Cправа № 2a-0770/4414/11

Ряд стат. звіту № 8.3.2

Код - 06

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2012 року м. Ужгород

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Большакова О.О., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Іршавському районі до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -

встановив:

23 грудня 2011 року Державна податкова інспекція у Іршавському районі Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця ОСОБА_1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що підстави для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності, передбачені ч. 1 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”. Однією з таких підстав є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності та інших документів, пов’язаних із обчисленням та сплатою податків та неподаткових платежів. Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 не подавалася податкова звітність більше дванадцяти місяців, що є підставою, згідно ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», для припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.

Відповідно до ч.3 ст. 183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Згідно із п.3 ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів - у разі якщо протягом семи днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, до суду не надійшло заперечення відповідача та за умови, що справа не розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Судом 23.12.2011 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі. Копія ухвали суду про відкриття скороченого провадження по даній справі надіслана відповідачу, якому запропоновано в десятиденний строк з дня одержання вищезазначеної ухвали надати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

05.01.2012 року на адресу суду надійшло повідомлення про вручення відповідачу надісланої кореспонденції, яку він отримав 04.01.2012 року.

Згідно з частиною 4 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа в порядку скороченого провадження розглядається суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Таким чином вважається, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи у скороченому провадженні, а також про його права та обов’язки, зокрема про право надати свої заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

У строк, встановлений частиною 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не скористався своїми правами та не подав до канцелярії суду заперечення проти позову або заяву про визнання позову.

Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.12 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо:

-          припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

-          відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності

фізичних осіб - підприємців;

-          скасування державної реєстрації змін до установчих документів.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців.

Згідно статті 1 цього Закону державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців.

Відповідно частини 1 статті 16 даного Закону єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Пунктом 16 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»(що діяв у період перебування Відповідача на обліку у податковій інспекції, а саме з 01.10.1991р. по 01.01.2011р.), передбачено, що платники податків зобов'язані подавати в податкову інспекцію бухгалтерську звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків в строки, визначені законом.

Із втратою вищевказаним Законом чинності (згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-УІ) даний обов'язок, який покладається на платника податків щодо подачі до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів і відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів знайшов своє матеріальне відображення у Податковому кодексі України, зокрема пунктом підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з, обчисленням і сплатою податків та зборів.

Як в порушення Закону України «Про систему оподаткування», що діяв в період, коли Відповідач зобов'язаний був виконувати приписи норм вищевказаного Закону, так і в порушення Податкового кодексу України, що діє протягом періоду в якому Відповідач зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, Відповідач не подає податкову звітність з 05.11.2009 року, чим грубо порушує чинне податкове законодавство, що підтверджується копією наявної в матеріалах справи Довідки про неподання відповідачем податкової звітності від 08.12.2011 року №2125/7/28-0, виданої Державною податковою інспекцією в Іршавському районі Закарпатської області.

Необхідно відмітити, що в силу п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно довідки №2265 від 21.12.2011 року, фізична особа - підприємець ОСОБА_1 податкової заборгованості не має.

Пунктом 2 ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»від 15.15.2003року № 755-ІУ передбачено перелік підстав для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, зокрема такими підставами є - неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Абзацом 12 ч. 1 ст. 239 Господарського кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції, як скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо: припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Оскільки відповідачем не подавалися податкові декларації, звіти та інші документи, пов’язані із обчисленням та сплатою податків та неподаткових платежів більше дванадцяти місяців, позовна вимога підставна і підлягає до задоволення.

Керуючись статями 160, 163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", суд,-

постановив:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Іршавському районі до фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити повністю.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 здійснити заходи для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця у встановленому законом порядку.

Надіслати державному реєстратору копію постанови після набрання нею законної сили відповідно до статті 38 частини 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова відповідно до ч.1 ст.254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку не було подано.

Суддя О.О. Большакова