Справа № 11 - 233/09 Головуючий у 1 інстанції - Нєвєров І.М.
ч.2 ст.187, ч.1 ст.304, Доповідач - Польовий М.І.
ч.3 ст.357 КК України
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 травня 2009 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Польового М.І.
суддів Опейди В.О., Матата О.В.
з участю прокурора Старчука В.М.
захисника ОСОБА_2
засудженого ОСОБА_3
законного представника засудженого ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Луцьку кримінальну справу за апеляціями захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_1, старшого помічника прокурора Іваничівського району на вирок Іваничівського районного суду від 13 березня 2009 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с.Заболоття Любомльського району, житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, згідно ст.89 КК України несудимий, -
засуджений за ч.2 ст.187 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі із конфіскацією майна; за ч.1 ст.304 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ч.3 ст.357 КК України на 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено покарання 8 (вісім) років позбавлення волі із конфіскацією майна.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишений тримання під вартою і строк відбування покарання постановлено рахувати з 05 грудня 2008 року.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженець та житель АДРЕСА_1, українець, громадянин України, учень Володимир-Волинського ВПУ, несудимий, -
засуджений за ч.2 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі; за ч.3 ст.357 КК України на 30 (тридцять) діб арешту.
На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_3 призначено покарання 3 (три) роки позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою, взято під варту в залі суду і строк відбування покарання постановлено рахувати з 13 березня 2009 року.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_4 140 грн. майнової шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 202 грн. 82 коп. судових витрат в дохід держави.
Як зазначено у вироку суду, 28 листопада 2008 року, близько о 22 годині, в с.Жашковичі Іваничівського району Волинської області ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, запропонував неповнолітньому ОСОБА_3 здійснити напад на ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном.
Наздогнавши потерпілого на вул.Лесі Українки в с.Жашковичі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 із застосуванням насильства, яке є небезпечним для здоров'я потерпілого, здійснили напад на ОСОБА_4 і заволоділи його гаманцем вартістю 25 грн., грошима в сумі 65 грн., кредитною карткою КБ «Приватбанк» «Універсальна» на рахунку якої було 50 грн., паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_4 та спричинили потерпілому легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
В апеляції старший помічник прокурора Іваничівського району просить вирок суду щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання скасувати і постановити свій вирок. Посилається на те, що суд безпідставно застосував ст.69 КК України і призначив ОСОБА_3 надто м'яке покарання. Судом не враховано, що злочин вчинено в стані алкогольного сп'яніння, що збитки потерпілому не відшкодовано. Крім того, суд зайво послався на ст.69 КК України при незастосуванні до неповнолітнього ОСОБА_3 додаткового покарання в виді конфіскації майна.
Засуджений ОСОБА_1 в апеляції, не оспорюючи доведеності винуватості та правильності кваліфікації дій за ч.2 ст.187 КК України, посилається на те, що за ч.1 ст.304 КК України та ч.3 ст.357 КК України засуджений безпідставно, оскільки не знав, що ОСОБА_3 є неповнолітнім, а умислу на викрадення паспорта у нього не було і ним заволоділи помилково разом з іншим майном. Просить застосувати щодо нього ст.69 КК України і пом'якшити призначене покарання.
Захисник ОСОБА_2 в апеляції в інтересах засудженого ОСОБА_3, не оспорюючи доведеності винності та правильності кваліфікації дій, просить вирок щодо його підзахисного змінити, застосувати ст.ст.75, 104 КК України і звільнити від відбування покарання з випробуванням. Посилається на те, що злочин ОСОБА_3 вчинив в неповнолітньому віці, в злочинну діяльність був втягнутий ОСОБА_1, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину визнав, розкаявся у вчиненому, характеризується позитивно.
Заслухавши доповідача, який виклав суть справи та доводи апеляцій, прокурора, захисника, засудженого ОСОБА_3, законного представника, які свої апеляції підтримали, а інші заперечили, міркування потерпілого про пом'якшення покарання ОСОБА_3 дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція прокурора підлягає до часткового задоволення, а апеляції захисника і засудженого ОСОБА_1 до задоволення не підлягають.
Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 злочинів, при вказаних у вироку обставинах, грунтується на перевірених і досліджених в судовому засіданні доказах, яким суд дав відповідну юридичну оцінку.
Кваліфікація судом дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.187, ч.1 ст.304, ч.3 ст.357 КК України та ОСОБА_3 за ч.2 ст.187, ч.3 ст.357 КК України є вірною.
Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що за ч.1 ст.304, ч.3 ст.357 КК України його засуджено безпідставно не заслуговують на увагу і спростовуються матеріалами справи.
Зокрема, під час досудового слідства та в судовому засіданні засуджений ОСОБА_1 стверджував про те, що саме він запропонував ОСОБА_3 вчинити напад на потерпілого з метою заволодіння майном останнього, що достовірно знав про те, що ОСОБА_3 неповнолітній, пояснював, що разом з гаманцем у кишені потерпілого забрали також паспорт.
Ці показання підтвердив також засуджений ОСОБА_3 і показав, що до вчинення злочину його схилив ОСОБА_1, що той достовірно знав, що йому лише сімнадцять років, що разом з гаманцем забрали паспорт, який потім він викинув, що гаманець і паспорт у потерпілого знаходились окремо.
Із показань потерпілого ОСОБА_4 також вбачається, що у нього було викрадено паспорт, який був окремо від гаманця.
Зазначені обставини стверджують про те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 усвідомлювали, що викрадають у потерпілого паспорт.
При призначенні засудженим покарання враховано ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про їх особи, а також наведені в апеляціях обставини, що пом'якшують покарання, і воно відповідає вимогам ст.ст.50, 65 КК України.
Суд обгрунтовано також застосував до засудженого ОСОБА_3 ст.69 КК України і призначив більш м'яке основне покарання, ніж передбачене санкцією ч.2 ст.187 КК України.
Підстав сумніватись у правильності цього висновку суду у колегії суддів не виникає.
Призначене засудженим покарання є необхідним і достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для звільнення засудженого ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням колегія суддів не знаходить, оскільки він вчинив злочин, який відноситься до тяжких, приймав активну участь у його вчиненні, першим наніс удар потерпілому в голову.
Законних підстав для пом'якшення засудженим покарання колегія суддів не вбачає.
ОСОБА_3 вчинив злочин у неповнолітньому віці і відповідно до ст.98 КК України додаткове покарання у виді конфіскації майна до нього взагалі застосоване бути не може, а тому посилання на ст.69 КК України, як підставу для незастосування конфіскації майна, є зайвим і підлягає виключенню із вироку.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію старшого помічника прокурора Іваничівського району задовольнити частково, а апеляції засудженого ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Вирок Іваничівського районного суду від 13 березня 2009 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в частині кваліфікації дій і призначеного покарання залишити без змін.
Виключити із вироку рішення про звільнення засудженого ОСОБА_3 від додаткового покарання у виді конфіскації майна із застосуванням ст.69 КК України.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий /-/ Польовий М.І.
Судді /-/ /-/ Опейда В.О., Матат О.В.
Згідно з оригіналом:
Суддя апеляційного суду
Волинської області М.І.Польовий