Судове рішення #500304
КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

 

 

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

 

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

 

16.10.06 р.                                                                                                    № 22/211                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

 

Головуючий                                                                                Агрикова  О.В.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

                                                                                                         Рудченко С.Г.

 

 

секретар судового засідання -  Швидак С.І.

 за участю представників сторін:

від позивача:           не з'явились;

від відповідача1:           не з'явились;

від відповідача 2: ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1, представник;

                              Рахіна Ю.М., Голова ФГ «Хлібний дар»;

від відповідача 3: не з'явились;

від відповідача 4: ОСОБА_2, дов. НОМЕР_1, представник;

від третьої особи:          не з'явились;

 

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»на рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2006р.

 

у справі № 22/211 (суддя Іваницький О.Т.)

 

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс», смт Диканька;

до          1. Відділу Державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції в Полтавській області, смт Диканька;

          2. Фермерського господарства «Хлібний дар», смт Диканька;

          3. Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», м. Дніпропетровськ;

          4. ОСОБА_1, смт. Диканька;

Третя особа на стороні першого відповідача Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по Земельних ресурсах, м. Київ

про          визнання публічних торгів та акта про проведення публічних торгів недійсними

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»(далі -ТОВ «Агросервіс») звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Відділу Державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції в Полтавській області (далі - ВДВС Диканського РУЮ), Фермерського господарства «Хлібний дар», Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»(далі - КБ «Приватбанк») та ФО ОСОБА_1 про визнання публічних торгів та акта про проведення публічних торгів недійсними.

На заяву директора ТОВ «Агросервіс»Відділ ДВС Диканського райуправління юстиції смт Диканька, як неналежного відповідача по справі, було замінено на ДВС у Диканському районі (смт Диканька, вул. Пушкіна,6 Полтавської області) та виведено з відповідачів ОСОБА_1

 

Рішенням  господарського суду Полтавської області від 26.05.2006р. припинено провадження у справі щодо: відділу Державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції; ФО ОСОБА_1; ЗАТ КБ «Приватбанк». В позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що враховуючи абз. 1 ч. 2 ст. 216, ч. 1 ст. 321, ч. 1 ст. 328 ЦК України, ФГ «Хлібний дар»та ФО ОСОБА_1 набули майно шляхом купівлі будівель на прилюдних торгах -є добросовісними набувачами. Оскільки, майно повернути не уявляється можливим, з огляду на ч. 2 ст. 388 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку, що торги не можуть бути визнані недійсними.

При цьому, місцевий господарський суд зважив на те, що ОСОБА_1 будинок пасічника та омшаник придбано як фізичною особою. Це майно належить останньому на праві приватної власності і до статутного капіталу фермерського господарства «Лан», головою якого є ОСОБА_1, не передавалося. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не набув статуту СПД ФО приватного підприємця. Тому, суд першої інстанції, враховуючи ст. 4 Закону України «Про власність»дійшов висновку, що використання четвертим відповідачем вказаного майна у господарській діяльності не заборонено законом.

Крім того, місцевий господарський суд відхилив доводи позивача стосовно нанесення йому шкоди шляхом продажу частини цілісного майнового комплексу на прилюдних торгах, а не всього майнового комплексу, з огляду на ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», так як, спірне майно не має ознак цілісного майнового комплексу. Отже, вимога позивача щодо відшкодування збитків завданих продажем свинарника, омшаника та будинку пасічника, які останній вважав цілісним майновим комплексом, визнана судом першої інстанції безпідставною.

Також, місцевим господарським судом не було виявлено порушень під час проведення прилюдних торгів, оскільки, було дотримано вимоги п. п. 3.11, 4.13, 6 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Водночас, позивачем всупереч ст. ст. 32, 34, 36 ГПК України, не було подано належних доказів порушення його прав під час проведення прилюдних торгів.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що незгода позивача з законністю проведення прилюдних торгів та складення акту про їх проведення є наслідком недобросовісного виконання позивачем своїх обов'язків та реалізації прав. Тому, місцевий господарський суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Крім цього, суд першої інстанції, зваживши на п. 1 , п. п. 1-1, п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України, дійшов висновку про припинення провадження у справі щодо відділу Державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції; ФО ОСОБА_1; ЗАТ КБ «Приватбанк».

