Справа № 2-5154/09

                                                                   ПОСТАНОВА

                                                            ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

28 травня 2009 року               Заводський районний суд м. Миколаєва

в складі головуючого судді Коваль В.І., при секретарі Когановій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

                                                                      ВСТАНОВИВ:

    10.04.2009 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 грн., мотивуючи тим, що працівниками ДАІ було винесено постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності, що є безпідставним і порушило його права.

    В судове засідання позивач не з*явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

    Представник Управління ДАІ УМВС України в Миколаївській області в судове засідання не з*явився, надав до суду заперечення до адміністративного позову, в яких позовні вимоги не визнав в повному обсязі, мотивуючи тим, що порушення позивачем ПДР було зафіксовано радіолокаційним вимірювачем швидкості, згідно фотознімків, зафіксовано факт порушення з боку водія а/м «Хонда», н/з НОМЕР_1 , а саме: перевищення швидкості руху на 29 км/год., а також на фото видно край проїжджої частини, зелені насадження, дорожні знаки та рекламні конструкції, що встановлені на розподільному газоні на під*їзді до перехрестя з вул. Комсомольська м. Миколаєва, до якого поширюється дія д/з 3.29 «обмеження максимальної швидкості 40 км/год», т.б. автомобіль повністю прив*язаний до місцевості, та можна чітко встановити в якому місці зафіксовано порушення. Проси в позові відмовити.  

    Вивчивши матеріали справи, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягаю задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно постанови від 27.03.2009 року ОСОБА_1  керував транспортним засобом «Хонда CR-V 2/0», д/н НОМЕР_1  в м. Миколаєві по вул. Чигрина в районі перехрестя з вул. 5 Слобідська м. Миколаєва, рухався в зоні дії д/з 3.29 «обмеження максимальної швидкості 40 км/год.» зі швидкістю 70 км/год., його притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.

Відповідно до ст. 288 ч. 1 п. 3 КпАП України постанова органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в районний суд у порядку, визначеному КАС України.

 На підставі ст. 258 п.6 КУпАП, адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

     Як встановлено, постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1  від 27 березня 2009 року була винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото –та відео фіксації, працівником ВДАЇ без складання протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: із застосуванням приладу «Візир» № 0812399.  Але, як установлено, п рилад "Візир" не є|з'являється| автоматичним засобом|коштом| фото|фото-матеріалу| або відеофіксації, оскільки він знаходиться|перебуває| у співробітника ДАІ, управляється їм безпосередньо або через комп'ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, такі як швидкість, об'єкт зйомки, його режими і так далі). Згідно технічної характеристики вимірювальної техніки "Візир", даний засіб|кошт| не працює в автоматичному режимі, оскільки|тому що| він працює в стаціонарному і патрульному режимах. Тим часом, відповідно до ст. 14-1 КУпАП фіксація і заочне винесення ухвали|постанови| у справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливо тільки|лише| тоді, коли порушення зафіксоване засобом|коштом|, що працює в автоматичному режимі.  І у разі|в разі| фіксації правопорушення приладом, що працює не в автоматичному режимі повинен бути складений протокол про адміністративне правопорушення.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних|телекомунікаційних| системах", інформація, яка є|з'являється| власністю держави, або інформація з|із| обмеженим доступом (до якої відноситься і інформація, отримана|одержувати| за допомогою "Візира") повинна оброблятися в автоматизованій системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації (КСЗІ) з|із| підтвердженою відповідністю. Тобто|цебто|, перед застосуванням|вживанням| на території України "Візир" повинен був пройти|минати| державну експертизу в Держслужбі спецзв'язку і захисту інформації України. |однак Як встановлено, пристрій|устрій| автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху "Візир" органами ДАІ для проведення державної експертизи| не надавався. Отже, експертного висновку|висновку| або сертифікату відповідності приладу "Візир" не має і, на думку суду, будь-яка інформація з цього приладу залучатися в ході судового розгляду як доказ,  не може.

Також, згідно наданих фотознімків, зафіксованих радіолокаційним вимірювачем швидкості  «Візир» № 0812399, не можна зробити висновок рухався автомобіль чи стояв, якщо він  рухався, то де і в якому місці, чи знаходився автомобіль в зоні дії знаку. Вказана в постанові швидкість руху автомобіля  70 км/год. сумнівна, оскільки  радіолокаційний відео записуючий вимірювач швидкості «Візир» має кут огляду, який регулюється, тобто може вказати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч і/або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що виміряна швидкість є швидкістю автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від а/м «Хонда».

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.    

    Отже, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1  підлягає задоволенню, а постанова по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 085877 від 27.03.2009 року про притягнення ОСОБА_1  до адміністративної відповідальності і накладення на нього адміністративного стягнення - скасуванню, оскільки суду не було надано доказів, які б підтвердили факт скоєння правопорушення.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 161-163 КАС України, суд –

                                                                  П О С Т А Н О В И В:

    Адміністративний позов ОСОБА_1  задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВЕ № 085877 від 27.03.2009 року відносно ОСОБА_1  про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 грн.

    Постанова  набуває законної сили через 10 днів після її проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду  через місцевий суд в порядку, визначеному ст. 186 КАС України.

    Суддя:                                                                                           В. І. Коваль