КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
25.10.06 р. № 165/14б-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Яковлєв М. Л.
Судді
Міщенко П. К.
Федоров М. О.
При секретарі судового засідання –Швидаку С.І.
За участю представників сторін:
Арбітражний керуючий: не з’явився;
від ініціюючого кредитора: не з’явились;
від боржника: Журавльов О.І. –протокол ЗЗЗ ТОВ «Агропромислове підприємство
«Регул»№ 1; Борисенко А.М. –дов. № 3 від 07.07.06 р., представник.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Регул», м. Українка на ухвалу господарського суду Київської області від 07.09.2006 року,
по справі № 165/14б-2006 (суддя Короткевич О.Є.)
за заявою відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія»
«Центренерго», м. Київ в особі структурного підрозділу Трипільської
теплової електростанції, м. Українка.
до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Регул», м. Українка
про банкрутство,
в с т а н о в и в:
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2006 року за заявою відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія»порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Регул».
За результатами підготовчого засідання 07.09.2006 року була винесена ухвала, якою місцевим господарським судом зобов’язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у даній справі та після публікації надати суду підтвердження цьому, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна боржника –арбітражного керуючого Білика Ю.М., тощо.
При прийнятті ухвали підготовчого засідання суд першої інстанції у мотивувальній частині зазначає, що сума заявлена ініціюючим кредитором є безспірною і підлягає визнанню у розмірі, 138 636,47 грн., а клопотання боржника про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов’язаної з нею справи № 263/2-2006 залишено без задоволення, оскільки, на думку суду першої інстанції, рішення, яке буде прийнято у зазначеній вище справі не впливає на розгляд даної справи.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції боржник звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив скасувати ухвалу підготовчого засідання від 07.09.2006 року, оскільки вона ґрунтується на неповному з’ясуванні обставин та недоведеністю їх, отже прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства України.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 27.09.2006 року апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 18.10.2006 року.
Для надання додаткових доказів по справі, у судовому засіданні, яке відбулось 18.10.20006 року було оголошено перерву до 25.10.2006 року.
Ініціюючий кредитор у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, однак подав відзив на апеляційну скаргу із проханням у відмові у задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників боржника, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційну скаргу боржника слід залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі-Закон) провадження у справах про банкрутство регулюється названим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
При цьому, названий Закон слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство.
Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 11 ст. Закону про банкрутство, за результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій зазначається, зокрема: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів; дата попереднього засідання суду; дата скликання перших загальних зборів.
Відповідно цій же нормі, якщо при прийнятті заяви про порушення провадження у справі про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні.
У підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Розглядаючи заяву про порушення провадження справи про банкрутство, господарський суд досліджує сукупність ознак неплатоспроможності, але остаточну оцінку цим ознакам і обґрунтованості доказам суд надає у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону, ознаками неплатоспроможності боржника є :
- грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати;
- вимоги мають бути безспірними;
- такі вимоги мають бути не задоволені боржником протягом 3 місяців після встановленого для їх погашення строку.
Положеннями абзацу 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Тому на підставі зазначеного Закону факт безспірності цих вимог виникає з моменту визнання боржником претензії кредитора в порядку ст. 8 ГПК України або ухвалення відповідного рішення суду.
Таким чином, з цього моменту ці вимоги переходять до категорії безспірних.
Як встановлено колегією суддів, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Регул»виникла внаслідок невиконання договорів оренди майна енергокомпанії.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість боржника перед заявником в розмірі 171 519,47 грн. підтверджується рішеннями господарського суду Київської області від 19.06.2003 року у справі № 111/18-03, від 09.09.2004 року у справі № 23/18-04/19 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.11.2002 року у справі № 368/7-01, відповідними наказами, виданими на їх виконання.
Як встановлено колегією суддів, на виконання наказів господарського суду від 25.04.2003 року у справі № 368/7-01 було відкрито виконавче провадження 15.05.2003 року, справа № 0433 дв5, де зазначено, що боржнику слід добровільно виконати наказ № 368/7-01 в строк до 22.05.2003 року. Постановою державного виконавця від 15.04.2004 року № 0433 дв5, виконавчий документ повернуто стягувачу, оскільки, кошти на рахунках боржника відсутні.
Аналогічні виконавчі провадження було відкрито і на виконання наказів від 04.07.2003 року справа № 111/18-03, від 20.09.2004 року справа № 23/18-04/19.
Дані виконавчі провадження не дали результатів, оскільки, відсутні кошти на рахунках боржника та у зв’язку із хворобою керівника боржника.
Місцевим господарським судом за клопотанням ініціюючого кредитора змінено спосіб виконання рішень, про що винесено ухвали від 01.07.2004 рок у справі № 368/7-01, від 16.08.2004 року у справі № 111/18-03, та звернуто стягнення на майно.
Виконавчі провадження щодо стягнення майна боржника також не дали позитивних результатів, оскільки були зупинені у зв’язку із хворобою керівника боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, ініціюючий кредитор неодноразово звертався до державної виконавчої служби із проханням прискорення здійснення виконавчих дій, однак, як встановлено апеляційним судом, стягнення на користь енергокомпанії проведено не було.
Як вбачається з матеріалів справи ініціюючим кредитором подано заяву ( а.с.85), із проханням про зменшення грошових вимог на суму 32 883 грн., у зв’язку із частковим погашенням заборгованості, отже заборгованість в сумі 138 636,47 грн. до цього часу не погашена.
Ст. 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що всі передбачені Законом про банкрутство ознаки неспроможності ініціюючим кредитором доведені доказами наявними у матеріалах справи, а саме, сума грошових вимог 138 636,47 грн. є безспірна та перевищує 300 мінімальних заробітних плат, та не була погашена боржником у строк що набагато перевищує три місяці.
Посилання скаржника на те, що у зв’язку із зміною способу виконання рішення, із грошових вимог зобов’язання перейшли до категорії майнових є безпідставними та необґрунтованими.
Однак слід зазначити, що при прийнятті ухвали підготовчого засідання, відповідно п. 1 ч. 11 ст. 11 Закону про банкрутство, суддя визначає розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення провадження у справі про банкрутство.
Як вбачається із оскаржуваної ухвали, у мотивувальній частині розмір вимог ініціюючого кредитора визнано у сумі 138 636,47 грн., але у резолютивній частині не зазначено.
Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що висновки місцевого господарського суду, при прийнятті оскаржуваної ухвали, є обґрунтованими і цілком відповідають обставинам справи, а відтак апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Регул», м. Українка на ухвалу господарського суду Київської області від 07.09.2006 року у справі № 165/14б-06 - слід залишити без задоволення.
З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислове підприємство «Регул», м. Українка на ухвалу господарського суду Київської області від 07.09.2006 року у справі № 165/14б-06–залишити без задоволення.
2. Ухвалу підготовчого засідання господарського суду Київської області від 07.09.2006 року у справі № 165/14б-06 - змінити.
3. Доповнити ухвалу господарського суду Київської області від 07.09.2006 року у справі № 165/14б-06 пунктом 7, у якому зазначити: визнати грошові вимоги ініціюючого кредитора відкритого акціонерного товариства «Державна енергогенеруюча компанія»у сумі 138 636,47 грн.
4. Матеріали справи № 110/2б-2006 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Головуючий Яковлєв М. Л.
Судді
Міщенко П. К.
Федоров М. О.