Справа № 2-303/09

?   РІШЕННЯ

?   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19  травня  2009 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді         Зими І.Є.

     при секретарі                      Савула О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за   позовом      ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ЛКП" Львівелектротранс" про  відшкодування шкоди,-

      встановив:

12.03. 08   р. позивачка звернулася до суду з заявою, в якій просила суд постановити рішення про стягнення з відповідачки 3775 грн. 20 коп.  матеріальної  шкоди та   судові витрати. Заяву обґрунтовує  тим, що  з вини відповідачки 17.12.07  р. сталося залиття   квартири Згідно з  кошторисом , складеним відділом  капітального будівництва трамвайно-тролейбусного  управління вартість  відновлювального ремонту квартири складає  37775 грн. Просить позов задовольнити, стягнувши вказану суму та  розмір судових витрат. В процесі розгляду справи  до участі в справі було залучено в якості співвідповідачів  ОСОБА_3  та ЛКП „ Львівелектротранс”, що є власником  гуртожитку по вул. Тичини, 21 у м. Львові.

В судовому засіданні   позивачка підтримала позовні вимоги, покликаючись  на викладені в заяві мотиви. Наполягала  на стягненні шкоди саме з відповідачів  ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що на її думку  винні у затопленні квартири позивачки.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні проти позову  заперечили та пояснили, що квартира, в якій  проживають відповідачі  знаходиться в гуртожитку, що є власністю ЛКП”  Львівелектротранс”, яке і повинно   утримувати  в належному стані  комунікації водопостачання, проводити заміну  кранів, труб.  Відповідачі належно сплачують  за житлово-комунальні послуги, проте  фактично жодних послуг їм відповідачем не надається, що і було причиною залиття квартири позивачки. Відповідачка неодноразово зверталась з заявами до  ЛКП  з питання  заміни  кранів, проте її заяви залишались без  реагування.

Від  відповідача ОСОБА_3 в адресу суду поступила заява-клопотання про розгляд справи в його відсутності.

Представник ЛКП” в судовому засіданні проти позову  заперечив та пояснив, що 29.12.03 р.  згідно розпорядження Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради  було надано дозвіл на  проведення реконструкції ряду квартир  , зокрема і тих, в яких проживає позивачка та відповідачка.Оскільки у ЛКП коштів не було,  роботи проводились господарським способом, за згоди мешканців, що  підтверджується дозволом на  виконання будівельних робіт.  ЛКП  відповідає за  внітрібудинкові комунікації, проте не за справність кранів в квартирах мешканців. З письмовими заявами до ЛКП щодо проведення будь-яких ремонтних робіт  відповідачі не звертались.  До залиття  призвело несправність крану в квартирі  відповідачів.

Заслухавши пояснення учасників процесу , дослідивши зібрані по справі докази, з"ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Будинок № 21  по вул.. Тичини у м. Львові  має статус гуртожитку для проживання  сімей та належить  ЛКП”  Львівелектротранс”. В квартирі № 100 вказаного будинку проживає та зареєстрована позивачка по справі, в  квартирі № 200-  відповідачі по справі.

17.12.07 р. сталося залиття квартири позивачки, що  відображено в  акті від  03.03.08 р.  Факт залиття не  оспорювала в судовому засіданні і сама  відповідачка.  Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від  20.11.08 р.  вбачається, що  визначити, що стало причиною залиття квартири АДРЕСА_1, не надається можливим, залиття відбулось з приміщення  вище розташованої квартири № 200 вказаного будинку. Вартість  відновлювального ремонту вказаної квартири , спричиненого  залиттям житла становить 3994 грн.

Як вбачається з пояснень сторін , даних в судовому засіданні, залиття сталося внаслідок несправності кранів  в квартирі  АДРЕСА_2.

Відповідно до розпорядження Шевченківської райадміністрації Львівської міської ради № 1620 від 29.12.03 р.  було надано дозвіл на  проведення реконструкції ряду квартир  , зокрема і тих, в яких проживає позивачка та відповідачі. У дозволі  на виконання будівельних робіт  № 33/06 від 27.01.06 р.  зазначено, що  будівельні роботи з розширення за рахунок  приєднання частини коридору  та переобладнання під житлові квартири  проводитимуться господарським способом, тобто за кошти самих мешканців. 05.04.07 р.  відповідно до Наказу № 221  було призначено  державну приймальну  комісію для прийняття в експлуатацію  закінченого  будівництвом об”єкта.  НА підставі вказаних документів відповідачі  самостійно  проводили реконструкцію   наданого їм житла,  встановлювали  крани в квартирі.

Суду не представлено жодних доказів того, що відповідачі звертались з письмовими заявами (  до події залиття )  про  необхідність проведення  ремонту чи заміни сантехнічного обладнання.

Статтею 1166 ЦК України  передбачено, що  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю  особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що залиття квартири позивачки сталося з вини  відповідачів.

В силу дії ст. 88 ЦПК України до стягнення з відповідачів в користь  позивачки  підлягають  також судові витрати.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 57,60, 88,  209 ЦПК України ,  ст.ст. 22, 1166  ЦК України,  суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити . Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно в користь ОСОБА_1  у відшкодування шкоди, спричиненої залиттям квартири  3 994 грн., 640 грн. по оплаті вартості   експертизи,  51 грн. судового збору  та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, а всього  4 715 грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення  суду може бути подано  протягом десяти днів з дня проголошення  рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через  Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                             І.Є.Зима