Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" грудня 2006 р. Справа № АС-05/151-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі П`яновій Я.В.
за участю представників сторін:
позивача - Василинич О.А.
відповідача - Гекової Г.М., Литвиненко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 4027Х/1-8) на рішення господарського суду Харківської області від 11.10.06 р. по справі № АС-05/151-06
за позовом ВАТ "Автотранспортне підприємство 16350" смт. Есхар
до Виконавча дирекція Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності м. Харків
про визнання недійсним рішення
встановила:
Позивач, ВАТ "АТП-16350", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом та після уточнення позовних вимог просить визнати рішення відповідача № 1477 від 17.12.04 р. про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, зобов'язати відповідача повернути позивачу фактично сплачених штрафних санкцій та не прийнятих до заліку витрат по страховим внескам 2292,16 грн., а також зобов'язати відповідача внести зміни до облікових даних відповідно до звітності позивача, скасувавши кориговані звіти за період 2003 року по момент винесення рішення у справі, та зарахувавши платежі, що надходили в цей період відповідно до їх призначення.
Постановою господарського суду Харківської області від 11.10.06 року по справі № АС-05/151-06 (колегія суддів Ольшанченко В.І., Здоровко Л.М., Жельне С.Ч.) в позові відмовлено повністю.
Позивач, ВАТ "Автотранспортне підприємство 16350", з постановою господарського суду не згоден, подав апеляційну скаргу, зміст якої оголосив уповноважений представник в судовому засіданні та зазначив, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки якої не відповідають обставинам справи. Просить скасувати постанову від 11.10.06 р. по справі № АС-05/151-06 та прийняти нове судове рішення, яким визнати нечинним рішення відповідача № 1477 від 17.12.2004 р., зобов'язати повернути суму фактично сплачених штрафних санкції та внести зміни до своїх облікових даних відповідно до звітності ВАТ “АТП-16350”.
Відповідач, Виконавча дирекція Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, у відзиві на апеляційну скаргу та уповноважений представник в судовому засіданні зазначив, що апеляційна скарга позивача необґрунтована, доводи викладені в ній не відносяться безпосередньо до предмету спору. Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а оскаржувану постанову від 11.10.2006 р. по даній справі без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судовому засіданні уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Згідно довідки відповідача № 890-07-02/юр від 08.09.06 р. позивач зареєстрований платником страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у Чугуївській міжрайонній виконавчій дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 10.01.02 р. за № 630220000122.
Як свідчать матеріали справи, комісія з соціального страхування позивача прийняла рішення № 1 від 08.07.03 р. про видачу однієї путівки № 121803 на санаторно-курортне лікування у санаторії „Курпати” зі строком заїзду з 10.07.03 р. по 30.07.03 р. вартістю 2079,00 грн. рідній дочці генерального директора підприємства позивача - Кривенко О.М., яка працює на постійній підставі в Дочірньому підприємстві ТОВ фірми „Міжнародна аудиторська служба”, тобто не є працівником підприємства позивача.
Генеральним директором підприємства позивача Кривенком М.І. було внесено в касу підприємства за прибутковим касовим ордером № 14 від 07.07.03 р. часткову вартість путівки в сумі 207,90 грн., тобто 10% вартості путівки.
16.11.04 р. позивач направив до Чугуївської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листа № 228 (вх. № 366 від 16.11.04 р.) з проханням перерахувати відшкодування витрат по оплаті лікарняних листів та зазначенням, що дебіторська заборгованість станом на 01.11.04 р. становить 537,49 грн.
30.11.04 р. представником Чугуївської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на підставі посвідчення від 29.11.04 р. № 267 була проведена позапланова перевірка позивача на предмет повноти нарахування, своєчасного і повного перерахування страхових внесків та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі –Фонд) на виплату встановлених видів допомоги по соціальному страхуванню за період з 01.01.03 р. по 31.10.04 р.
За результатами перевірки були виявлені наступні порушення:
1) п.1 ст.50 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням” від 18.01.01 р. № 2240-ІІІ (надалі –Закон № 2240), п.2.2.1 Інструкції про порядок планування, обліку видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб та членів їх сімей, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.12.01. р. № 51 (надалі –Інструкція № 51) по видачі санаторно-курортної путівки Кривенко О.М. та не прийнято до заліку 1871,10 грн.;
2) п.2 ст.53 Закону № 2240, ст.2 закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.01 № 2213, п.4 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.01 р. № 1266 щодо зайво використаних коштів Фонду по лікарняному листу в сумі 15,33 грн.;
3) ст.2 Закону України „Про розмір внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування” від 11.01.01 р. № 2212 щодо зайво використаних коштів підприємства в сумі 22,02 грн.;
та запропоновано позивачу відобразити фінансові санкції в сумі 1886,43 грн. у розділі ІІІ р.7 звіту про нараховані внески та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за формою Ф4-ФСС з ТВП за 2004 рік, про що складено акт № 335 від 30.11.04 р., який отримано уповноваженим представником позивача 06.12.04 р.
