ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА 01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

м. Київ

 15.04.2009 р.                                                                                                     № 17/81

 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Таран Т.К.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

 

За позовом    Акціонерного товариства закритого типу «ІНФОРМАЦІЯ_1

до                   Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими 

                      платниками податків

 

про визнання  недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень

 

За участю представників сторін:

Від позивача:      ОСОБА_1, ОСОБА_2.- представники за довіреностями

Від відповідача: ОСОБА_3., ОСОБА_4.- представники за довіреностями

на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.04.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

 

                                                     О Б С Т А В И Н И     С П Р А В И:

 

Акціонерне товариство закритого типу «ІНФОРМАЦІЯ_1звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою та подальшими уточненнями до неї про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000571504/0, №0000591504/0, №0000601504/0 від 18.11.05р., № 00571504/1, № 0000591504/1, № 0000601504/1 від 19.12.05р., № 0000571504/2, №0000591504/2, №0000601504/2 від 02.03.06р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.08р. постанова Господарського суду м. Києва від 10.07.06р. та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 07.11.06р. скасовані, справа направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду м. Києва.

У судовому засіданні 08.04.09р.  представник позивача уточнив позовні вимоги та з урахуванням частково сплачених зобов'язань та штрафів, визначених оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями,  згідно з заявою від 08.04.09р. просив суд визнати недійсними податкові повідомлення -рішення Спеціалізованої ДПІ у м. Києві по роботі з великими   платниками податків: №0000571504/0 від 18.11.05р., №0000571504/1 від 19.12.05р. та №0000571504/2 від 02.03.06р. в частині визначення податкового зобов'язання  з податку на прибуток в розмірі 1 355 350 грн., в тому числі: 675 800, 00 грн. основний платіж та 679 550,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000601504/0 від 18.11.05р.,  №0000601504/1 від 19.12.05р, № 0000601504/2 від 02.03.06р. в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 33 539,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15 366 грн. та податкові повідомлення-рішення №0000591504/0 від 18.11.05р., № 0000591504/1 від 19.12.05р., №0000591504/2 від 02.03.06р. -  повністю.

Представник позивача позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі  675 800 грн. та ПДВ в сумі 417 003,40 грн.  вказує на те, що позивачем правомірно, у відповідності до вимог п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»віднесено до складу валових, витрати, понесені у зв'язку з  фактичним придбанням  товару (резонаторів кварцевих) у ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3. Зазначений товар фактично придбаний, оплачений позивачем грошовими коштами в повному обсязі, витрати з придбання товару підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Відповідно, позивач вважає, що правомірно, згідно з вимогами  Закону України  «Про податок на додану вартість» сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, отриманих від контрагентів.

З посиланням на те, що вказаний товар був в подальшому експортований, що підтверджується вантажними митними деклараціями, довідками митного органу про  фактичний перетин товару за межі митної території України, а також на те, що покупець  товару - нерезидент  фактично зареєстрований в реєстрі підприємств, що підтверджується документально, позивач вказує на безпідставність на необґрунтованість висновку податкового органу про безтоварність господарської операції з придбання  товару.

Представник відповідача проти позову заперечував, та обґрунтовуючи правомірність визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток , податку на додану вартість та зменшення суми бюджетного відшкодування згідно з частково оспорюваними  податковими повідомленнями-рішеннями, посилається  на те, що  в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем неправомірно було включено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за липень 2003 року суму ПДВ 300 300 грн., яку не було сплачено до бюджету внаслідок не включення до податкових зобов'язань оборотів з продажу постачальником товару (резонаторів кварцевих) - ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2. Щодо другого постачальника -ІНФОРМАЦІЯ_3 , то у податкового органу відсутні відомості про виконання ним зобов'язань зі сплати ПДВ до бюджету за операцією з продажу вказаного товару позивачу; на запит від 27.10.05 №11862/7/15-411 до Ленінської МДПІ у  м. Луганську про проведення зустрічної перевірки ІНФОРМАЦІЯ_3  з питання підтвердження віднесення сум ПДВ згідно податкової накладної №203 від 16.09.2003р. в сумі 150242,40 грн. до податкового зобов'язання з відповідним включенням до податкової декларації з ПДВ та сплатою податку до бюджету  відповідь не отримано.     За відсутності доказів сплати вказаних сум ПДВ до  бюджету, позивач, на думку податкового органу, не мав підстав для включення таких сум  до податкового кредиту з податку на додану вартість та, відповідно - формування бюджетного відшкодування з ПДВ.