 

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Агросервіс»звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2006р. скасувати та постановити нове. Апеляційна скарга мотивована, тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, скаржник вважає, що судом першої інстанції не з'ясовано чи було закінчене виконавче провадження і яким чином виконавче провадження стосовно предмету спору опинилося у новоствореній ДВС у Диканському районі, якою суд першої інстанції замінив відповідача у справі в зв'язку з його ліквідацією, при тому, що ДВС у Диканському районі не є правонаступником  ліквідованої ДВС Диканського районного управління юстиції.

Крім того, скаржник вважає, що суд першої інстанції в порушення вказівки Вищого господарського суду України, що міститься у постанові від 22.02.2006р., за відсутності будь-яких письмових доказів повідомлення позивача про дату, час та місце проведення прилюдних торів, дійшов висновку про належне повідомлення боржника та відповідність дій відповідачів вимогам п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна. На думку, позивача, недотримання п. 3.11 вказаного положення унеможливлює дотримання п. 4.13, оскільки боржник взагалі про проведення торгів не знав і на них присутнім не був. При цьому, скаржник зазначає, що в рішенні місцевого господарського суду не знайшло відображення порушення п. 4.8 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Також, позивач звертає увагу колегії суддів апеляційного суду на те, що фактично провадження у справі № 22/211 припинено, тому враховуючи ст. 47 ГПК України, п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»від 21.01.1993р., державне мито повинно бути повернуто позивачу.

 

03.10.2006р. на адресу Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшов відзив від ФГ «Хлібний дар»на апеляційну скаргу ТОВ «Агросервіс», в якому другий відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на ч. 2 ст. 216, ч. 1 ст. 328, ч. 1 ст. 388 ЦК України, ст. 33 ГПК України, ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»та Тимчасове положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

При цьому, другий відповідач зазначає, що якщо позивач вважає, що прилюдні торги проведені з порушеннями, він має звертатися з позовними вимогами про відшкодування понесених від цього збитків безпосередньо та виключно до ДВС.

Крім цього, на думку другого відповідача, позивачем не доведена вина відповідачів, що є обов'язковим, так як наявність вини є необхідною підставою для притягнення до відповідальності.

 

03.10.2006р. на адресу Київського міжобласного апеляційного господарського суду надійшов відзив від ФО ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ТОВ «Агросервіс», в якому четвертий відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, ч. 1 ст. 388 ЦК України, ст. 33 ГПК України, ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження».

Також, четвертий відповідач вказує, що він є добросовісним набувачем і придбане ним майно належить йому на праві приватної власності, що до статутного капіталу фермерського господарства головою якого є ОСОБА_1, дане майно не передавалося, отже, майно фермерського господарства та приватне майно голови цього господарства мають різний правовий статус.

 

28.09.2006р. від Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по Земельних ресурсах»(далі -ДП «Центр ДЗК при Держкомі України по Земельних ресурсах») надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому третя особа на стороні першого відповідача зазначає, що по-перше, на перші та другі прилюдні торги, що відбулися 20.12.2004р. та 28.02.2005р. відповідно, було виставлене на реалізацію майно згідно висновку експерта від 16.11.2004р.; по-друге, Полтавським обласним управлінням юстиції 04.11.2004р. передані документи на реалізацію арештованого майна, яке належить ТОВ «Агросервіс». У витязі з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2004р. записано, що існує постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; по-третє, в наданій технічній документації Донецької філії «Приватбанку»вказано перелік об'єктів «заставленого майна», а не назва майнового комплексу, також про це вказано і у договорі купівлі-продажу від 01.04.1999р.

 

Представник позивача, першого та третього відповідачів, а також третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про судове засідання були повідомлені належним чином. Представники другого та четвертого відповідачів заперечували проти задоволення апеляційної скарги з мотивів викладених у матеріалах справи та у відзивах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників другого та четвертого відповідачів, судовою колегією апеляційного суду встановлено наступне. 

 

06.02.2001р. між ЗАТ КБ «Приватбанк»(заставодержатель) та ТОВ «Агросервіс»(заставодавець) було укладено договір застави б/н, посвідчено державним нотаріусом Диканської нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі НОМЕР_2 (т. 1 а. с. 190), відповідно до п. 1.1 даного договору в забезпечення зобов'язання по погашенню кредиту за кредитним договором НОМЕР_3 заставодавець (позивачу) передав заставодержателю (третій відповідач) в заставу належні йому на праві власності, на підставі договору купівлі-продажу (т. 1 а. с. 15), посвідченого Диканською державною нотаріальною конторою 01.04.1999р., реєстровий НОМЕР_4і зареєстрованому в Полтавському БТІ під реєстровим НОМЕР_5, нежитлові приміщення, які розташовані на земельній ділянці АДРЕСА_1 і складається з літер: Б-цегляна будівля свинарника з кормокухнею пл. 1617,4 м2, В -цегляна будівля ковбасного цеху пл. 451,5 м2, Г -цегляна будівля сараю пл. 102,5м2, Д -будівля прогребу вхідного із цегли і шлакоблоків пл. 17,4м2, А1 -цегляна будівля будинку пасічника пл. 91,3м2, Е -будівля омшаника зі бетонних блоків пл. 287,7м2.

