Судове рішення #501152
16/57-06

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31


Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А


09.10.06 р.                                                                                                    № 16/57-06                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:


Головуючий                                                                                Агрикова  О.В.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Мамонтова  О.М.

                                                                                                         Мостова  Г. І.




розглянувши апеляційну скаргу Приватної агропромислової фірми «Воля» на рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2006р.


у справі № 16/57-06 (суддя Тимощенко О.М.)


за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-агро», м. Гадяч;

до          Приватної агропромислової фірми «Воля», с. Білогородка;

про          стягнення 41 745,84 грн.


В С Т А Н О В И В :


Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт-агро»звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Приватної агропромислової фірми «Воля»про стягнення 41 745,84 грн.: суму основного боргу –37 195грн, суму збитків з урахуванням індексу інфляції –2 826,81 грн., 3% річних від простроченої суми –234,85 грн., пеню 1 489,18 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 13.04.2006р. позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 39 728,41 грн. заборгованості, з яких 37 195грн. –основного боргу, 1316,6грн. –пені, 1008,93грн. інфляційних витрат та 207,88грн. річних, 397,28 грн. витрат на оплату державного мита та 112,3 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим що, враховуючи ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України та зваживши на 193 ГК України, заявлена позивачем сума основного боргу в розмірі 37 195 грн. підтверджена поданими по справі доказами і оскільки вона не заперечується відповідачем та на момент розгляду справи ним не сплачена, позов у частині стягнення суми основного боргу задоволено.

Крім того, з огляду на п. 2 угоди від 04.08.2005р., ст. 625 ЦК України, строк, протягом якого відповідач повинен був виконати покладене на нього зобов’язання з оплати заборгованості був зменшений, тому позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1 316,6 грн. за період з 11.01.2006р. по 20.03.2006р. Позовні вимоги щодо стягнення 3% річних від простроченої суми та інфляційних витрат також було зменшено місцевим господарським судом до 1008,93 грн. –інфляційні витрати, 207,88 грн. –3% річних.


Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАФ «Воля»звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2006р., скасувати, в зв’язку з неповнотою та необ’єктивністю розгляду, а справу направити на новий розгляд. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що рішення місцевого суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, приймаючи оскаржуване рішення, на думку відповідача, суд першої інстанції не з’ясував, що позивач дійсно виконував роботи для відповідача, але в значно меншому об’ємі та дуже поганої якості, внаслідок чого, втрати врожаю зернових від неякісної роботи становлять 40%, через що і виник спір по оплаті.

Крім того, скаржник вказує на невиконання позивачем ухвали місцевого господарського суду від 27.03.2006р., відповідно до якої суду необхідно було надати акт звірки розрахунків. Проте, позивач до відповідача так і не звернувся з даного приводу.

Водночас відповідач зазначає, що не зміг бути присутнім в судовому засіданні 13.04.2006р. в зв’язку з хворобою, а тому не знав про наступне судове засідання, таким чином, судом першої інстанції було винесено рішення за відсутності відповідача без належного його повідомлення, що є порушенням норм процесуального права.

18.09.2006р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що посилання відповідача на відсутність в судовому засіданні 13.04.2006р. недоречне, оскільки, під час вказаного судового засідання, головуючий суддя ознайомив позивача з повідомленням Господарського суду про час, дату та місце слухання справи, що направлялося скаржнику і було ним підписане власноруч. Ніяких повідомлень про хворобу відповідача чи інших клопотань до суду першої інстанції не надходило.

Стосовно не звернення позивача до скаржника з приводу складання акту звірки, позивач зазначає, що ним було направлено відповідачу акт 04.04.2006р. та командировано до нього бухгалтера товариства позивача та головного агронома, які особисто вручили акт звірки директору підприємства відповідача, який відмовився поставити підпис у супровідному листі і підписаний акт звірки позивачу не направив, як і відзив на позовну заяву.

Поряд з цим, позивач вказує на наявність у відповідача всіх необхідних документів по справі.

Водночас, ПАФ «Воля»проти об’єму виконаних робіт під час розгляду справи в місцевому господарському суді не заперечувало і з розрахунком претензії погоджувалося. Таким чином, твердження про виконання ТОВ «Стандарт-агро»робіт у менших об’ємах не відповідають дійсності, оскільки, на прохання скаржника скошено було на 3га більше проти погодженого з відповідачем акту виконаних робіт.

З поганою якістю виконаних робіт позивач теж не погоджується, вказуючи, що відповідач був задоволений виконаною роботою, ніяких питань з приводу невдоволення якістю робіт не висловлював, навіть видав довідку комбайнерам про те, що ними намолочено зернових культур 476 тон.


Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги. Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти  задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у матеріалах справи та у відзиві.


Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судовою колегією апеляційного суду встановлено наступне.


04.08.2005р. ТОВ «Стандарт-агро»та ПАФ «Воля»уклали угоду по наданню послуг збиральним комбайном «Джон-Дір»(далі –угода) (а. с. 7), відповідно до п. 1 преамбули якого позивач надає відповідачу комбайн «Джон-Дір»для обмолоту зернових культур.