Обґрунтовуючи заперечення на позов, відповідач посилається  на висновок технічної експертизи, проведеної комісією фахівців на виконання  постанови Бабушкінського району    м. Дніпропетровська від 06.02.04р., якою встановлено, що випуск продукції кварцевих резонаторів марки РК 391 з частотою 11 934,948 кГц у приміщеннях ЗАТ «ІНФОРМАЦІЯ_4 який є виробником вказаної продукції, не є можливим.

Згідно рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 11.06.2002р. по справі №2-1928 за позовом ДПІ у Мінському районі м.Києва до ОСОБА_5., ОСОБА_6., третя особа - Мінська райдержадміністрація,   визнано недійсними установчий договір , статут ЗАТ "ІНФОРМАЦІЯ_4", у зв'язку з незнаходженням ЗАТ "ІНФОРМАЦІЯ_4" за вказаною в установчих документах адресою.

За вказаних обставин відповідач вважає, що позивач фактично не придбавав у ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 резонатори кварцеві, а тому формування податкового кредиту та валових витрат за наслідками цих операцій є неправомірним.

 Крім того, зазначає відповідач, оскільки  вказана продукція не могла бути придбана позивачем, то  відповідно не  реалізовувалась підприємством покупцю (імпортеру) Компанії SIА "ІНФОРМАЦІЯ_7" Латвія, та "Кгоll International Eхріdition" Gmbh, Німеччина, підтвердженням чого є відповідь на запит Управління фінансової поліції Республіки Латвія від 19.03.2004р. №14.2.1.20/441 , згідно з якою фірма SIА "ІНФОРМАЦІЯ_7" є фіктивною, за вказаною юридичною адресою не знаходиться.

   Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

                                                           В С Т А Н О В И В:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими  платниками податків проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства АТЗТ "ІНФОРМАЦІЯ_1" за період з 01.07.2002р. по 30.06.2005р., за результатами якої складено акт перевірки  № 636/15-4/21547168 від 08.11.2005р. (а.с.155-243 том 1).

На підставі вказаного акту, СДПІ у м. Києві по роботі великими  платниками     податків  прийняті податкові повідомлення-рішення:

         - № 0000571504/0 від 18.11.05р., згідно з яким визначено  податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1 397 200 грн., з яких з яких:  703 700,00 грн. - основний платіж, 693 500,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

         - № 0000591504/0  від 18.11.05р., згідно з яким визначено  податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 625505,10 грн., в тому числі:  417 003,40 грн.  основний платіж  та   208 501,70 грн. - штрафні санкції;

         - № 0000601504/0 від 18.11.05р., згідно з яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 44 405,00 грн., в тому числі: за березень  2003 р. - 3010,00 грн., за липень 2003 р. - 33539,00 грн., за березень 2004 р. - 4214,00 грн., за квітень 2004 р. -  1979,04 грн., за листопад 2004 р. - 1663,00 та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 16 871,00 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження,  вищезазначені податкові повідомлення-рішення залишені без змін, про що свідчать прийняті СДПІ у м. Києві по роботі великими  платниками     податків   податкові повідомлення-рішення                                   № 0000571504/1, № 0000591504/1, № 0000601504/1 від 19.12.05р.; № 0000571504/2, №0000591504/2, №0000601504/2 від 02.03.06р.

