Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.11.06 Справа № 184/4-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Рудченка С.Г. (доповідач по справі),
суддів: Міщенко П. К. суддів: Федорова М. О.
.
при секретарі судового засідання –Огієнко В.О.,
за участю представників сторін:
від позивача: не зявилися;
від відповідача: Філатов С.А. –пос. № 213 б/д., начальник юридичного відділу,
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою Броварського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на постанову господарського суду Київської області від 01.08.2006 року, повний текст якої підписано 07.08.2006 року,
по справі № 184/4-06 (суддя –Попікова О.В.),
за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Броварах, м. Бровари,
до Броварського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального
страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних
захворювань України, м. Бровари,
про зобов’язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Київської області від 01.08.2006 року, повний текст якої підписано 07.08.2006 року (далі по тексту –оскаржувана постанова), позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Броварах (далі по тексту –УПФУ, позивач) до Броварського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі по тексту –відповідач) про зобов’язання вчинити дії задоволено у повному обсязі та зобов’язано відповідача включити невідшкодовані суми у розмірі 11678,53 грн. до відповідних актів звірення витрат по особових справах Литвина О.О., Ремез М.О., Бардаш О.В., Петрова В.В., Маркіна О.В. відповідно до «Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійних захворювань та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».
Не погоджуючись із вищезазначеною постановою місцевого господарського суду, Броварське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України звернулося до апеляційного суду з заявою про апеляційне оскарження від 09.08.2006 року та апеляційною скаргою від 28.08.2006 року, в якій просить скасувати оскаржувану постанову господарського суду Київської області та постановити ухвалу, якою відмовити УПФУ у задоволенні позовних вимог щодо вчинення дій по підписанню акту щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ухвалою від 29.09.2006 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 184/4-06 в судовому засіданні 13.10.2006 р. за участю представників сторін.
Розгляд справи здійснюється після оголошеної в судовому засіданні 13.10.2006 р. ухвали про відкладення у зв’язку з неявкою уповноваженого представника позивача.
УПФУ скористалося наданим їм ст. 191 КАС України процесуальним правом на подання заперечень на апеляційну скаргу, в яких позивач не погоджуються з вимогами апеляційної скарги, оскільки вимоги, викладені в ній, є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, та просить оскаржувану постанову господарського суду Київської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у тексті заперечень.
Розпорядженням в.о. голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.11.2006 року у зв’язку з виробничою необхідністю розгляд справи № 184/4-06 призначено до розгляду у складі колегії суддів: головуючого судді –Рудченка С.Г, суддів Міщенка П.К. та Федорова М.О.
Під час судового розгляду справи представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати постанову господарського суду Київської області від 01.08.2006 року у справі № 184/4-06.
Представник УПФУ вдруге не з’явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
За згодою представника відповідача в судовому засіданні 03.11.2006 р. у відповідності до п. 3 ст. 160 КАС України було оголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення уповноваженого представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга Броварського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Київської області від 01.08.2006 року –скасуванню з наступних підстав.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 7 Закону України № 2272 - ІІІ передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснює виплати з того часу, коли підприємства передали в установленому порядку документи, що підтверджують право працівників (членів їх сімей), що потерпіли на виробництві до 01.04.01 року на такі страхові виплати та соціальні послуги.
Діючим законодавством України не передбачено права Пенсійного фонду України передавати Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві України документи для проведення соціальних виплат у формі виплати пенсій по інвалідності і пенсій у зв’язку з втратою годувальника. Сплату таких пенсій на даний час здійснює Пенсійний фонд України згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення»та Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», до заяви про призначення пенсій додаються перелік документів, до яких у обов’язковому порядку входить акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1, акт про професійне захворювання за формою П-4 та виписки по кожному засіданню МСЕК (медико соціальна експертна комісія).
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що місцевим судом при прийнятті оскаржуваного рішення не враховано, що для проведення відділенням Фонду будь яких виплат повинні бути правові підстави. Відповідно до положення ст. 35 Закону України № 1105, для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків подаються акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та висновок МСЕК про ступінь втрати потерпілим працездатності. Нещасні випадки з Литвином О.О., Ремезом М.О., Бардаш О.В., Петровим В.В., Маркіним О.В. стались ще в часи колишнього СРСР на території теперішньої Російської Федерації а Фонд соціального страхування діє у межах Украши і здійснює страхування застрахованих в Україні осіб з дати набрання чинності Закону Украни № 1105.
Суд першої інстанції посилається на ст. 2 Закону України № 1105, яка передбачає, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено з законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних з виконанням трудових обов’язків мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку, відповідно до даного Закону.
Але апеляційна інстанція вважає, що вказана норма Закону стосується лише осіб, яким заподіяно шкоду на території України за часів СРСР.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 7 Закону України № 2272 - ІІІ, потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного Фонду України та Фонду соціального страхування України.
На момент звернення Управління Пенсійного Фонду до суду, відділення Фонду не мало і не має будь яких документів, підтверджуючих право на відшкодування потерпілим Литвин О.О., Ремез М.О., Бардаш О.В., Петров В.В., Маркін О.В.
Таким чином прийнята господарським судом Київської області постанова не відповідає вимогам законодавства, а саме прийнята з порушенням норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105 - XIV (далі по тексту - Закон України № 1105 - XIV), Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 22 лютого 2001 року № 2272 -ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2272-ІІІ).
Також колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу сторін на те, що відповідно до ст. 2 «Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров’я, які пов’язані з виконанням ними трудових обов’язків»підписана 09.09.1994 р. державами - учасницями СНД, відшкодування шкоди заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва, іншого ушкодження здоров’я (в тому числі під час втрати працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві, пов’язаного з виконанням працівником трудових обов’язків, після переїзду потерпілого на територію іншої Сторони), смерті проводяться роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров’я.
До того ж своїми листами Міністерство юстиції від 14.08.2006 р. за № 21-46-921 та Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради України за № 16/3-9 від 10.01.2006 р. стверджують, що «підстави для відшкодування Пенсійному фонду України Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання виплат пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання громадянам країн-учасниць СНД відсутні».
Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що місцевим господарським судом було невірно оцінено наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, що призвело до порушення норм матеріального права.
Відповідно до п.п 4 статті 202 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ч. 1 ст. 94, ст. 198, п.п. 4 ст. 202, ст. 207 розділом VII «Прикінцеві та перехідні положення», КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ :
1. Апеляційну скаргу Броварського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України на постанову господарського суду Київської області від 01.08.2006 року, повний текст якої підписано 07.08.2006 року по справі № 184/4-06 задовольнити у повному обсязі.
2. Постанову господарського суду Київської області від 07.08.2006 року по справі № 184/4-06 скасувати і відмовити в задоволенні позовних вимог.
3. Копію постанови надіслати учасникам провадження.
4. Матеріали справи № 184/4-06 повернути до господарського суду Київської області.
5. Постанова апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
6. Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.ст. 211, 212 КАС України
Головуючий суддя: Рудченко С.Г. Судді: Міщенко П. К. Судді: Федоров М. О.