Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.10.06 Справа № 11/2972а
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Яковлева М, Л, (доповідач по справі),
суддів: Міщенко П. К. суддів: Федорова М. О.
.
розглянув заяву на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси на постанову господарського суду Черкаської області від 02.08.2006 року
по справі № 11/2972а (суддя Довгань К.І.)
за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси
до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси
про стягнення 38 272,00 грн.
Обставини справи:
В червні 2006 року Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси про стягнення 38 272,00 грн.
Постановою господарського суду Черкаської області від 02.08.2006р. по справі № 11/2972а позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із винесеною постановою, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Черкаської області від 02.08.2006р. та прийняти по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача частково в сумі 9 568,00 грн. за нестворене одне робоче місце інваліда.
В апеляційній скарзі на постанову місцевого господарського суду скаржник обґрунтовує свою вимогу тим, що дана постанова не обґрунтована та незаконна. Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.09.2006 року апеляційну скаргу Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси прийнято до провадження.
Заперечення на апеляційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду постанови господарського суду Черкаської області.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства (далі – КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову місцевого суду скасувати частково.
У відповідності до п. 4 частини третьої ст. 129 Конституції України, та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Як зазначається в частині першій ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Як вбачається із звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, підписаного посадовими особами відповідача та скріпленого його печаткою, середньооблікова чисельність штатних працівників у 2005 році становила 2 630 осіб, на підприємстві працювало 101 інвалідів (при нормативі 105 інвалідів). Середньорічна заробітна плата склала 9 568 грн.
Частиною 1 ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів (далі - органи працевлаштування інвалідів).
Відповідно до ст. ст. 19-20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому Законом порядку.
Підприємства (об'єднання), установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Сплату штрафних санкцій підприємства (об'єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
У разі відсутності коштів, штрафні санкції можуть бути застосовані шляхом звернення стягнення на майно підприємства, установи і організації в порядку, передбаченому законом.
Аналіз зазначених положень Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" дає підстави для висновку про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині 1 ст. 18 цього Закону. Це підтверджується і змістом абзацу 2 пункту 3 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів (затверджений постановою КМУ №1434 від 26.09.02р.), згідно з яким завданням Фонду є здійснення контролю за додержанням підприємствами нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також підпункту 3 пункту 4 та підпункту 3 пункту 5 цього Положення, якими Фонду надано право здійснювати контроль за своєчасним перерахуванням підприємствами штрафних санкцій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та здійснювати перевірки підприємств щодо нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.
Відповідачем до матеріалів справи долучено список інвалідів, які працювали у нього за період 2005 року. Позивач проти кількості 101 працюючого інваліда у відповідача не заперечує.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що відповідачем направлялися до міського центру зайнятості звіти про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках по формі 3-ПН. Як стверджує відповідач, ним було створено 3 місця, що підтверджується цими звітами.
Але, міський центр зайнятості не направив інвалідів для працевлаштування.
Таким чином, представник відповідача документально довів, що на підприємстві було створено 104 робочих місця.
Отже, судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи.
Доказів, що установи Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцеві ради, громадські організації інвалідів направляли до товариства інвалідів для працевлаштування, чи доказів відмови відповідача –ВАТ «Черкасигаз»- в працевлаштуванні інвалідів - сторонами не надано.
Згідно зі ст. ст. 72, 73 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не надав доказів того, що ним у 2005 році для працевлаштування у відповідача направлялись інваліди, або відповідачем було відмовлено у працевлаштуванні кому-небудь з інвалідів. Відповідач систематично повідомляв міський центр зайнятості про наявність вільних робочих місць і вакантних посад для інвалідів.
Відповідно до Роз‘яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення” із змінами і доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є:
1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що постанову господарського суду Черкаської області від 02.08.2006 року по справі № 11/2972а прийнято судом з неповним з’ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого остання підлягає частковому скасуванню.
Керуючись: п. 1 ст. 198, ст. 200, п.1 ст. 205, ст. 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
постанови в :
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси на постанову господарського суду Черкаської області від 02.08.2006 року по справі № 11/2972а задовольнити.
2. Постанову господарського суду Черкаської області від 02.08.2006 року по справі № 11/2972а скасувати частково та прийняте рішення, яким стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси, вул.. Громова, 142, код 03361402 на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Черкаси, проспект Хіміків, 50, код 21368023 штрафні санкції в сумі 9 568 грн.
3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Черкасигаз», м. Черкаси, вул.. Громова, 142, код 03361402 в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення Державного казначейства в місті Черкаси № 31110095600002, банк –Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію у м. Черкаси 95,68 грн.
4. В іншій частині в задоволені позовних вимог відмовити.
5. Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.
6. Матеріали справи № 11/2972а повернути до господарського суду
Черкаської області.
Головуючий суддя: Яковлєв М. Л. Судді: Міщенко П. К. Судді: Федоров М. О.