КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2006 № 36/548
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Губенко Н.М.
суддів: Барицької Т.Л.
Ропій Л.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Бежевець А.М. – провідний юрист ( дов. № б/н від 07.06.2006);
від відповідача - Беляневич В.Е. – адвокат ( дов. № 187 від 03.10.2006);
Качмар О. Й. – юрист ( дов. № 192 від 10.10.2006);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Телекомінвест – Київ”
на рішення Господарського суду м.Києва від 09.10.2006
у справі № 36/548 (Трофименко Т.Ю.)
за позовом Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”
до Закритого акціонерного товариства „Телекомінвест – Київ”
про примусове виселення з орендованих приміщень
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.10.2006 у справі № 36/548 позов задоволено повністю. За рішенням виселено Закрите акціонерне товариство „Телекомінвест – Київ” з приміщення загальною площею 124, 40 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 6, учбовий корпус № 5, кімнати №№ 01, 102, 28, частина кімнати № 8, частина кімнати № 33, підсобне приміщення (тамбур) на користь Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут”.
Судове рішення мотивоване тим, що: відповідач порушив умови договору щодо своєчасного та повного внесення платежів за користування приміщенням, а саме протягом періоду з серпня 2005 по 01.08.2006; відповідно до ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитись від договору оренди і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користуванню річчю протягом 3-х місяців підряд, у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору; 02.08.2006 позивач направив на адресу відповідача повідомлення № 717/22-304 про відмову від договору оренди, повідомлення одержане відповідачем 07.08.2006, отже договір оренди № 68 а від 01.12.2002 є розірваним з 07.08.2006; відповідно до пункту 2.5 договору у разі припинення терміну дії договору, у випадку дострокового розірвання, орендар зобов'язаний у місячний термін здати по акту орендодавцю орендовані приміщення в належному технічному та санітарному стані, у зв'язку з чим місцевий господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, Закрите акціонерне товариство „Телекомінвест – Київ” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2006 у справі № 36/548, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом неправильно застосовано до спірних правовідносин положення Цивільного кодексу України, оскільки до спірних правовідносин, на думку скаржника, необхідно було застосувати положення Господарського кодексу України, спеціального закону - Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та положення укладеного сторонами договору оренди, що визначають умови і порядок розірвання договору оренди, які за даних умов підлягали застосуванню, тому як відносини, що виникли між сторонами з договору оренди є господарськими, а не цивільно-правовими.
Згідно з умовами укладеного сторонами договору оренди та виходячи із змісту положень ст. 283 Господарського кодексу України, ст. 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” приміщення, яке позивач передав відповідачу в строкове платне користування, передане останньому для надання послуг зв'язку, тобто для здійснення ним господарської діяльності.
Також скаржник вважає, що одностороння відмова позивача від договору оренди є неправомірною та суперечить умовам договору оренди, а саме пунктам 10.1, 10.2, 10.3 та ч. 1, ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України, ч. 1, ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.
Статтею 783 Цивільного кодексу України, яка визначає підстави для розірвання договору найму на вимогу наймодавця, такої підстави як невнесення плати за користування річчю (орендної плати) не передбачено, а тому розірвання договору оренди на підставі ст. 291 Господарського кодексу України, скаржник вважає, за даних обставин є неможливим.
Оскільки договір оренди у встановленому порядку не розірваний і на даний час є чинним, вимога позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення є незаконною, тому як суперечить ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут” просить залишити рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2006 у справі № 36/548 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зважаючи на те, що оскаржуване рішення є правильним, прийняте у відповідності з нормами матеріального та процесуального права.
При розгляді апеляційної скарги колегією суддів були заслухані пояснення представників сторін, досліджені наявні матеріали справи та встановлено наступне.
01.12.2002 між Національним технічним університетом України „Київський політехнічний інститут” (за договором орендодавець) та Закритим акціонерним товариством „Телекомінвест-Київ” (за договором орендар) укладено договір оренди № 68а нежилого приміщення Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут” загальною площею 124 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Політехнічна, 6, учбовий корпус № 5, кімнати №№ 03, 102, 28, частина кімнати № 8, частина кімнати № 33, підсобне приміщення (тамбур).
Пунктом 10.1 договору оренди встановлено строк його дії з 01.12.2002 по 31.12.2006.
Згідно із пунктом 3.1.3 договору оренди орендна плата перераховується орендарем орендодавцеві не пізніше 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції. Розмір орендної плати відповідно до пункту 3.1.1 договору складає за перший місяць оренди 395 грн. 69 коп.
Відносини оренди майна, яке є державною чи комунальною власністю, регулюються Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, Господарським кодексом України та Цивільним кодексом України.
Відповідно до пункту 3 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Згідно із частиною 1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, частиною 3 ст. 285 ГК України визначено, що одним із основних обов’язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.
Відповідно до частини 3 ст.291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 ГК України.
Згідно з частиною 1 ст.188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини 3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Частиною1 ст.782 ЦК України встановлено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У такому випадку договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач протягом періоду з липня 2005 по липень 2006 орендну плату не сплачував, у зв’язку з чим позивач листом від 02.08.2006 № 717/22-304 на підставі ст. 782 Цивільного кодексу України відмовився від договору оренди № 68а від 01.12.2002.
Повідомлення про відмову від договору оренди вручено відповідачу 07.08.2006, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. с.17).
Частиною 2 ст.782 ЦК України передбачено, що у разі відмови від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди № 68а від 01.12.2002 є розірваним з 07.08.2006.
Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч.4 ст. 291 ГК України), а також ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
Згідно із ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” у разі розірвання договору оренди орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди.
Частиною 1 ст.785 ЦК України, встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
В листі від 02.08.2006 № 717/22-304І про відмову від договору оренди позивач просив добровільно звільнити орендовані приміщення до 01.09.2006, однак відповідач орендовані приміщення не повернув.
Таким чином, враховуючи викладене, немає підстав визнати доводи Закритого акціонерного товариства „Телекомінвест-Київ”, викладені в апеляційній скарзі, переконливими та такими, що спростовують докази, надані в обґрунтування позовних вимог, а тому колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення господарський суд першої інстанції всестороннє та у повному обсязі дослідив докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 09.10.2006 у справі № 36/548залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Матеріали справи № 36/548 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Губенко Н.М.
Судді Барицька Т.Л.
Ропій Л.М.
25.12.06 (відправлено)