Позивач оспорює податкові повідомлення-рішення №0000571504/0 від 18.11.05р., №0000571504/1 від 19.12.05р. та №0000571504/2 від 02.03.06р. в частині визначення податкового зобов'язання  з податку на прибуток в розмірі 1 355 350 грн., в тому числі: 675 800, 00 грн. основний платіж та 679 550,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000601504/0 від 18.11.05р.,  №0000601504/1 від 19.12.05р, № 0000601504/2 від 02.03.06р. в частині зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 33 539,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15 366 грн. та податкові повідомлення-рішення за платежем з ПДВ №0000591504/0 від 18.11.05р., № 0000591504/1 від 19.12.05р., №0000591504/2 від 02.03.06р. -  повністю.

Як свідчать обставини справи та матеріали перевірки, підставою для визначення податкових зобов'язань  у вищевказаних сумах  та зменшення суми бюджетного відшкодування за липень 2003 року слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства при оподаткуванні операцій з придбання та подальшого продажу на експорт резонаторів кварцевих РК-391 частотою 11934,448 кГц                   / надалі -резонаторів/.

А саме, перевіркою встановлено (стор.28 акту перевірки) , що  всупереч вимог пп. 5.1, пп. 5.2.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"  від 22.05.1997 р.  № 283/97-ВР   позивачем неправомірно віднесено складу валових витрат вартість резонаторів, які придбавались  АТЗТ "ІНФОРМАЦІЯ_1" згідно договору купівлі-продажу №14/07-01кп від 14.07.2003р., укладеного з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2 (продавцем)  в сумі  1 501 500 грн., та згідно  договору купівлі-продажу №15/09-01 кп від 15.09.2003р. , укладеного з  ІНФОРМАЦІЯ_3  в сумі 751 200 грн., що призвело до завищення валових витрат за вказаними операціями в загальній сумі 2 252 700 грн., та, як наслідок, заниження податку на прибуток в розмірі 675 800 грн.

 Відповідно, як вбачається з акту, в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», АТЗТ "ІНФОРМАЦІЯ_1" було неправомірно включено до складу податкового кредиту ПДВ згідно податкової накладної №380 від 16.07.2003р.  за липень 2003 року ПДВ в сумі 300 300,00 грн., та згідно податкової накладної №203 від 16.09.2003р. за вересень 2003 року ПДВ в сумі 150 242,40 грн. , що призвело до заниження ПДВ на липень 2003 р. в сумі 266761 грн. та за вересень 2003 року в сумі 150 242,40 грн., а всього в сумі                  417 003,40 грн.  /стор. 35 акту перевірки/, та отримано з урахуванням податкового зобов'язання, право на відшкодування ПДВ в сумі  33 539 грн. за липень 2003 року /стор.48 акту перевірки/.

    Висновки  акта мотивовані тим, зокрема, що позивач фактично не придбавав у ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 резонатори кварцеві, а тому віднесення до складу валових витрат коштів, сплачених на їх придбання та включення до складу податкового кредиту податку на додану вартість, сплачених позивачем   відповідно  вищевказаних    договорів   є неправомірним.

    Мотивація податкового органу зводиться до "безтоварності" операцій.

Зокрема, відповідач в акті перевірки та представник в судовому засіданні зазначає, що провести зустрічну перевірку контрагента позивача ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2  неможливо у зв'язку з ліквідацією підприємства (рішення Луганського місьвиконкому про від 17.03.2004). Згідно вантажних митних декларацій виробником експортованої продукції (резонаторів  кварцевих РК-391 з частотою 119334,448 кГц) є ЗАТ "ІНФОРМАЦІЯ_4"; в ході оперативних дій встановлено, що у приміщеннях, які належать ЗАТ "ІНФОРМАЦІЯ_4", випуск зазначеної продукції  не є можливим. Крім того, рішенням Стаханівського міського суду Луганської області від 11.06.2002 року по справі № 2-1928 установчі документи ЗАТ "ІНФОРМАЦІЯ_4" визнані недійсними. Також відповідач зазначає, що компанія SIА "ІНФОРМАЦІЯ_7" (Латвія), на адресу якої експортовано (резонатори кварцеві) за договором комісії , укладеним позивачем з ПП „ІНФОРМАЦІЯ_6", за даними Управління фінансової поліції Республіки Латвія за адресою не знаходиться та є фіктивною.

