

З копії наказу № 1 від 1 березня 2004 р. та трудової книжки (а.с. 9-10) вбачається, що Свистун О.В. прийнято на роботу технологом з 01.03.2004 р. за безстроковим трудовим договором.

Висновок суду першої інстанції про те, що позивач із Свистун О.В. заключили договір підряду –не ґрунтується на доказах.

З а.с. 68 вбачається, що сторони заключили строковий трудовий договір. В даному договорі конкретно не зазначено місце, об’єм та строки виконання робіт, в той час як встановлено п’ятиденну робочу неділю (тиждень) та зарплату.

В цей же день 01.03.2004 р. вищевказаний договір замінено на безстроковий (а.с. 7-8).   

У відповідності до положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», виплата соціальної допомоги по вагітності та пологах здійснюється підприємством лише тим особам, з якими укладено трудові договори, а не цивільно-правові. Соціальне страхування осіб, які працюють на умовах цивільно-правових договорів здійснюється на добровільних засадах.

У даному випадку позивачем доведено, що взаємовідносини між роботодавцем та працівником були оформлені саме відповідно до трудового договору, оскільки на підтвердження позовних вимог позивачем додано табелі обліку робочого часу та копія трудової книжки працівника Свистун О.В.

Також в матеріалах справи відсутні і відповідачем не надані докази визнання зазначеного трудового договору недійсним.

До того ж, сплата позивачем страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності також свідчить про те, що Свистун О.В. була застрахованою особою саме на підставі трудових відносин з позивачем (а.с. 69).

У відповідності до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Отже, на думку колегії суддів апеляційної інстанції стягнення з відповідача понесених підприємством витрат на виплату працівнику Свистун О.В. коштів по родовій та післяродовій відпустці в сумі 10205,19 грн. є правомірною.

Відповідно до ст. 31 Закону України від 18.01.2001 р. № 12240 –Фонд має компенсувати зазначені виплати. Даним законом не передбачено індексацію сум та стягнення збитків.

Апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що в цій частині позову слід відмовити, оскільки збитки і невідшкодування суми допомоги позивачу з боку відповідача не знаходяться в прямому причинному зв’язку. Позивач розрахував збитки як неодержаний дохід з саджанців сільськогосподарських культур та врожаю з них, які б позивач міг придбати на кошти, які не відшкодував Фонд. Підприємницька діяльність ведеться на страх і ризик господарюючого суб’єкта. Відносини між позивачем і відповідачем не носять господарський (підприємницький) характер, а тому ведення господарської діяльності не може залежати від виконання Фондом своїх обов’язків з соціального страхування.

Крім того, стягнення збитків позивач обґрунтував ст. 623 ЦК України, яка врегульовує відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання. Згідно ч. 2 ст. 1 ЦК України, до майнових відносин, заснованих на адміністративному чи іншому владному підпорядкуванні однієї особи іншій особі , а також до податкових. Бюджетних відносин, цивільне законодавство не застосовується.

З цих підстав позов у частині стягнення збитків у сумі 40 800,00 грн. до задоволення не підлягає.

Отже аналіз матеріалів справи свідчить про те, що місцевий господарський суд не в повному обсязі з’ясував обставини справи, які мали істотне значення для вірного вирішення спору.

Відповідно до п.п. 1, 4 статті 202 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ч. 1 ст. 94, ст. 198, п.п. 1, 4 ст. 202, ст. 207 розділом VII «Прикінцеві та перехідні положення», КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1.          Апеляційну скаргу сільськогосподарського фермерського господарства «Наталі»на постанову господарського суду Черкаської області від 18.05.2006 р. по справі № 16/467 задовольнити частково.

2.          Постанову господарського суду Черкаської області  від 18.05.2006 року  по справі № 16/467 скасувати.

3.          Прийняти нове рішення, яким стягнути з Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на користь сільськогосподарського фермерського господарства «Наталі»:

                    - матеріальну допомогу в зв’язку із вагітністю та пологами виплачену           найнятому працівнику Свистун О.В. в сумі 10205,19 грн.;

                    -  державне мито в сумі 102,05 грн.,

          в іншій частині заявлених позовних вимог –відмовити.

4.          Копію постанови надіслати учасникам провадження.

5.          Матеріали справи № 16/467 повернути до господарського суду Черкаської області.

6.          Постанова апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

7.          Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                          Рудченко С.Г.                                            Судді:                                                                                      Міщенко  П. К.  Судді:                                                                                      Яковлєв М. Л.