КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.03.2007 № 42/598
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Борисенко І.В.
Шипка В.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Дятловська М.В. (дов. № 08-81/1599 від 11.12.2006р.),
Клименко Н.М. (дов. № 08-81/1621 від 26.12.2006р.)
від відповідача - Гладкий П.М. (дов. № 47/03 від 12.03.2007р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Макіїввугілля"
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.12.2006
у справі № 42/598 (Паламар П.І.)
за позовом Державного підприємства "Макіїввугілля"
до Закритого акціонерного товариства "Інет"
про стягнення 43181, 40 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство „Макіїввугілля” звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь 43 181, 40 грн. штрафу та пені, а також понесені по справі господарські витрати
Рішенням господарського суду міста Києва від 27.12.2006 р. у справі № 42/598 у позові відмовлено.
Суд мотивував рішення тим, що до затвердження завдання на проектування відповідач був позбавлений можливості належним чином виконати свій обов’язок щодо поставки належного обладнання та виконання передбачених договором робіт, а тому не вважається таким, що прострочив виконання.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Підставою для скасування рішення суду позивач зазначив невірне застосування норм матеріального права та неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представники позивача апеляційну скаргу підтримали.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, як і його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції, проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін, вважаючи дану постанову законною та обґрунтованою.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 5 грудня 2005 р. між сторонами по справі був укладений договір постачання № 750, за умовами якого відповідач, як виконавець, зобов’язався за завданням позивача, як замовника, виготовити, поставити, виконати монтажні роботи і передати у власність останнього автоматизовану систему контролю та обліку електроенергії шахти „Ясиновська Глибока” для комерційного обліку електроспоживання загальною вартістю 204435,76 грн., а позивач - прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно з кошторисом до договору, затвердженим сторонами, відповідач зобов’язався виконати, зокрема, проектні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи та роботи з метрологічної атестації.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що між сторонами по справі фактично виникли відносини з договору підряду, врегульовані главою 61 ЦК України, та цей договір містить ознаки різних видів договорів підряду - будівельний підряд, підряд на проектні та пошукові роботи, які врегульовані відповідними статтями вказаної глави.
Посилання позивача на те, що за своєю правовою природою спірний договір є договором поставки, необґрунтовані, оскільки передача майна у разі виконання роботи з матеріалу підрядника та його засобами відповідає саме відносинам договору підряду.
Відповідно до умов календарного плану (додаток № 3 до договору), виконання договору передбачено у два етапи - постачання обладнання та програмного забезпечення вартістю 136902,76 грн., а також монтаж та здача автоматизованої системи „під ключ” вартістю 67533,00 грн.
Згідно з умовами п. 5.3 договору та календарного плану, термін постачання обладнання та виконання робіт з його монтажу встановлений в 30 календарних днів з моменту здійснення позивачем 100 % попередньої оплати.
Пунктом 6.1 договору встановлена відповідальність за порушення термінів постачання обладнання та виконання робіт з його монтажу у вигляді пені та штрафу. При цьому, відповідальність як за порушення терміну передачі обладнання, так і терміну виконання робіт поставлена в залежність від вартості обладнання, з якого допущено прострочення.
Позивачем було перераховано відповідачу 204435,76 грн. в рахунок попередньої оплати за договором, що підтверджується платіжними дорученнями №№ 1009, 1010 від 16 грудня 2005 р. (копії в матеріалах справи). Отже, поставку обладнання, відповідно до договору, відповідач був зобов’язаний провести не пізніше 15 січня 2006 р.
Накладною № 107 підтверджується факт передачі відповідачем позивачу обладнання за договором 21 лютого 2006 р.
У відповідності до вимог ст. 888 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов’язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов’язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Оскільки з наявного у матеріалах справи протоколу технічної наради представників Мінвуглепрому України, ДП „Макіїввугілля”, ДП „Укренерговугілля” про створення системи автоматизованого обліку електроспоживання на шахтах ім. В.М.Бажанова, „Ясиновська Глибока” ДП „Макіїввугілля” від 7 лютого 2006 р. вбачається, що завдання на проектування було затверджене позивачем лише з указаної дати, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що до затвердження цього завдання відповідач був позбавлений можливості належним чином виконати свій обов’язок щодо поставки належного обладнання та виконання передбачених договором робіт.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 612, ч. 2 ст. 613 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов’язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов’язок, виконання зобов’язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач, який поставив належне за договором обладнання протягом 30 днів з дня затвердження протоколу від 7 лютого 2006 р., не вважається таким, що прострочив виконання відповідного обов’язку.
Також, оскільки прострочення відповідачем допущено не було, то доводи позивача щодо порушення відповідачем терміну виконання робіт за договором не дають підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді неустойки, розмір якої передбачено визначати від вартості обладнання, з якого допущено прострочення.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано визнав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційних скарг, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 101-103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства „Макіїввугілля” залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 27.12.2006 року у справі № 42/598 - без змін.
Справу № 42/598 повернути до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Алданова С.О.
Судді Борисенко І.В.
Шипко В.В.