Суд вважає недоведеними доводи податкового органу про безтоварність операцій та про фактичне невивезення товару за межі митної території України, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2  (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 14/07-01кп від 14.07.03р. , відповідно до якого продавець продає, а покупець купує резонатори кварцеві РК-391 з частотою 119334,448 кГц  в кількості 46200 шт. на загальну суму 1 801 800 грн., в тому числі ПДВ 300 300 грн.

За умовами договору, право власності виникає у покупця з моменту підписання накладних на отримання товару. Датою поставки вважається дата виписки накладних Продавцем Покупцю. Приймання  товару  здійснюється у м. Луганську.

Крім того, між ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2  та ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5»був укладений договір уступки права вимоги від 24.09.03р. № 24/09-5-ФИ-ПБ, відповідно до якого ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2  (кредитор) уступає, а   ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5»(новий кредитор) отримує право вимоги від АТЗТ "ІНФОРМАЦІЯ_1" (боржника) виконання зобов'язань по оплаті товару, переданого кредитором боржнику за договором купівлі-продажу № 14/07-01кп від 14.07.03р в сумі 1 501 500 грн., про що повідомлено позивача листом від 24.09.03р. № 24/09-5.

Факт виконання умов договору купівлі-продажу сторонами договору підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною № ПБ-0000247 від 16.07.03р. (а.с.51 том 1), податковою накладною від 16.07.03р. № 380  та банківськими виписками, що свідчать про оплату на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів в сумі 300 300 грн. та на рахунок ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_5»грошових коштів в сумі 1 505 500 грн.

Вказані обставини встановлені податковим органом та відображені в акті перевірки на стор. 15-17.

15.09.2003 між позивачем (покупець) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 15/09-01кп, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує резонатори кварцеві РК-391 з частотою 119334,448 кГц  в кількості 23100 шт. на загальну суму 901 454,40 грн., в тому числі ПДВ 150 242,00 грн. Право власності виникає у Покупця з моменту підписання накладних на отримання товару. Датою поставки вважається дата виписки накладних Продавцем Покупцю. Прийом товару здійснюється у м. Луганськ.

На виконання умов договору ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_3 було видано позивачу видаткову накладну № Кт-0000158 від 16.09.2003 та податкову накладну № 203 від 16.09.2003 на суму 901 454,40 грн., в тому числі ПДВ у сумі 150 242,40 грн., згідно яких позивач придбав резонатори кварцеві РК 391 у кількості 23100 штук. Факт оплати позивачем придбаного товару підтверджується виписками з банку та не заперечується відповідачем.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями, в редакції Закону, чинній на момент здійснення спірних правовідносин), валові витрати виробництва - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До валових витрат, відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону, включаються суми будь-яких витрат, сплачених протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Відповідно до п.п. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону, не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

В даному випадку, витрати позивача на придбання резонаторів кварцевих відповідно до договорів купівлі-продажу від 14.07.2003 № 14/07-01кп та від 15.09.2003 № 15/09-01кп підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість яких передбачена правилами ведення податкового обліку, чого не заперечує відповідач. Такі витрати є валовими витратами позивача, оскільки останній придбавав вказані резонатори кварцеві для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, а саме для подальшої реалізації за договорами комісії.

Так, між позивачем (комітентом) та ПП "ІНФОРМАЦІЯ_6" (комісіонером) було укладено  договори комісії від 15.07.2003 № 15-07/01-ДК та від 16.09.2003 № 16-09/01-ДК, відповідно до яких комісіонер взяв на себе зобов'язання з реалізації резонаторів кварцевих за межами митної території України, а комітент, в свою чергу,  виплатити  комісіонеру винагороду в розмірі 0,02%  від суми реалізованого товару. За умовами договорів порядок транспортування визначається комісіонером самостійно.

