АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

       

Справа № 22ц-504/2009 року                                                       Головуючий по 1-й інстанції :

                                                                                                                        Хіль Л.М.

                                                                                                        Суддя-доповідач:

                                                                                                                      Новохатня В.А.

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 

06  травня  2009  року                                                                                м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого :  Акопян В.І.,

Суддів :  Новохатньої В.А., Петренка В.М.

при  секретарі: Зеленській О.І.,

з участю:  позивача ОСОБА_1.,

представника позивача ОСОБА_3.,

відповідача ОСОБА_2.

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення   Октябрського районного суду  м.Полтави  від 11 травня 2007 року

у справі за позовом ОСОБА_1до   ОСОБА_2про стягнення заборгованості.

             Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду,-

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

            17 лютого 2006 року   ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2  про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що в серпні 2001 року він уклав з відповідачкою договір про спільну діяльність, згідно якого передав відповідачці кошти в сумі 4000 доларів США для здійснення комерційної діяльності. Однак у червні 2002 року досягли домовленості про дострокове розірвання договору, у звґязку з чим відповідачка зобовґязалася повернути вкладені ним кошти.

           Зобовґязання не виконала, а тому просив стягнути заборгованість.

 

           Рішенням Октябрського районного суду  м.Полтави  від 11 травня 2007 року  стягнуто з ОСОБА_2на користь ОСОБА_1  18 180 грн.

            Стягнуто з ОСОБА_2держмито в сумі 181 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

 

            В апеляційній скарзі ОСОБА_2прохає рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального права, та ухвалити нове рішення.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки рішення суду  вважає законним і обґрунтованим.

 

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, підстав для задоволення  скарги не знаходить.

 

Згідно ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

 

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд,  виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зґясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

 

Згідно зі ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовґязана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 

Відповідно до ст.1141 Цивільного Кодексу України договір простого товариства припиняється у разі настання обставин, коли досягнення мети товариства стало неможливим.

У разі припинення договору простого товариства речі, передані у спільне володіння та (або)  користування учасників, повертаються учасникам, які їх надали, без винагороди, якщо інше не передбачено домовленістю сторін.

 

З матеріалів справи  вбачається, що 31 серпня 2001 року   ОСОБА_1та ОСОБА_2- субґєкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи, уклали договір про спільну діяльність з метою отримання прибутку, для чого ОСОБА_1. передав у розпорядження ОСОБА_2  грошові кошти в сумі 4000  доларів США.

1 червня 2002 р. сторонами підписано додаток до договору про спільну діяльність, згідно якого вони дійшли спільного висновку про дострокове розірвання договору, у звґязку з цим відповідачка зобовґязалася повернути позивачу вкладені ним кошти в сумі 4000 доларів США протягом трьох місяців.

 

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції всебічно зґясував фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам і дійшов правильного висновку про задоволення предґявленого позову, оскільки не встановлений факт повернення ОСОБА_2. коштів позивачу на виконання додатку до договору від 01 червня 2002 року. Відповідачкою не надано доказів на підтвердження своїх заперечень щодо виплати нею позивачу 3600 доларів США у звґязку з достроковим розірванням договору про спільну діяльність.

 

За таких обставин судом першої інстанції обґрунтовано стягнуто з ОСОБА_2.  на користь позивача 18 180 грн. з урахуванням курсу Національного Банку України долара США до гривні.

 

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

 

Ухвалене судом рішення є законним і обґрунтованим, а тому підстав для його скасування не вбачається.

 

 

 

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

 

У Х В А Л И Л А :

 

          Апеляційну скаргу  ОСОБА_2- відхилити.

          Рішення Октябрського районного суду  м.Полтави  від 11 травня 2007 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили  шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

 

 

Головуючий:                                                                                                 В.І. Акопян

          

Судді

Апеляційного суду:                                                                                     В.А. Новохатня

 

                                                                                                                        В.М. Петренко