Зауважень та заперечень на акт перевірки позивачем подано не було.
Відповідно до абз.5 п.1 ст.30 Закону № 2240 за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50% належної до сплати суми страхових внесків.
Згідно п.5 ст.30 Закону № 2240 право застосовування фінансових санкцій, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.
17.12.04 р. заступником директора виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Шолух В.М. були розглянуті матеріали документальної перевірки позивача та прийнято рішення № 1477 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, яким визначено витрати, проведені з порушенням чинних нормативних документів, в сумі 1886,43 грн. та накладений штраф за порушення порядку витрачання страхових коштів в сумі 943,22 грн. Всього 2829,65 грн.
Оскільки позивач мав перед відповідачем дебіторську заборгованість в сумі 537,49 грн., то позивачу було запропоновано у десятиденний термін перерахувати на поточний рахунок Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності 2292,16 грн. та зарахувати по взаємозаліку 537,49 грн.
22.12.04 р. уповноважений представник позивача отримав примірник рішення № 1477 від 17.12.04 р., про що свідчить його підпис на рішенні.
Позивач направив відповідачу листа № 1 від 04.01.05 р., в якому просив повторно розглянути матеріали документальної перевірки, оскільки на його думку не був врахований той факт, що Кривенко О.М. є дочкою, тобто членом сім’ї Кривенка М.І., який працює на підприємстві позивача.
Відповідачем листом № 50/03-04 від 14.01.05 р. відмовлено в перегляді рішення.
Позивач у звіті про нараховані внески, перерахування та витрати, пов’язані з загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності за 2004 рік, своєчасно поданому до Чугуївської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відобразив в рядках 7, 8 розділу ІІІ суму не прийнятих до зарахування витрат –1886,43 грн. та суму штрафу - 943,22 грн., що відповідно до ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” є узгодженим податковим зобов’язанням.
Після закінчення строку для подачі звітності позивач направив до Чугуївської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності листа № 6 від 01.02.05 р. з проханням прийняти звіт за 2004 рік із змінами в частині помилково внесених сум в рядках 7, 8 розділу ІІІ.
Чугуївська міжрайонна виконавча дирекція в листі № 59 від 11.02.05 р. відмовила у внесенні змін до звіту за 2004 рік, посилаючись на те, що по-перше, первісний звіт вже ввійшов до зведеного фінансового звіту Чугуївської міжрайонної виконавчої дирекції Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності; по-друге, згідно п.2 Порядку виправлення помилок минулих звітних періодів у звітності страхувальників по коштах загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого постановою Правління Фонду від 25.12.03 р. № 123, виправлення помилок у звітності страхувальників стосується нарахованих внесків та витрат, пов’язаних із загальнообов’язковим соціальним страхуванням, а відображені в рядках 7, 8 розділу ІІІ суми є штрафними (фінансовими) санкціями, які накладені рішенням № 1477 від 17.12.04 р., яке не було оскаржено і не відмінено.
Сторонами було проведено звірку взаєморозрахунків станом на 01.10.05 р. та складено акт, за яким за позивачем рахувалася кредиторська заборгованість в сумі 2279,94 грн., з яких 2141,58 грн. - штрафні санкції, у тому числі прострочена заборгованість по не прийнятих до заліку витратах в сумі 1198,36 грн. та штрафні санкції в сумі 943,22 грн.
На підставі акту звірки позивачу видана довідка № 885 від 06.12.05 р. про заборгованість в сумі 2279,94 грн., в т.ч. прострочена - 1247,34 грн.
Позивач платіжним дорученням № 173 від 07.12.05 р. сплатив заборгованість в сумі 2279,94 грн.
05.01.06 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі Чугуївської міжрайонної виконавчої дирекції про стягнення надмірно сплачених страхових внесків в сумі 2279,94 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.03.06 р. по справі № 16/02-06, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 23.05.06 р., відмовлено позивачу в позові.