Пункт 1 розділу взаєморозрахунки сторін зазначає, що сторони прийшли до згоди, що відповідач сплачує позивачу вартість послуг 215 грн. за 1 обмолочений гектар.

Відповідно до п. 2 зазначеного розділу, за недотримання строків оплати, відповідачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплачених послуг за кожен день прострочки платежу.

Співробітництво за угодою вважається закінченим після виконання сторонами своїх зобов’язань і проведення повного розрахунку між ними. Угода вступає в силу з моменту її підписання сторонами.

Як свідчить наряд за серпень 2005року (а. с. 20) та довідка видана ПАФ «Воля»(а. с. 23) працівниками позивача було намолочено 476 тон зернових культур.

Відповідно до розрахунку позивача, вартість наданих послуг становить 37 195 грн.

28.12.2005р. позивач направив ПАФ «Воля»претензію на суму 37 195грн. (а. с. 8), що була отримана відповідачем 03.01.2006р. (а. с. 9).

17.02.2006р. ТОВ «Стандарт-агро», не отримавши оплати послуг, направило відповідачу попередження (а. с. 10) про те, що в разі несплати зазначених коштів ТОВ «Стандарт-агро»вимушене буде звернутися до господарського суду щодо стягнення суми заборгованості за укладеною угодою та штрафних санкцій, за час протягом якого розрахунки не будуть проведені.

Таким чином, оскільки відповідач за отримані послуги відповідно до угоди від 04.08.2005р. не розрахувався ТОВ «Стандарт-агро»звернулося з позовом до суду.

Згідно наданої відділом статистики у Лохвицькому районі, на запит суду апеляційної інстанції № 356 від 05.10.2006р., інформації про середню урожайність сільськогосподарських культур по сільськогосподарських підприємствах Лохвицького району у 2005р., середня врожайність зернових та зернобобових культур, включаючи кукурудзу склала 23,3 центнери з 1 га, пшениця яра –15,4ц з 1 га, ячмінь ярий –20,8ц з 1га, вівса –21,3ц з 1га.


Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права,  при ухваленні оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідач був належним чином повідомлений про судовий розгляд, призначений на 13.04.2006р. (а. с. 30).

Відповідно до ч. 1 ст. 28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Отже, зваживши на те, що виходячи з аналізу вказаної норми, лікарняний представника відповідача не перешкоджає направити йому свого іншого представника з належно оформленою довіреністю для представництва його інтересів, а також, те що відповідачем не було направлено доказів на підтвердження неможливості прибуття в судове засідання його представника, доводи відповідача  з цього приводу колегією суддів відхиляються.

При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Отже, колегія суддів не вбачає порушення норм процесуального права в тому, що спір між сторонами було розглянуто за відсутності відповідача.

Погоджуючись з висновками суду першої інстанції колегія суддів вважає, що позов ПАФ «Воля»про стягнення 41 745,84 грн.: суму основного боргу –37 195грн, суму збитків з урахуванням індексу інфляції –2 826,81 грн., 3% річних від простроченої суми –234,85 грн., пеню 1 489,18 грн.  підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАФ «Воля»не було оскаржено факту виконання ТОВ «Стандарт-агро»своїх обов’язків за угодою по наданню послуг збиральним комбайном «Джон-Дір».

При цьому, колегією суддів було взято до уваги вищевказану відповідь відділу статистики у Лохвицькому районі, на запит апеляційного суду про середню урожайність сільськогосподарських культур по сільськогосподарських підприємствах Лохвицького району у 2005р. З аналізу наданої інформації та довідки, виданої ПАФ «Воля»вбачається, що позивачем дійсно було намолочено зернових культур на більш ніж 173га.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, відповідач взяв на себе зобов’язання по оплаті наданих позивачем послуг по збиральних роботах комбайном «Джон-Дір», проте оплату не здійснив.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як зазначається у ст. ст. 525 та 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення основної суми боргу.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що строк оплати в угоді по наданню послуг збиральним комбайном «Джон-Дір»сторонами не передбачений, тому, отримавши 03.01.2006р. претензію ТОВ «Стандарт-агро», ПАФ «Воля»повинно було у семиденний термін виконати покладений на нього вказаною угодою обов’язок по оплаті збиральних послуг.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк протягом якого відповідач повинен був виконати взяті на себе зобов’язання закінчився 10.01.2006р.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо по-перше, визначення періоду за який повинно бути стягнуто пеню, 3% річних, інфляційні нарахування, по-друге, перерахунку здійсненого судом першої інстанції за період з 11.01.2006 по 20.03.2006р.


Враховуючи вищевикладене, колегія апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, так як вважає, що приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Полтавської області дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.


Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:


1.          Апеляційну скаргу Приватної агропромислової фірми «Воля» на рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2006р. залишити без  задоволення.

2.          Рішення господарського суду Полтавської області від 13.04.2006р. у справі                   № 16/57-06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт-агро»до Приватної агропромислової фірми «Воля»про стягнення 41 745,84 грн. –залишити без змін.

3.  Справу № 16/57-06 повернути до господарського суду Полтавської області.



          


Головуючий                                                                                Агрикова  О.В.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Мамонтова  О.М.

                                                                                                         Мостова  Г. І.


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація