Київський міжобласний апеляційний господарський суд
________________________________________________________________________
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.06 Справа № 19/313
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Рибченко А.О. (доповідач по справі),
суддів: Шевченко В. Ю. суддів: Ткаченка Б.О.
.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтава на постанову господарського суду Полтавської області від 20.07.2006 р.
у справі № 19/313 (суддя Коршенко Ю.О.)
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Полтава
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 про визначення суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10 544,10 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 21 088,20 грн.,-
в с т а н о в и в :
Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1 про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10 544,10 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 21 088,20 грн.
Постановою господарського суду Полтавської області від 20.07.2006 р. по справі № 19/313 позов задоволено. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Полтаві НОМЕР_1, за яким позивачу визначене зобов'язання зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10 544,10 грн. та штрафної санкції у розмірі 21 088,20 грн. З Державного бюджету України на рахунок позивача стягнуто 3,40 грн. судового збору.
Не погоджуючись із прийнятою постановою господарського суду Полтавської області від 20.07.2006 р., Державна податкова інспекція у м. Полтава звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 31.07.2006 р. № 10115/9/10-044, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 21.09.2006 р. по справі № 19/313 відкрито апеляційне провадження.
Ухвалою від 22.09.2006 р. апеляційним господарським судом проведено необхідні підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.09.2006 р. справу призначено до розгляду в судовому засіданні за участю повноважних представників сторін.
Розпорядженням Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 05.10.2006 р. склад колегії суддів змінено, справа слухається в складі колегії суддів: головуючий суддя Рибченко А.О., судді - Шевченко В.Ю., Ткаченко Б.О.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 05.10.2006 р. розгляд справи було відкладено на 12.10.2006 р. в зв'язку з неявкою представника відповідача.
Перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється апеляційним господарським судом в порядку, передбаченому КАС України, який набрав чинності з 01.09.2005 року.
Під час розгляду справи представник відповідача (скаржника) підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати спірну постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги, просили залишити постанову господарського суду Полтавської області від 20.07.2006 р. без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні 12.10.2006 р. Київським міжобласним апеляційним господарським судом було проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у м. Полтава не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
На підставі направлення НОМЕР_2, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства приватного підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р.
За результатами вказаної перевірки складено акт від 16.05.2005 р., згідно якого ДПІ в м. Полтаві встановлено, що ПП ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р. по 30.06.2004 р. не утримано з фізичних осіб (гравців) та не сплачено до бюджету 30% податку з виграшів фізичних осіб, а саме, 10 544,10 грн.
В зв'язку з цим, ДПІ в м. Полтаві було прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1 про визначення позивачу до сплати податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10 544,10 грн. та штрафної санкції в розмірі 21 088,20 грн.
Відповідно до пп. 10.2.2 п. 10.2 статті 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (зі змінами та доповненнями), дія якого відмінена з 01.07.2004 р. згідно Закону України № 1957-ІV від 01.07.2004 р., будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку з виграшем у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах) зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30% від суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між доходами, отриманими фізичною особою у вигляді виграшів за відповідний робочий день, і витратами, понесеними такою фізичною особою протягом такого робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше суми такого виграшу.
Згідно п. 2 Наказу ДПА України № 494 від 20.10.2003 р. «Про затвердження обліку доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікація таких осіб», затвердженого в Міністерстві юстиції України 06.11.2003 р. № 10.16/8337, суб'єкти підприємницької діяльності, які проводять свою діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, інших гральних місцях чи домах зобов'язані забезпечити встановлений цим порядком облік доходів фізичних осіб у гральних закладах та персоніфікацію таких осіб.
На думку позивача, грошова сума в розмірі 35 147 грн. не була доходом фізичних осіб у грі, а була витратами, понесеними гравцями протягом того ж робочого дня, тобто грошові кошти, які виплачувались гравцям в якості їхніх ставок. Крім того, позивачем вказано на те, що при виплаті виграшу (доходу) касові апарати відповідно до алгоритму автоматично відраховують 30% від прибутку, якщо такий є, і гравцю видається сума коштів вже з урахуванням утриманого податку.
У відзиві на позовну заяву та у апеляційній скарзі відповідач вказує на неможливість визначення на підставі первинних і інших документів позивача сум понесених витрат кожної окремої особи (гравця), яка мала виграш та отримувала грошові кошти в касах гральних залів в межах робочого дня.
ДПІ в м. Полтаві посилається на Порядок податкового обліку виграшів та витрат осіб, а також Порядок звітності суб'єктів грального бізнесу, затвердженого Наказом ДПА України від 19.01.1998 р. № 35, відповідно до яких, після закінчення гри в межах робочого дня особа (гравець) зобов'язана зробити заяву про результат своєї гри шляхом надання оператору каси всіх чеків за придбані фішки (жетони), а також залишку невикористаних або виграних фішок (жетонів), що дає право обміну їх на готівку та видачу прибутку. Видача особі прибутку, що підлягає виплаті, здійснюється за касовим чеком. Оператор -касир, який здійснює виплату такого прибутку, повинен заповнити журнал (книгу) обліку виграшів та витрат осіб встановленої форми.