Згідно акту приймання-передачі від 16.07.2003 до договору комісії від 15.07.2003     № 15-07/01-ДК позивач передав, а ПП "ІНФОРМАЦІЯ_6" прийняло для реалізації резонатори кварцеві РК 391 частотою 11934,448 кГц ГШЖК, 433510,001 ТУ у кількості 46 200 штук на суму  1 513 050,00 грн. (без ПДВ).

Згідно акту приймання-передачі від 16.09.2003 до договору комісії від 16.09.2003 №16-09/01-ДК позивач передав, а ПП "ІНФОРМАЦІЯ_6" прийняло для реалізації резонатори кварцеві РК 391 частотою 11934,448 кГц ГШЖК, 433510,001 ТУ у кількості 23100 штук на суму     756 294,00 грн. (без ПДВ).

На виконання вказаних договорів комісії ПП "ІНФОРМАЦІЯ_6" здійснило реалізацію резонаторів кварцевих РК 391, нерезиденту - Компанії SIА "ІНФОРМАЦІЯ_7" (Латвія) через Дніпровську регіональну митницю, про що свідчать вантажні митні декларації:                                  № 11003/3/001462 від 15.09.2003р. на суму 1 512 375, 94 грн. та №11003/3/001711 від 21.10.2003 на суму 756 230, 52 грн..

Відповідно до  ст.1011 Цивільного кодексу України , за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобовґязується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Таким чином,  усе  одержане  в  результаті  реалізації  угод, укладених комісіонером з третіми  особами  на  виконання  договору комісії,   є   власністю  комітента  і  підлягає  оподаткуванню  в  установленому порядку саме  у  нього.

          За приписами  підпункту  6.2.1  пункту  6.2  статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість», товари вважаються вивезеними (експортованими)   платником  податку  за  межі  митної  території України в  разі,  якщо  їх  вивезення  (експортування)  засвідчено належно оформленою митною вантажною декларацією.

Таким чином, ВМД  має бути оформлена відповідно до вимог законодавства.

Порядок оформлення вантажної митої декларації регламентований Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 р. N 574 (надалі - Положення).

Згідно з пунктом 2 Положення, вантажна митна декларація -це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості  про товари, транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України , митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли всі її графи заповнені відповідно до Iнструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України N 307 від 09.07.97р.,  зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 24 вересня 1997 р. за N 443/2247 (надалі -Інструкція) і наведена в них інформація відповідає дійсності.

          З огляду на викладене, встановленню підлягає як факт належного оформлення вантажно-митної декларації, так і факт вивезення товарів за межі митної території України.

           Згідно з Інструкцією у графі 8  "Одержувач" зазначаються відомості про одержувача товарів, якщо це іноземна юридична особа  - її найменування та місцезнаходження.

В даному випадку,  у графі 8  "Одержувач" вищевказаних вантажно-митних декларацій зазначено Компанію SIА "ІНФОРМАЦІЯ_7" (Латвія).

Відповідно до долученого до матеріалів справи оригіналу довідки Міністерства юстиції Латвійської республіки №21-4-125847 від 24.11.2005 року, за даними реєстру підприємств Латвійської республіки станом на 24.11. 2005 року на 16:14:44  год. значаться такі актуальні данні: ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_7" зареєстроване 02.04.2002 року, реєстраційний номер НОМЕР_2, єдиний реєстраційний номер НОМЕР_1, знаходиться за юридичною адресою АДРЕСА_1, LV-1010.

Порядок зносин між  Україною та Латвійською Республікою встановлений міжнародним Договором  «Про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних, трудових та кримінальних справах», підписаним 23.05.95 р., ратифікованим 22.11.95 р., що набув чинності 12.07.96р.

Так, згідно статті 4 вказаного Договору, установи Договірних Сторін зносяться одна з одною виключно через Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру України і Міністерство юстиції та Генеральну Прокуратуру Латвійської Республіки.

