ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
05.07.06 Справа № 1/63-26/3
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: головуючого судді Городечної М.І., суддів Юркевича М.В., Кузя В.Л., при секретарі судового засідання Боршовському Т., розглянувши апеляційну cкаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Довгої Оксани Григорівни б/н від 20.03.2006 року (вх. № 1020 від 30.03.2006 року) на рішення господарського суду Львівської області від 28.02.2006 року у справі № 1/63-26/3 за позовом: Відкритого акціонерного товариства (надалі ВАТ) «Кредобанк”, м.Львів,іонерного товариства "іяльності Довгої Оксани Григорівни, м.Броди до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи (надалі –Підприємця) Довгої Оксани Григорівни, м.Броди, про стягнення 120 802,95 грн.
за участю представників сторін: від позивача - Наконечна С.І., довіреність № 0132 від 03.04.2006 року, від відповідача: не з‘явився.
Присутньому в судовому засіданні представнику позивача роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 22, 22, 28 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.02.2006 року у справі № 1/63-26/3 задоволено позов Акціонерного товариства «Кредит Банк (Україна)»до суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Довгої Оксани Григорівни: стягнено з останньої 92500 грн. строкової заборгованості по кредиту, 25460 грн. простроченої заборгованості по кредиту, 4283,71 грн. прострочених відсотків, 808,65 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 153,99 грн. пені за несвоєчасну оплату відсотків, 1232,06 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Зокрема в апеляційній скарзі Підприємець Довга О.Г. вважає дане рішення місцевого господарського суду незаконним та необгрунтованим, а тому просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.
ВАТ «Кредобанк” (позивач у справі) письмових пояснень по суті вимог апеляційної скарги суду не представило. Представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги заперечив.
Колегія суддів апеляційного суду враховуючи повідомлення відповідача належним чином про час та місце слухання справи, що стверджується поштовим повідомленням про вручення їй під розписку ухвали суду від 31.05.2006 року, що знаходяться в матеріалах справи, положення ст. 101 ГПК України, вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2006 року у справі № 1/63-26/3 в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
06.07.2005 року між сторонами укладено кредитний договір № 563 із змінами згідно договору від 14.10.2005 року (надалі Договір). За умовами кредитного договору позивач надав відповідачу кредит в сумі 120 000,00 грн. зі сплатою 19,5% річних терміном до 05.07.2007 року (п. 1.1, 1.3). Для видачі кредиту відповідачу було відкрито позичковий рахунок № 2063401060402 (п. 1.2 Договору).
Таким чином, даний Договір по своїй правовій природі містить ознаки кредитного договору, оскільки відповідає всім правовим вимогам відносин між сторонами, що регулюються § 2 глави 71 ЦК України. Крім цього, даний Договір вчинений в належній формі, підписаний повноважними представниками обох сторін та засвідчений їх печатками, що відповідає положенням ст.ст. 205-209 ЦК України, тобто є правомірним правочином.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач свої зобов'язання по кредитному договору виконав належним чином: видав відповідачу кредитні кошти в сумі 120 000,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1556186 від 08.07.2005 року на суму 10 685,56 грн., меморіальним ордером № 1556005 від 08.07.2005 року на суму 5263,47 грн., меморіальним ордером № 1556000 від 08.07.2005 року на суму 100000,00 грн., меморіальним ордером № 1566751 від 11.07.2005 року на суму 4050,97 грн.
Відповідно до п. 3.2 Договору відповідач зобов'язувався: повертати кредит починаючи з третього місяця кредитування, тобто з 08.10.2005 року, щомісячно, рівними частинами по 5500,00 грн. на протязі строку визначеного п. 1.1, а саме: до 05.07.2007 року; відповідно до п. 4.2. Договору сплачувати відсотки нараховані на залишок боргу з розрахунку 19,5% річних щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця на рахунок № 29099127060402; згідно п. 4.5 Договору за несвоєчасне повернення кредиту або його частини, несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом сплачувати позивачу пеню з розрахунку 0,05% від несплаченої суми за кожен прострочений день; відповідно до п.п. 3.1.10 п. 3.1 Договору негайно інформувати позивача про обставини, які можуть негативно вплинути на спроможність відповідача виконувати свої зобов'язання за кредитним договором.
Відповідач на час прийняття рішення місцевого суду своїх зобов‘язань по Договору не виконав, зокрема: починаючи з третього місяця кредитування, тобто з 08.10.2005 року відповідач порушує п. 1.1. кредитного договору та не здійснює погашення, як це передбачено графіком. Заборгованість відповідача по кредиту станом на 14.02.2006 року становила 123 206,35 грн., в тому числі: строкова заборгованість по кредиту - 92 500,00 грн.; прострочена заборгованість по кредиту - 25 460,00 грн. Дане порушення та розмір заборгованості підтверджується випискою про рух коштів по позичковому рахунку № 2063401060402 та рахунку на якому обліковується прострочена заборгованості по оплаті кредиту.
Також відповідачем не виконано належним чином в порушення п. 4.2 Договору своїх зобов‘язань по сплаті відсотків за користування кредитними коштами. Заборгованість по сплаті відсотків, починаючи з жовтня 2005 року, становить, станом на 14.02.2006 року - 4 283,71 грн. Даний факт підтверджуються випискою про рух коштів по рахунку № 29099127060402, на який сплачуються відсотки згідно п. 4.2 Договору, а також по рахунках, на який обліковується нарахована та прострочена заборгованість по оплаті відсотків.
Крім цього, відповідачем в порушення п. 3.1.10. Договору не повідомлено позивача про настання обставин, які можуть негативно вплинути на його платоспроможність. На вимогу, направлену позивачем 01.12.2005 року (вих. № 7248), як підставно встановлено місцевим судом, відповідачем жодних дій по усуненню порушень зобов'язань по Договору не здійснено, відповіді на вимогу не отримано.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 525 цього ж Кодексу, Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. За наведеного апелЯційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що відповідачу на підставі п. 4.5 та п. 7.1 Договору правомірно нараховано позивачем пеню за несвоєчасне повернення кредиту на суму 808,65 грн. та пеню за несвоєчасну оплату відсотків на суму 153,99 грн.
Подані позивачем докази оплати відповідачем заборгованості, що є предмет спору по даній справі, зокрема копії меморіальних ордерів від 03.07.2006 року, що підтверджують погашення відповідачем заборгованості по Договору, не можуть в силу ст.ст. 43, 101 ГПК України взяті апеляційним судом до уваги як докази неповного з‘ясування судом першої інстанції обставин справи, оскільки, виходячи з їх змісту, не підтверджують факту погашення відповідачем боргу та, як наслідок, відсутності спору між сторонами на час прийняття місцевим судом оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищенаведене, рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2006 року у справі № 1/63-26/3 є законним та обгрунтованим, а тому відсутні, встановлені ст. 104 ГПК України підстави для його скасування чи зміни.
Судові витрати по розгляду апеляційної скарги відповідно до ст.ст. 49, 99 ГПК України покласти на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи Довгої Оксани Григорівни залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 28.02.2006 року у справі № 1/63-26/3 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
4. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Справу повернути в Господарський суд Львівської області.
Головуючий- суддя М.І.Городечна
Судді М.В.Юркевич
В.Л.Кузь