ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

12 жовтня 2015 року Справа № 908/1049/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губенко Н.М.,

суддів: Картере В.І. (доповідач),

Кролевець О.А.

перевіривши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Геркулес"

на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2015

у справі № 908/1049/15-г господарського суду Запорізької області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до 1) Приватного акціонерного товариства "Геркулес";

2) Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод № 2"

про стягнення 12 500 505,53 грн.

за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Геркулес"

до 1) Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України";

2) Публічного акціонерного товариства "Донецький міський молочний завод № 2"

про визнання недійсним з моменту вчинення договору № 5114V1 від 10.01.2014 та визнання відсутнім права вимоги стягнення заборгованості за договором № 5114V1 від 10.01.2014

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Геркулес" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2015 у справі № 908/1049/15-г.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу, або її уповноваженим представником.

Згідно з ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Як вбачається з поданої касаційної скарги, остання підписана представником ПАТ "Геркулес" ОСОБА_2 Разом з тим, до касаційної скарги довіреність на вказану особу не додана. Відсутня така довіреність і в матеріалах справи. Відтак, наведені обставини не дають підстав дійти висновку про те, що касаційна скарга підписана тією особою, яка має на це право.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази надсилання її копії іншій стороні у справі.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до матеріалів касаційної скарги не додано доказів надсилання її копій сторонам у справі, а саме Публічному акціонерному товариству "Державний експортно-імпортний банк України" та Публічному акціонерному товариству "Донецький міський молочний завод № 2".

Пунктом 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, до неї додано квитанцію № 50 від 12.06.2015 на суму 24,36 грн. Як вбачається зі змісту цієї квитанції призначенням її платежу є плата за послуги банку, тому дана квитанція не є належним доказом сплати судового збору у визначеному чинним законодавством порядку та розмірі.

Крім того, скаржником було заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку з тим, що ПАТ "Геркулес" перебуває у скрутному фінансовому становищі, адже знаходиться в зоні проведення активної фази Антитерористичної операції на сході України, де наразі відбуваються відкриті бойові дії, та мають місце численні випадки розбою та мародерства.

Як зазначено в п. 9 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 "Про Закон України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції", судовий збір за подання позовних заяв та інших звернень, сплачений при їх поданні до господарських судів, які розташовані в районі проведення АТО, повторно не сплачується і не стягується. Якщо ж такий збір сплачено не було, то його сплата (стягнення) здійснюється на загальних підставах відповідно до Закону України "Про судовий збір" та з урахуванням платіжних реквізитів, визначених для того господарського суду, до якого подається відповідна заява чи інше звернення.

Відповідно ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з абзацом 2 п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Отже, виходячи з наведених положень закону, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору при врахуванні майнового стану скаржника, який останній повинен довести суду, надавши відповідні докази в розумінні ст. 36 ГПК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Скаржником не надано жодних доказів існування складної фінансово-економічної ситуації на ПАТ "Геркулес", а також відсутності можливості сплатити судовий збір у встановленому законом порядку та розмірі.

Оскільки скаржником до матеріалів касаційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законом розмірі і порядку, не наведено обґрунтованих підстав та не надано відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору, клопотання про звільнення від сплати судового збору підлягає відхиленню.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ПАТ "Геркулес" про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2015 у справі № 908/1049/15-г відхилити.

Касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 17.07.2015 у справі № 908/1049/15-г повернути ПАТ "Геркулес".

Головуючий суддя: Н. Губенко

Судді: В. Картере О. Кролевець