Позивач звернувся до Чугуївського міського суду Харківської області з позовом до Кривенко Оксани Миколаївни про стягнення вартості незаконно виданої санаторно-курортної путівки.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 12.05.06 р. по справі № 2-1280, яке набрало чинності 22.05.06 р., відмовлено позивачу в задоволенні позову, з тих підстав, що путівка видана Кривенко О.М. законно, як члену сім’ї працівника ВАТ „АТП –16350” Кривенко М.І. Однак, це рішення не може вважатися належним та допустимим доказом у відповідності до ст.70 КАС України, оскільки судом при його прийнятті надана оцінка рішенню Фонду № 1477 від 17.12.04 р., та при цьому не взято до уваги рішення господарського суду Харківської області від 16.03.06 р. по справі № 16/02-06.
Відповідно до п.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішення в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Тому, посилання позивача на рішення Чугуївського міського суду від 12.05.06 р. судова колегія вважає безпідставним.
Згідно п.1 ст.47 Закону № 2240 в редакції, що діяла на день прийняття комісією позивача з соціального страхування рішення № 1 від 08.07.03 р. про видачу путівки Кривенко О.М., для забезпечення відновлення здоров'я застрахована особа та члени її сім'ї мають право на отримання санаторно-курортного лікування, оздоровлення в спеціалізованих оздоровчих закладах (у тому числі дитячих) у межах асигнувань, установлених бюджетом Фонду на зазначені цілі, та в порядку і на умовах, визначених правлінням Фонду.
Порядок та умови видачі путівок на санаторно-курортне лікування визначені правлінням Фонду в Інструкції № 51.
Пунктом 2.2.1 Інструкції № 51, в редакції, що діяла на день прийняття комісією позивача з соціального страхування рішення № 1 від 08.07.03 р. про видачу путівки Кривенко О.М., визначено, що путівка дається застрахованій особі за основним місцем роботи на підставі рішення комісії із соціального страхування. Застрахована особа отримує її в бухгалтерії страхувальника, яка здійснює облік путівок.
Згідно пункту 2.2.8 Інструкції № 51 комісія з соціального страхування може прийняти рішення про виділення путівки відповідно до медичних показань для спільного санаторно-курортного лікування чоловіка, дружини та неповнолітніх дітей, у тому числі для члена сім’ї (дружину, чоловіка), який працює на іншому підприємстві.
Пункт 2.2.12 Інструкції № 51 забороняє передачу путівки іншій особі, а пункт 2.2.16 забороняє видачу путівок особам, які не працюють на даному підприємстві, в даній установі або організації, крім випадків, передбачених пунктами 2.2.8 та 2.2.9 цієї Інструкції.
Відповідно до п.4.3. Інструкції № 51, якщо путівки залишаються не використаними або видані стороннім особам, крім випадків, передбачених пунктами 2.2.8, 2.2.9, витрати на оплату путівок за рахунок коштів Фонду до зарахування не приймаються.
Ці кошти вважаються недоїмкою і підлягають перерахуванню на рахунок Фонду в порядку, встановленому Інструкцією про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду, затвердженою постановою правління Фонду 26.06.01 р. № 16.
Таким чином, Інструкцією № 51 встановлено коло осіб, які працюють на іншому підприємстві, і в якому випадку їм може бути виділена путівка, а саме тільки дружина, чоловік та неповнолітні діти застрахованої особи і тільки для спільного санаторно-курортного лікування з застрахованою особою.
Виходячи з вищевикладеного, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що рішення № 1477 від 17.12.04 р. прийнято відповідачем правомірно, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією України та законами України.
Посилання позивача на те, що рішення № 1477 від 17.12.04 р. прийнято відповідачем з пропущенням встановленого статтею 250 ГК України, суд вважає безпідставним, оскільки згідно ст.238 ГК України дія статті 250 ГК України розповсюджується тільки на органи державної влади або місцевого самоврядування, яким, відповідно до ст.9 Закону № 2240, відповідач не є.
Крім того, статтею 30 Закону № 2240 встановлено, що строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи оскаржувану постанову господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно до чинного законодавства та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тому підстав для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 9, 30, 47, 50, 51 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, пов’язаними з народженням та похованням”, п. п. 2.2.1, 2.2.8, 2.2.12, 2.2.16 Інструкції про порядок планування, обліку видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб та членів їх сімей, п.1.1. ст. 198, ст.ст. 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -
ухвалила:
1. Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Харківської області по справі №АС-05/151-06 від 11.10.2006 р. залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у місячний строк з моменту виготовлення її повного тексту.
Адміністративну справу № АС-05/151-06 повернути до господарського суду Харківської області.
Головуючий суддя
Судді