Клопотання про надання правової допомоги та документи, які до нього додаються, складаються державною мовою запитуючої установи. Клопотання скріплюється гербовою печаткою запитуючої установи та засвідчується підписом її керівника (компетентної особи). До клопотання про надання правової допомоги та документів, які до нього додаються, повинен бути прикладений переклад на державну мову виконавця клопотання. Переклад засвідчується офіційним перекладачем чи нотаріусом, або посадовою особою запитуючої установи, або дипломатичним представництвом чи консульською установою запитуючої Договірної Сторони.

При виконанні клопотання про надання правової допомоги документи складаються державною мовою виконавця клопотання та відсилаються разом з перекладом на державну мову запитуючої установи. Переклад засвідчується офіційним перекладачем чи нотаріусом, або посадовою особою запитуючої установи, або дипломатичним представництвом чи консульською установою запитуючої Договірної Сторони.

Згідно ст. 6 Договору, документи, які надсилаються установами юстиції та іншими установами в порядку надання правової допомоги, повинні бути засвідчені підписом компетентної особи та скріплені гербовою печаткою.

Згідно ст. 8 Договору, якщо установа юстиції, до якої звернене клопотання, не компетентна його виконати, вона пересилає клопотання компетентній установі юстиції та сповіщає про це установу, від якої виходить клопотання. Після виконання клопотання установа юстиції, до якої воно звернено, направляє документи установі, від якої отримано клопотання.

За наведених правових норм, вищевказана довідка Міністерства юстиції Латвійської республіки про реєстрацію ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_7" є офіційним документом, так як видана уповноваженим державним органом Латвійської Республіки, перекладена присяжним перекладачем та засвідчена присяжним нотаріусом за № 30083 , що відповідає вимогам зазначеного міжнародного Договору,  а отже є належним та допустимим доказом  у справі в розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України, який підтверджує , що на момент виконання договорів комісії, перевезення товару за межі митної території України, вказана компанія-нерезидент була належним чином зареєстрована та діяла як суб'єкт господарювання.

За таких обставин, копія листа Управління фінансової поліції Республіки Латвія від 19.03.2004р. №14.2.1.20/441 (а.с.56  том 3) , на який посилається податковий орган, та згідно з яким фірма SIА "ІНФОРМАЦІЯ_7" є фіктивною, за вказаною юридичною адресою не знаходиться та ксерокопія пояснення директора фірми "ІНФОРМАЦІЯ_7"  , не завірена належним чином  -  не є належними доказами на підтвердження факту невивезення товару за межі митної території України. В силу наведених норм Договору,  матеріали,  отримані в порушення чинної процедури не через центральні органи влади, передбачені міждержавною угодою, та не оформлені належним чином з обов'язковим підписом уповноваженої особи та гербовою печаткою установи з послідуючим перекладом на мову сторони, що направила запит, не можуть вважатися належними доказами по справі.

Відтак, факт здійснення експорту товару підтверджується вантажними митними деклараціями від 15.09.2003р. № 11003/3/001462 та  від 21.10.2003 №11003/3/001711, нотаріальні копії яких оглянуті в судовому засіданні (оригінали вилучені згідно з протоколом виїмки від 19.07.05р.),  а також надісланою на запит суду довідкою Дніпровської митниці від 07.06.2006 № 17-32-4/5072 , відповідно до якої за даними єдиної автоматичної інформаційної системи  Державної митної служби України, товари (резонатори кварцеві РК-391 з частотою 11934,448 кГЦ) за ВМД від 15.09.2003 №11003/3/001462 вивезено за межі митної території України в повному обсязі 16.09.2003р. та за ВМД від 21.10.2003р. № 11003/3/001711-23.10.2003р. вивезено за межі митної території України в повному обсязі 23.10.2003р.

Відповідно до п.7 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України , затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.02 року N 163/121 , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.03.02 р. за N 295/6583, за відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України в повному обсязі, одержаного від митного органу, через який здійснювалося вивезення товарів, митним органом на п'ятому основному аркуші ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) вчиняється запис "Задекларовані в цій ВМД товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі" та зазначається дата фактичного вивезення. Цей запис засвідчується підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу та п'ятий основний аркуш ("примірник для декларанта") ВМД повертається заявникові.