05.08.2002р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу, у зв'язку з несплатою коштів у строки згідно з кредитним договором НОМЕР_6, було здійснено виконавчий напис (т. 1 а. с. 191), зареєстрований за НОМЕР_7, яким запропоновано звернути стягнення на нерухомість -нежитлові приміщення, які були предметом договору застави від 06.02.2001р.

22.05.2003р. відділом ДВС Диканського райуправління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису НОМЕР_7 від 05.08.2002р. (т. 3 а. с. 7).

Державним виконавцем ВДВС Диканського РУЮ 20.07.2003р. складено акт опису та арешту майна (т. 2 а. с. 158-159), а також, винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (т. 3 а. с. 4).

18.08.2003р. постановою ВДВС Диканського райуправління юстиції призначено експерта ОСОБА_3, що має ліцензію на право заняття експертною діяльністю НОМЕР_8 стосовно оцінки вартості нерухомого майна (т. 3 а. с. 1).

16.11.2004р. Приватним підприємцем ОСОБА_3 було зроблено експертну оцінку заставленого майна ТОВ «Агросервіс»(т. 1 а. с. 131-150) по визначенню ринкової вартості 6 об'єктів нерухомості, що розташовані АДРЕСА_1.

З метою проведення прилюдних торгів у відповідності до договору було залучено Полтавську регіональну філію ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах»(т. 2 а. с. 175-179).

Як свідчить лист Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України земельних ресурсів»НОМЕР_9 (т. 2 а. с. 90),   20.12.2004р. прилюдні торги по реалізації майна ТОВ «Агросервіс»не відбулися через відсутність покупців, про що також свідчать протоколи проведення прилюдних торгів від 20.12.2004р. (т. 2 а. с. 91-96).

04.01.2005р. комісією у складі начальника ВДВС Диканського РУЮ, директора Полтавської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України земельних ресурсів»було складено акт (т. 2 а. с. 87) переоцінки майна, визначеного у договорі застави. Відповідно до вказаного акту, вартість майна зменшена на 1 %, загальна сума склала 34 720,29 грн.

28.02.2005р. було повторно проведено прилюдні торги, учасниками яких були ФО ОСОБА_1 та ФГ  «Хлібний дар». За результатами прилюдних торгів, було складено відповідні акти проведення аукціонних торгів (т. 1 а. с. 48, 87, 89, 91).

Переможцем прилюдних торгів по продажу будівель -будинку пасічника та будинку омшаника загальною площею -91,3м2 та 287,7м2, що знаходиться АДРЕСА_1, відповідно до протоколу НОМЕР_10 про проведення аукціонних торгів від 28.02.2005р. (т. 1 а. с. 165) став ОСОБА_1, який вніс на рахунок ДП «Центр ДЗК при ДК України по земельних ресурсах»кошти в сумі 8 993,96грн. згідно з протоколамиНОМЕР_11 (т. 1 а. с. 167) та НОМЕР_12.

Переможцем прилюдних торгів по продажу будівель свинарника з кормокухнею стало ФГ «Хлібний дар». На підставі акту проведення прилюдних торгів приватним нотаріусом Диканського нотаріального округу було видано свідоцтво від 01.04.2005р. № 531, яким посвідчено належність майна (свинарника з кормокухнею), що знаходиться АДРЕСА_1 ФГ «Хлібний дар»за 14 933,56грн. (т. 1 а. с. 92).

Вважаючи, що експертна оцінка майна та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майна виданий 11.10.2004р. на момент повторного проведення прилюдних торгів, були вже недійсними,  ціну об'єктів, що виставляються на прилюдні торги заниженою, а проведення прилюдних торгів незаконними, ТОВ «Агросервіс»звернулося з позовом до суду.

 

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників другого та четвертого відповідачів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваного судового акта, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як свідчать матеріали справи, право власності ФГ «Хлібний дар»та ОСОБА_1 набуто шляхом купівлі будівель на прилюдних торгах.

