Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Франовської К.С.

суддів Широковрї Л.В., Худякова A.M.

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Попільнянського районного суду від 13 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до приватного підприємця ОСОБА_5 про визнання дій незаконними та визнання нежилого приміщення самовільним будівництвом, -

встановила:

У вересні 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до приватного підприємця ОСОБА_5 про визнання дій незаконними. Зазначали, що відповідач незаконно перешкоджає їм, як засновникам споживчого товариства „Юкон” у здійсненні господарської діяльності в належному їм кафе.

У травні 2009 року позивачі доповнили позов вимогами про звільнення ОСОБА_6 приміщення кафе „Літнє”.

Ухвалою Попільнянського районного суду від 25 листопада 2009 року позовна заява ОСОБА_2 та інших залишена без руху, як така, що не відповідає вимогам закону.

В грудні 2009 року позивачі уточнили позовну заяву і просили суд визнати проникнення ОСОБА_5 до приміщення кафе „Літнє” та викрадення

майна дією, що підпадає під диспозицію ч.3 ст.186 КК України і зобов’язати відповідача звільнити приміщення.

Ухвалою суду від 25 грудня 2009 року уточнена позовна заява ОСОБА_2 та інших повторно залишена без руху , як така, що не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України з наданням строку для виправлення недоліків до 1 січня 2010 року.

На виконання ухвали , 11 січня 2010 року позивачі подали зміни до позовних вимог (а.с. 156) і просили визнати дії ОСОБА_5, пов”язані із проникненням до кафе, його знищенням, викраденням майна та його реалізацією,- незаконними. Визнати нежиле приміщення магазину з кафетерієм, збудоване на місці кафе „Літнє”,- самочинним будівництвом.

Ухвалою Попільнянського районного" суду від 13 січня 2010 року позовна заява ОСОБА_2 та інших залишена без розгляду на підставі ст.207 ЦПК України.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2КХ порушує питання про скасування ухвали з передачею питання на новий розгляд з "підстав порушення судом норм процесуального права.

Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у cm. 119 і 120 цього Кодексу, met не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом термін.

Пленум Верховного Суду України у п.7 постанови № 2 від 12 червня 2009 року „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції” роз”яснив, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ст. 119 ЦПК. Якщо порушення правил ст. 119,120 ЦПК виявлені при розгляді справи, вони усуваються в ході судового розгляду або настають наслідки, передбачені пунктом 8 частини першої ст.207 ЦПК (позовна заява залишається без розгляду).

Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неодноразово залишалась без руху для

виправлення недоліків (14 січня 2009 р., 9 лютого 2009 р., 2 березня 2009р., 20 березня 2009 р.).

Ухвалою від 14 квітня 2009 року відкрито провадження у справі за даним позовом (а.с.67).

У зв”язку з тим, що після відкриття провадження у справі, суд встановив невідповідність позовної заяви, яка двічі позивачами уточнялась (а.с.74 і 124), судом обгрунтовано було надано строк для усунення недоліків, на що суд вказував у своїх ухвалах про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позивачі, вказівки суду не виконали, а натомість, подали позовну заяву, змінивши предмет позову, суд обгрунтовано ухвалив про залишення позовної заяви без розгляду.

Така процесуальна дія судді не є порушенням права позивачів на справедливий судовий розгляд, передбачений ст.6 Європейської конвенції, оскільки реалізуючи положення даної правової норми Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава -учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв”язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом (невідповідність позовної заяви вимогам щодо її змісту, несплата судового збору, тощо) не є порушенням права на справедливий судовий захист.

Крім того, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п.8 ч.1 ст.207 ЦПК України не перешкоджає позивачам повторно звернутись до суду з тотожними вимогами.

За таких обставин, постановлена судом ухвала є законною, обгрунтованою, передбачені законом підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Попільнянського районного суду від 13 січня 2010 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2-х місяців з дня набрання нею законної сили.