В даному випадку, вищевказані ВМД містять відмітку про те, що задекларовані в них  товари вивезено за межі митної території України в повному обсязі із зазначенням дати фактичного вивезення. Цей запис засвідчений підписом відповідальної посадової особи митного органу й гербовою печаткою митного органу.

Крім того, матеріалами справи підтверджується та не заперечується відповідачем, що валютна виручка від компанії SIА "ІНФОРМАЦІЯ_7"  за експортований товар фактично поступила та була зарахована на розрахунковий рахунок комісіонера ПП "ІНФОРМАЦІЯ_6", який в свою чергу, перерахував грошові кошти  на розрахунковий рахунок позивача, про що свідчать наявні в матеріалах справи довідки Донецької філії  АБ «Брокбізнесбанк»№ 015-006-1088/2 від 06.10.03р. , № 015-006-1309/17 від 07.11.03р. (а.с.151,152 том 1), виписки обслуговуючого банку позивача від 28.10.03р., 29.10.03р., 30.10.03р., 04.11.03р.,  05.11.03р.,  01.12.03р., 02.12.03р. та від 03.12.03р.

Про виконання договорів комісії, сторони договори склали двосторонні акти виконаних робіт від 15.09.03. та від 21.10.03р., згідно з якими погодили розмір винагороди та витрат комісіонера.

Як свідчать обставини справи,  експортна операція з продажу резонаторів кварцевих з урахуванням витрат комісіонера та комісійної винагороди не була збитковою, що  також підтверджує той факт , що господарська діяльність з придбання та подальшої реалізації резонаторів направлена   на отримання   доходу.   Враховуючи те, що при здійснені операції купівлі-продажу на території України позивач у складі ціни продукції сплатив ПДВ, суму якого на підставі отриманих податкових накладних відніс до складу податкового кредиту, а при експортній операції цієї продукції ПДВ  обчислюється за ставкою 0 % відповідно до  підпункту  6.2.1  пункту  6.2  ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»,   у суду відсутні підстави для висновку про  збитковість   господарської операції, за  результатами якої  позивачем отримано виручку у розмірі більше 10000 грн. (2268606,46 грн - 2252712 грн. - 5853,33 грн. (витрати та винагорода комісіонера). 

Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача про безтоварність господарської операції позивача з огляду на те, що  зазначеними вантажними митними деклараціями підтверджується наявність експортованої продукції в натурі.

Доводи відповідача про те, що ЗАТ «ІНФОРМАЦІЯ_4»не випускав кварцові резонатори з посиланням на експертний висновок технічного стану цеха для виробництва кварцевих резонаторів і елементів кварцевих кристалів (а.с. 61-70 том 2),  складений 06.02.04р. Харківським національним університетом електроніки, не свідчать про безтоварність операції, так як експертиза, на яку посилається відповідач, проводилась у лютому 2004р , а підприємство виготовлювач продукції припинило свою господарську діяльність за рішенням вищого органу - Загальних зборів Акціонерів у IV кварталу 2002 року та було виключено з державного реєстру в серпні 2003 року. В зв'язку з цим встановлення експертним дослідженням відсутності ознак існування обладнаних гермозон, а також спеціалізованого обладнання  для випробовування і виготовлення корпусних деталей резонаторів  не може бути беззаперечним і достатнім доказом  безтоварності операції з придбання резонаторів. Крім того, як встановлено вище, позивач у 2003 р. придбавав резонатори кварцеві  не у ЗАТ «ІНФОРМАЦІЯ_4 а у ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3; коли і у кого придбавали  товар вказані Товариства податковим органом при перевірці в акті перевірки не відображено.

Рішення Стаханівського міського суду Луганської області від 11.06.2002 по справі № 2-1928 про визнання недійсними установчих документів ЗАТ "ІНФОРМАЦІЯ_4", на яке відповідач посилається як на підставу свої заперечень, ухвалою Стаханівського міського суду від 03.04.2003 скасоване.

Рішенням Стаханівського районного суду Луганської області від 19.05.2003 у задоволенні позовних вимог ДПІ у Мінському районі м.Києва до ОСОБА_5. та ОСОБА_6. про визнання недійсними установчих документів ЗАТ "ІНФОРМАЦІЯ_4" відмовлено, рішення набрало законної сили.

Безпідставними суд вважає доводи податкового органу про неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту вищевказаних сум ПДВ, фактично сплачених позивачем ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з придбанням резонаторів кварцевих.

  Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України «Про податок на додану вартість»/надалі -Закон /.

Тому при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість насамперед слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону визначено, що податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону  /в редакції, чинній на момент здійснення господарських операцій з ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3/,  податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Приймаючи до уваги висновки суду про те, що витрати, здійснені позивачем у зв'язку з придбанням резонаторів , є валовими витратами позивача, суми ПДВ, фактично сплачені у складі вартості придбаних товарів, відносяться до податкового кредиту у відповідності до положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Пункт 7.5 ст. 7 зазначеного Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій: списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), виписки відповідного рахунку, (товарного чека в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків), або отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 цього ж Закону ,  податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податковий кредит позивача за липень 2003 року та вересень 2003 року підтверджений податковими накладними і ця обставина відповідачем не заперечується.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у передбаченому ст. 9 цього Закону.

Згідно ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість", свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість діє до його анулювання (п. 9.6).

Доказів анулювання свідоцтв платника зазначених Товариств  станом на момент здійснення господарських операцій з позивачем відповідач не надав.

Припущення податкового органу про невиконання податкових зобов'язань контрагентом позивача  не підтверджені належними документальними доказами; такі припущення не позбавляють правового значення виданих цим контрагентом податкових накладних. Доводи відповідача про ліквідацію ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" за рішенням власника та посилання на рішення Луганського міськвиконкому про ліквідацію №0680 від 17.03.2004 не спростовують факту виконання договору купівлі-продажу №14/07-01кп від 14.07.2003, укладеного між позивачем та ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_2", оскільки господарські операції з позивачем передували припиненню товариства.

Так, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону "Про податок на додану вартість", платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у пп. "а", "в", "г", "д" п. 10.1 ст. 10 цього Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону ).

Таким чином,  покупець не може нести відповідальність за зловживання службовою чи іншою особою підприємства .

   Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Податковим органом не доведено, що зазначена господарська операція є фіктивною чи то безтоварною, як і не доведено відсутність правових підстав для включення витрат платника податку на придбання вищезазначених товарно-матеріальних цінностей до складу валових витрат в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону України  «Про оподаткування прибутку підприємств», як і не доведено неправомірність формування податкового кредиту з цих же операцій.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, в звґязку з чим оспорювані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

            Керуючись ст. 124 Конституції України, Законами  України «Про податок на додану вартість , «Про оприбуткування прибутку підприємств», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,   ст.ст.  69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

    ПОСТАНОВИВ:

 задовольнити адміністративний позов.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 18.11.05р. №0000571504/0, від 19.12.05р. №0000571504/1, від 02.03.06р. №0000571504/2 в частині визначення податкового зобов'язання  з податку на прибуток в розмірі 1 355 350 грн. , в тому числі: 675 800, 00 грн. основного платежу та 679 550,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 18.11.05р. №0000601504/0, від 19.12.05р. №0000601504/1, 02.03.06р. № 0000601504/2 в частині зменшення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 33 539,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 15 366, 00 грн.;

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення від 18.11.05р. №0000591504/0, від 19.12.05р. № 0000591504/1, від 02.03.06р. №0000591504/2 -  повністю.

 

Дана постанова  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

               

                           Суддя                                                                       Шелест С.Б.

 

Постанова складена в повному обсязі 24.04.09р.