 

Згідно з п. 2.2. ст. 2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999року № 68/5, прилюдні торги -це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець - учасник прилюдних торгів, котрим може бути фізична чи юридична особа, і продавець - відділ Державної виконавчої служби в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги за договором з Полтавською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України земельних ресурсів».

Відповідно до частини 2 статті 388 ЦК України витребування майна не допускається, якщо майно було придбано в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недійсними прилюдні торги, які за правовою природою є правочином (угодою).

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Проте, позовна вимога про повернення придбаного на прилюдних торгах майна не може бути задоволена, оскільки, майно знаходиться під арештом.

Водночас, колегія суддів зазначає, що ФГ «Хлібний дар»та фізична особа ОСОБА_1 є добросовісними набувачами права власності на майно, а відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Крім того, будинок   пасічника   та   омшаник ОСОБА_1 придбано як фізичною особою, що підтверджується свідоцтвами на право власності НОМЕР_13, а також витягами, виданими КП Полтавським БТІ «Інвентаризатор»від 22.04.2005 р. (копії в матеріалах справи).  В згаданих документах зазначено, що майно (будинок пасічника та омшаник) належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Відповідно до п. 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, спеціалізована організація письмово повідомляє державного виконавця, стягувача та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Центр державного кадастру при Держкомземі України»було повідомлено позивача листами простої кореспонденції, які направлялися на всі чотири відомі ВДВС Диканського РУЮ адреси ВАТ «Агросервіс».

Тому, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно дотримання вимоги пункту 3.11 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Також, колегія суддів підтримує думку місцевого господарського суду про те, що при проведенні оспорюваних прилюдних торгів пункт 4.13 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, відповідно до якого, усі розбіжності і суперечності щодо порядку проведення прилюдних торгів вирішуються під час його проведення ліцитатором за погодженням з уповноваженою особою спеціалізованої організації, дотримано.

Матеріали справи свідчать, що ДП «Центром державного кадастру при Держкомземі України»двічі публікувалося оголошення про проведення публічних торгів в газеті «Трудова слава», направлялися листи позивачеві, якими повідомлялося про дату, місце та час проведення прилюдних торгів.

Згідно зі ст. 32, ч. 1 ст. 33, ст. 34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем не було надано доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень стосовно порушення вимог п. 4.8 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

В той час як матеріали справи свідчать, що під час проведення перших та повторних прилюдних торгів оцінка майна, що виставлялося на продаж була дійсною, оскільки строк її дійсності на момент як першого  та і повторного проведення прилюдних торгів не завершився.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком  суду першої інстанції, оскільки вважає, що незгода позивача щодо законності проведення прилюдних торгів та складення акту про їх проведення є наслідком недобросовісного виконання останнім своїх обов'язків та реалізації прав.

Відповідно до ст. 47 ГПК України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством. В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.

Згідно з п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках  припинення провадження у справі або залишення позову без розгляду, якщо справа не підлягає розглядові в суді чи в арбітражному суді, а також коли позивачем не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього вирішення спору або коли позов подано недієздатною особою.

Таким чином, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги в частині повернення державного мита позивачу за розгляд позовних вимог відносно ДВС Диканського РУЮ, ФО ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приват Банк».

Отже, рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2006р. підлягає зміні шляхом доповнення його резолютивної частини пунктом 5, щодо часткового повернення державного мита.

 

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

 

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»на рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2006р. задовольнити частково.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2006р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»до Відділу Державної виконавчої служби Диканського районного управління юстиції в Полтавській області, Фермерського господарства «Хлібний дар», Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»та ФО ОСОБА_1 за участі третьої особи на стороні першого відповідача Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по Земельних ресурсах про визнання публічних торгів та акта про проведення публічних торгів недійсними по справі № 22/211 - змінити.

3.          Резолютивну частину рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2006р. по справі № 22/211 доповнити пунктом 5, який викласти в наступним чином: «5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросервіс»державне мито в розмірі 63 (шістдесят три) грн. 75 коп. перерахованого платіжними дорученнями НОМЕР_14 та НОМЕР_15».

4.          В решті рішення господарського суду Полтавської області від 26.05.2006р. по справі № 22/211 залишити без змін.

5.          Справу № 22/211 повернути до господарського суду Полтавської області.

 

Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

 

 

         

 

Головуючий                                                                                Агрикова  О.В.

Судді                                                                                         

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

                                                                                                         Рудченко С.Г.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація