Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

РІШЕННЯ

Іменем України

05 липня 2010 року

Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Франовської К.С.,

суддів Широкової Л.В.,

ОСОБА_1,

при секретарі судового

засідання ОСОБА_2,

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2009 року

по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про статус соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, -

встановила:

Позивач ОСОБА_4 звернулася до суду із позовною заявою, у якій просила визнати неправомірними дії відповідача в частині невиплати їй в повному обсязі коштів, передбачених ст. ст.37,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-Х11 ( далі- Закон № 796-Х11), та стягнути з відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації недовиплачені грошову допомогу у зв»язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, як особі, що постійно проживає на території радіоактивного забруднення ( ст.37 Закону №796-Х11) та підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру що проживає на радіоактивно забрудненій території(ст.39 Закону №796-Х11).

В обгрунтування позову зазначала, що є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ї категорії, проживає на радіоактивно забрудненій території у зоні гарантованого добровільного відселення і має право на пільги і компенсації, передбачені Законом № 796-Х11. Проте відповідач , всупереч Закону № 796-Х11,який пов»язує соціальні виплати із мінімальною заробітною платою, нараховує та виплачує їй такі виплати у твердих розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836.

Постановою Овруцького районного суду від 01 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Постановлено визнати дії ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації по застосуванню постанови КМУ №836 від 26.07.1996 року щодо нарахування та виплати ОСОБА_4коштів, передбачених ст. 39 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи „­неправомірними.

Стягнуто з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь позивача 8556 гри.00 коп. заборгованого підвищення до пенсії в порядку ч. 2 ст.39 цього ж Закону за період з травня по грудень 2008 року.

У позові про стягнення невиплачених коштів по ст..37 Закону відмовлено за недоведеністю вимог.

В апеляційній скарзі відповідач УПСЗН Овруцької райдержадміністрації просить скасувати постанову і ухвалити нову про відмову у позові з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права. Відповідач, зокрема, вказує на те, що діяв правомірно, нараховуючи позивачу соціальні виплати, керуючись Постановою КМУ №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Також зазначає, що ОСОБА_3 праці та соціального захисту не є розпорядником коштів, не має відповідних рахунків для перерахування коштів для соціальних виплат, а окрім того, на думку відповідача, суд першої інстанції не врахував, що Законами України «Про Державний бюджет» на відповідні роки не передбачалось бюджетне фінансування виплат у визначених Законом розмірі.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, постанова- частковому скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові з таких підстав.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3 ( а.с.4), непрацюючим пенсіонером за віком, що проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення та має право на пільги і компенсації, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Як свідчать матеріали справи, позивачу виплачувалась грошова допомога УПСЗН в порядку ст..37 Закону в розмірі 2 грн.10 коп., а підвищення до пенсії УПФ- 10 грн.50 коп., тобто, не у передбаченому Законом розмірі, а у твердій сумі, встановленій Постановою КМУ №836 від 26.07.1996 року (а.с.2-3).

Дійшовши обґрунтованого висновку про порушення права позивача внаслідок неодержання підвищення до пенсії у розмірі, визначеному ч.2 ст.39 Закону, суд припустився помилки при вирішенні питання щодо суб’єктного складу у даній справі, і не врахував, що нарахування та виплата підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам в порядку ч.2 ст.39 Закону органами праці та соціального захисту населення не здійснюється. Такі нарахування відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 24.10.2007 року №1261 та Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФ України від 30.04.2002 року №8-2 (з наступними змінами) здійснюються саме цими органами, які забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначають ( здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, постанова, прийнята щодо неправомірності дій УПСЗН Овруцької райдержадміністрації в частині нарахування та виплат позивачу коштів, належних за ч.2 ст.39 Закону підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення в цій частині про відмову у позові до УПСЗН з викладених мотивів.

У решті постанова не оскаржена, тому законність і обґрунтованість її в цій частині не перевіряється.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-314,316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.

Постанову судді Овруцького районного суду Житомирської області від 01 жовтня 2009 року в частині визнання неправомірними дій ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації щодо нарахування і виплати ОСОБА_4 доплати до пенсії в порядку ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі, що не відповідає визначеному цим Законом, та стягнення з ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації на користь ОСОБА_4 заборгованості по доплаті до пенсії в порядку ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 1 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 8556 грн.00 коп,- скасувати, ухваливши в цій частині нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_3 праці та соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації в цій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.

В решті постанову залишити без змін.

Рішення набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сил