ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 р. Справа № 804/14408/15

          Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді           Власенко Д.О.

при секретарі           Гелетій М.Т.

без участі сторін

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕНДАБУД», ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРЕНДАБУД» та ОСОБА_1 звернулись до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі намагались укласти договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1, проте приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 було відмовлено у реєстрації цього договору у зв'язку з тим, що позивачами не було надано витягу про реєстрацію прав власності на підставі рішення суду. Позивачі вважають таку відмову приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 протиправною та такою, що порушує їх права.

Позивачі надали до судового засідання через канцелярію суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали.

Приватний нотаріус ОСОБА_2 до суду надала клопотання про розгляд справи без її участі та зазначила, що первинна реєстрація права власності не була проведена і, як наслідок, відсутній Витяг з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності, питання належності цього майна власнику повинно вирішуватися у судовому порядку.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частинами 4,6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставині справи.

Судом встановлено, що 09 вересня 2015 року ТОВ «ОРЕНДАБУД» та ОСОБА_1 звернулись до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 з метою посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна та провести реєстраційні дії.

За умовами даного договору купівлі-продажу, ОСОБА_1 передає, а ТОВ «ОРЕНДАБУД» приймає у власність нерухоме майно.

Постановою приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 09.09.2015 року позивачам було відмовлено у реєстрації права власності на нерухоме майно та відповідно посвідченні договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Дана постанова мотивована неможливістю посвідчити договір купівлі-продажу за відсутності реєстрації рішення суду у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки це є порушенням вимог ст.19 Закону України «Про нотаріат», п.1.7 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Позивачі вважають дану постанову протиправною, у зв’язку з чим оскаржили її в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж юридичної роботи не менш як два роки. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Згідно частини 9 статті 15 вказаного Закону державна реєстрація прав, їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальної дії (надання відмови в ній) проводиться одночасно з вчиненням дії.

Згідно ч.3 п.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Згідно Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 17.10.2013 р. №868, у разі проведення державної реєстрації речового права на нерухоме майно, що є похідним від права власності, одночасно з проведенням державної реєстрації права власності на таке майно заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію права власності на таке майно та заяву про державну реєстрацію речового права, що є похідним від права власності.

Вчинення нотаріальних дій врегульовано Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22 лютого 2012 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (дала-Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України), за умови надання нотаріусу необхідних документів.

          Відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться на підставі:

          1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом;

          2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих

відповідно до вимог цього Закону;

          3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді;

          4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом;

          5) рішень судів, що набрали законної сили;

          6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід,

припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної

реєстрації прав разом із заявою.

Згідно до підпунктів 1.1 та 1.2 пункту 1 глави 2 розділу II Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі - продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності на об`єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв`язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.

Підстави відмови у вчиненні нотаріальних дій передбачені статтею 49 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року №3425-ХІІ.

Так нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: 1). вчинення такої дії суперечить законодавству України; 2). не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; 3). дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; 4). є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; 5). з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; 6). правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; 7). особа, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; 8). особа, яка звернулась з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов’язані з її вчиненням; 9). в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно пункту 3 глави 13 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов’язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз’яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови, прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса: прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, яка звернулась за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулась до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.

При цьому відповідно до частини 3 статті 49 Закону України «Про нотаріат» та пункту 4 глави 13 розділу Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчинені нотаріальної дії.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.06.2015 року та ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.08.2015 року, набув права власності на нерухоме майно-будівлю магазину літ.А-1, загальною площею 40,2 кв.м., основною площею – 40,2 кв.м, яка знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Газети Правда, буд.78К.

Судом також встановлено, що при зверненні з заявою до відповідача для вчинення відповідних дій, ОСОБА_1, як Продавець, надав ряд документів, зокрема: рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.06.2015 року, ухвалу Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.08.2015 року, паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків, звіт про оцінку майна від 03.09.2015 р, технічний паспорт від 14.04.2015 р., звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій будівлі магазину.

Надання позивачем даного переліку документів відповідачу, підтверджено самою постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій, тобто посилання в оскаржуваній постанові на ст.49 Закону України «Про нотаріат», п.1.7 глави 2 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, суд вважає безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи.

Зазначені вище норми діючого законодавства, вказують на те, що під час реєстрації похідного права власності, нотаріус є державним реєстратором, який реєструє одночасно первинне та похідне право власності на підставі правовстановлюючого документу, яким є в тому числі, рішення суду Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.06.2015 року про визнання права власності, яке набрало чинності 30.06.2015 року. При цьому у реєстратора відсутні повноваження просити під час проведення нотаріальної дії додаткові документи та, відповідно, у разі їх відсутності відмовляти у проведені зазначеної вище дії.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов’язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи і наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Разом з тим, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Заперечуючи проти позову відповідач, який за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб’єктом владних повноважень, правомірність прийнятого рішення належним чином не довів.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки в матеріалах справи містяться докази понесених позивачем ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 487,20 грн. сплаченого судового збору, суд вважає за необхідне стягнути зазначену суму з державного бюджету України на користь позивача. З огляду на викладене, суд роз’яснює, що ОСОБА_1 має право на звернення до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області з вимогою про перерахування на його користь у повному обсязі суми сплаченого судового збору у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст..ст.2,8-12,69,71,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРЕНДАБУД», ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправною постанову приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2 про відмову у вчинені нотаріальних дій від 09.09.2015 р.

Зобов’язати приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2 повторно розглянути документи, надані згідно постанови від 09.09.2015 р.

Зобов’язати приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2, на підставі наданих 09.09.2015 року документів, зареєструвати право власності ОСОБА_1 (паспорт серії АК620841, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 16.09.1999 року; мешкає за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) на нерухоме майно – будівлю магазину літ.А-1, загальною площею 40,2 кв.м., основною площею – 40,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Газети Правда, буд.78К на підставі рішення Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 18.06.2015 року про визнання права власності, яке набрало чинності 30.06.2015 р. та ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 21.08.2015 року, яка набрала чинності 27.08.2015 р., винесених по справі №200/8977/15-ц, провадження №2/200/2466/15.

Зобов’язати приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчити договір купівлі-продажу нерухомого майна – будівлі магазину літ.А-1, загальною площею 40,2 кв.м., основною площею – 40,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Газети Правда, буд.78К, укладеного між ОСОБА_1 (паспорт серії АК620841, виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 16.09.1999 року; мешкає за адресою: АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОРЕНДАБУД» (код ЄДРПОУ 39258051).

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (реєстраційній номер облікової картки платника податків реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_3