Для визначення об'єкту оподаткування суб'єкт підприємницької діяльності повинен забезпечити ведення обліку витрат фізичної особи (гравця) на підставі первинних документів -касових чеків та інших документів, які містять відомості про понесені витрати.
Відповідач вказує, що РРО, які використовує в своїй господарській діяльності ПП ОСОБА_1для реєстрації купівлі та продажу фішок (жетонів) були зареєстровані у ДПІ у м. Полтаві, але не забезпечували в автоматичному режимі розрахунок суми прибутку гравця та суми податку з виграшу, оскільки не були перепрограмовані на сферу застосування «гральний бізнес». Проте, будь-якими доказами вказане не підтвердив.
Згідно наданих позивачем для перевірки контрольних стрічок РРО, ДПІ у м. Полтаві встановлено, що ПП ОСОБА_1 не вівся облік витрат фізичної особи (гравця), так як в розрахункових документах -«чеках на виплату»виграшу фізичній особі (гравцю) немає підтвердження того, що ці витрати понесені протягом такого робочого дня, що і здійснена виплата, та саме ці витрати пов'язані з отриманням такого виграшу.
За вказане порушення позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності.
Не зважаючи на те, що ДПІ в м. Полтаві підтвердила неможливість визначення на підставі первинних і інших документів позивача сум понесених витрат кожної окремої особи (гравця), яка мала виграш та отримувала грошові кошти в касах гральних залів, нею було віднесено до виграшу, підлягаючому оподаткуванню з фізичних осіб (гравців) суму 35 147 грн., яка підтверджена касовими чеками позивача як плата за жетони.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 09.02.2006 р. у даній справі було призначено судову бухгалтерську експертизу.
У висновку № 134 від 22.03.2006 р. судово-економічної експертизи, проведеної Харківським НДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса вказано, що висновки акту ДПІ у м. Полтаві НОМЕР_3 «Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ПП ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2004 р.»про неутримання з фізичних осіб (гравців) та несплати до бюджету податку з виграшів фізичних осіб в сумі 10 544,10 грн. ПП ОСОБА_1 за період з 01.01.2004 р. по 30.06.2004 р. не підтверджуються в повному обсязі наданими документами податкового обліку та звітності та не відповідають діючому податковому законодавству України.
Також в ході дослідження встановлено, що до суми прибутку фізичних осіб, визначеної ДПІ в м. Полтаві в акті перевірки від 16.05.2005 р., ввійшла сума прибутку фізичних осіб з якої ПП ОСОБА_1вже сплатив 30% до Державного бюджету, а також те, що суму, з якої відповідно до п.10.2.2. ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ПП ОСОБА_1 необхідно було утримати 30% податку від суми прибутку фізичних осіб, встановлено не вірно.
Колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що ДПІ в м. Полтаві прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення на підставі висновку про порушення позивачем пп. 10.2.2 п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, а саме, безпідставне неутримання та несплата до бюджету ПП ОСОБА_1 30% податку з виграшів фізичних осіб в сумі 10 544,10 грн.
Проте, як вказано вище, пп. 10.2.2 п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР визначено, що будь-яка особа, яка здійснює виплату особі у зв'язку з виграшем у казино, бінго, інші ігри у гральних місцях (домах) зобов'язана утримувати та вносити до бюджету 30% від суми прибутку такої особи, який визначається як різниця між доходами, отриманими фізичною особою у вигляді виграшів за відповідний робочий день, і витратами, понесеними такою фізичною особою протягом такого робочого дня, пов'язаними з таким виграшем, але не більше суми такого виграшу. Тобто, відповідачем було невірно визначено об'єкт оподаткування.
В судовому засіданні апеляційного господарського суду представник відповідача так і не змогла вказати, з якої саме суми і як ДПІ в м. Полтаві було вираховано 30% податку.
На підставі вище викладеного, колегія суддів апеляційного господарського суду повністю погоджується з висновком місцевого господарського суду, що фактичного розмежування між сплатою за жетони і прибутком фізичних осіб (гравців), відповідачем не зроблено, а тому визначення ДПІ в м. Полтаві до сплати позивачу суми податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 10 544,10 грн. та застосування штрафної санкції у розмірі 21 088,20 грн. є безпідставним.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана постанова господарського суду Полтавської області від 20.07.2006 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційну скаргу ДПІ в м. Полтаві слід залишити без задоволення.
Керуючись Розділом VІІ «Прикінцеві та перехідні положення», статтями 17, 94, 198-206 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний господарський суд,-
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Полтавської області від 20.07.2006 року по справі № 19/313 залишити без змін.
3. Судове рішення апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.
4. Судове рішення апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту проголошення.
5. Матеріали справи № 19/313 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий суддя: Рибченко А.О. Судді: Шевченко В. Ю. Судді: Ткаченко Б.О.