КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

 

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

 

13.10.06 р.                                                                                                    № 01/1796                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

 

Головуючий                                                                                Рудченко С.Г.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Федоров  М. О.

                                                                                                         Агрикова  О.В.

 

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство» на рішення господарського суду Черкаської області від 21.06.2006 р.,

 

по справі № 01/1796 (суддя -Чевгуз О.В.)

 

за позовом

приватного підприємця ОСОБА_1,

 

до	товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство»,

 

про	стягнення 50666,09 грн.,

 

ВСТАНОВИВ:

 

Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.06.2006 року у справі № 01/1796 позов приватного підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту -ПП ОСОБА_1, позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство» (далі по тексту -ТОВ «БРКП», відповідач) про стягнення заборгованості за виконані транспортні послуги в сумі 41659,45 грн., 6796,73 грн. пені, 651,27 грн. втрат від інфляції, 558,64 грн. відсотків річних задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 41659,45 грн. боргу, 651,27 грн. втрат від інфляції, 558,64 грн. відсотків річних, 428,69 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням господарського суду Черкаської області, ТОВ «БРКП»звернулося до Київського міжобласного апеляційного господарського суду зі скаргою, яку відповідно до ухвали апеляційної інстанції від 02.12.2005 року було повернуто заявнику на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України у зв'язку із тим, що до апеляційної скарги не було додано клопотання про відновлення строку, встановленого ст. 93 ГПК України.

Усунувши недоліки зазначені в ухвалі апеляційного суду, у вересні 2006 року скаржник вдруге звернувся до апеляційної інстанції зі скаргою на рішення місцевого господарського суду від 21.06.2006 року, в якій просить скасувати повністю оскаржуване рішення  місцевого господарського суду від по справі № 01/1796 і припинити провадження у даній справі, залишивши позов без розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги, відповідачем зроблено посилання на те, що рішення суду є незаконним, оскільки не доведено обставини, що мають значення для справи, які господарський суд Черкаської області визнав встановленими.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним, тому просить апеляційну інстанцію скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення зі справи без змін з підстав, викладених у тексті відзиву.

Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2006 року апеляційна скарга ТОВ «БРКП»була прийнята до провадження та її розгляд призначений на 11-30 годин 13.10.2006 року.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.            

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом  першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ «БРКП»задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено місцевим господарським судом під час розгляду справи,  15.07.2005 р. між ПП ОСОБА_1 та ТОВ «БРКП»було укладено договір НОМЕР_1 на транспортне обслуговування, згідно умов якого позивач (виконавець) зобов'язався забезпечити транспортне обслуговування відповідача (замовника) шляхом надання автомобілів для перевезення матеріалів.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач зобов'язався проводити оплату за транспортне обслуговування протягом 15 днів з моменту надання позивачем рахунку-фактури з розрахунку 0,43 грн. за 1 т.км при відстані більше 120 км. Оплата проводиться повністю за фактично виконані обсяги робіт згідно акту виконаних робіт 2 рази в місяць за кожні 15 днів роботи.

Відповідно до актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) НОМЕР_2 та НОМЕР_3 вартість наданих відповідачеві послуг склала в серпні 13058,60 грн., у вересні 28600,85 грн.  Акти здачі-прийняття робіт підписані представниками, затверджені керівниками сторін та скріплені їх печатками.

Позивачем складено та направлено відповідачу рахунок НОМЕР_4 на суму 13058,60 грн. та рахунок НОМЕР_5 на суму 28600,65 грн.

Але як вірно було встановлено місцевим господарським судом та вбачається з перевірених в апеляційному порядку матеріалів справи, відповідачем не були виконані зобов'язання по договору, щодо оплати наданих позивачем послуг.

12.01.2006 р. позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою сплатити борг, проте відповідач борг не сплатив, відповіді на претензію не направив.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 41659,45 грн.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується копією договору НОМЕР_1 на транспортне обслуговування від 15.07.2005 р., копіями актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) НОМЕР_6 та НОМЕР_7, копіями рахунку НОМЕР_4 на суму 13058,60 грн. та рахунку НОМЕР_5 на суму 28600,65 грн., розрахунками боргу, інфляційних, 3% річних, іншими документами.

Колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні відносно безпідставності нарахування позивачем неустойки в розмірі 6796,73 грн., оскільки договором не передбачено відповідальності замовника (відповідача) за несвоєчасну оплату виконаних робіт.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору та вимог цього Кодексу.

Апеляційна інстанція погоджується з висновками місцевого господарського суду відносно стягнення з відповідача 651,27 грн. втрат від інфляції та 558,64 грн. відсотків річних, оскільки ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В апеляційній скарзі відповідач мотивував свої вимоги щодо скасування рішення по справі від 21.06.2006 р. тим, що Акти виконаних робіт від 31 серпня 2005 р. та 30 вересня 2005 р. підписані директором помилково і ніяких робіт по транспортуванню інертних матеріалів не виконувалося.

Однак, господарським судом Черкаської області вірно встановлено, що Акти виконаних робіт від 31 серпня 2005 р. та 30 вересня 2005 р. підписані не тільки фінансовим директором Відповідача, а й безпосередньо керівником відповідача. Тому можливість одночасної помилки фінансового директора та директора абсолютно виключена.

Доводи відповідача про те, що надані товарно-транспортні накладні не містять відомостей про виконання робіт саме на користь відповідача, також відхиляються апеляційною інстанцією як безпідставні, оскільки складання таких товарно-транспортних накладних не передбачено Договором, а передбачено складання лише Актів виконаних робіт.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що висновки, викладені в рішенні господарського суду Черкаської області від 21.06.2006 р. по справі № 01/1796, відповідають вимогам чинного законодавства України, підстави для його скасування відсутні, тому апеляційна скарга ТОВ «БРКП»задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись  ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 1 ст. 103,  ст. 105  ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд,-

 

ПОСТАНОВИВ :

 

1.          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-ремонтне комунальне підприємство»на рішення господарського суду Черкаської області від 21.06.2006 року по справі № 01/1796  залишити без задоволення, а зазначене рішення -без змін.

2.          Матеріали справи № 01/1796 повернути до господарського суду Черкаської області.

 

         

 

Головуючий                                                                                Рудченко С.Г.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Федоров  М. О.

                                                                                                         Агрикова  О.В.