КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
02.10.06 р. № 8/165
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Агрикова О.В.
Судді
Мамонтова О.М.
Мостова Г. І.
при секретарі судового засідання - Рустам’ян Е.А.
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явилися;
від відповідача: не з’явилися;
розглянувши апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Білухівка” на рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2006року.
у справі №8/165 (суддя Плеханова Л.Б.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Полтава-насіння”, м.Полтава;
до Закритого акціонерного товариства „Білухівка”, с.Білухівка;
про стягнення 95 887,09грн.
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Полтава-насіння” звернулося до господарського суду Полтавської області із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Білухівка” (далі по тексту-відповідач) про стягнення 95 887,09грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.06.2006р.,позов задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ „Білухівка” на користь ТОВ „Полтава-насіння” 77 599,50грн. - сума збитків, 7 859,95грн. штрафу, 8 142,05грн.-пені. В частину стягнення 1 285,59грн. 3% річних відмовити.
Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим що, у відповідності зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Тому, згідно з п. 8.21. договору, за несвоєчасну поставку відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 10% від суми договору та пеню в розмірі 0,1% за кожен день прострочення, що складає 7 859,95грн штрафу та 8 142,05 пені.
В частині стягнення 3% річних суд відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. Таким чином, місцевий господарський суд вважає що стягнення річних від простроченої суми є можливим лише тоді, коли боржник прострочив виконання грошових зобов’язань.
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, відповідач, Акціонерне товариство закритого типу „Білухівка”, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції повністю та прийняти нове. Скаржник мотивує свої вимоги наступним: суд першої інстанції порушив норми процесуального та матеріального права, оскільки прийняте рішення не є обґрунтованим, в ньому неповно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду не є вичерпними і не підтверджуються достовірними доказами, що не були враховані і належно досліджені судом.
Так, скаржник посилається на ст. 623 ЦК України, згідно якої боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред’явлення позову, якщо інше не встановлено договором чи законом. Суд може задовольнити вказану вимогу беручи до уваги ринкові ціни, які існували на день ухвалення рішення.
Згідно з п. 4.5 договору товарообмінної операції, у разі затримки розрахунків за бартерним договором, ціни підлягають обов’язковому уточненню: при цьому, можлива зміна ціни поставки і вартості даного договору. Однак, відповідач зазначає, що такого уточнення ціни поставки позивач не провів ні після прострочення виконання відповідачем свого зобов’язання, ні на момент подання позовної заяви.
Крім того, скаржник вказує, що місцевий господарський суд не прийняв до уваги існуючі на день ухвалення рішення ринкові ціни на соняшник. Тому, на думку, відповідача, і господарський суд Полтавської області і ТОВ „Полтава-насіння” порушили ст. 623 ЦК України, а тому сума збитків на момент ухвалення рішення повинна була складати не більше ніж 74 000грн.
Стосовно п. 8.21. договору, згідно якого за несвоєчасну поставку відповідач повинен сплатити позивачу штраф в розмірі 10% від суми договору та пеню 0,1% від суми поставки за кожен день прострочення, то вони, на думку відповідача, також повинні бути перераховані, зважаючи на викладене у попередньому абзаці.
Окрім того, ч. 1 ст. 549 ЦК України зазначає, що пеня та штраф є різновидом неустойки, а тому, на думку скаржника, одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення є неможливим, оскільки суперечить ст. 61 Конституції України.
Ухвалою від 28.09.2006р. Київського міжобласного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ЗАТ „Білухівка” прийнято до провадження та призначено розгляд справи у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді –Мостова Г.І., Мамонтова О.М.
Представники сторін в судове засідання не з’явилися про причини відсутності суд не повідомили, про судовий розгляд були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, судовою колегією апеляційного суду встановлено наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Полтава-насіння” та Закритим акціонерним товариством „Білухівка” 25.04.2004р. був укладений договір проведення товарообмінної операції у відповідності до якого позивач, ТОВ „Полтава - насіння” провів передачу у власність відповідача, ЗАТ „Білухівка” насіння соняшнику сорту Allium в кількості 100 п. од. на суму 78 599,50грн., що підтверджується дорученням №431908 серія ЯКБ від 29.04.2004р. (а.с.10) та видатковою накладною №РН-0000228 від 29.04.2004р. (а. с. 10)
Зі свого боку, відповідач взяв на себе зобов’язання до 15.10.2005р. поставити на Карлівський елеватор соняшник товарний в кількості 70 тонн в заліковій вазі на суму 78 599,50грн.
29.01.2006р. позивач направив лист-вимогу вих. №2-1/4 від 17.01.2006р., в якому повідомив відповідача, що оскільки він не виконав своєчасно умови договору ТОВ „Полтава-насіння” втратило інтерес стосовно поставки соняшнику товарного на Карлівський елеватор в кількості 70 тонн в заліковій вазі на суму 78 599,50грн., тому ТОВ „Полтава-насіння” відмовилося від прийняття виконання і вимагає, щоб ЗАТ „Білухівка” відшкодувало збитки.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши, на підставі фактичних обставин справи, застосування судом норм матеріального та процесуального права, при прийнятті оскарженої ухвали, знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності відмови позивача від виконання відповідачем зобов’язань за договором проведення товарообмінної операції від 25.04.2004р. та вимог повернення суми вартості непоставленого соняшнику.
Стосовно стягнення з Закритого акціонерного товариства «Білухівка»збитків у вигляді штрафу, пені та 3% річних, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як свідчать умови договору, проведення товарообмінної операції від 25.04.2004р., а саме, п. 8.2, відповідач за несвоєчасну поставку товару сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від суми договору та нараховується пеня в розмірі 0,1% від суми поставки за кожен день прострочки.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 265 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов’язання відповідача полягало у здійсненні поставки, а не сплаті за товари чи послуги, отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних.
Зваживши на ці ж підстави, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення пені. Оскільки, як зазначає ч. 3 ст. 549 ЦК України, пеня є різновидом неустойки, що застосовується виключно до грошових зобов'язань.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення суду першої інстанції має бути скасовано в частині стягнення пені.
Керуючись ст. ст. 85, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Білухівка” на рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2006р. по справі № 8/165 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Полтавської області по справі № 8/165 від 15.06.2006р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтава-насіння»до Закритого акціонерного товариства «Білухівка»скасувати в частині стягнення пені.
3. В решті рішення господарського суду Полтавської області від 15.06.2006р. по справі № 8/165 залишити без змін.
4. Справу №8/165 повернути до господарського суду Полтавської області.
Головуючий Агрикова О.В.
Судді
Мамонтова О.М.
Мостова Г. І.