Судове рішення #5018516

 

 

                                                                                                                                                                                                

                                                

 

 

Справа № 2-а-299/ 2009р.

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

                                               

07.05.2009 року Новобузький районний суд Миколаївської області

в складі:     головуючої судді                       Кушнірової Т.Б.

                          при секретарі                       Войцеховській О.А.

розглянувши в м. Новий Буг у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги, -

 

В С Т А Н О В И В :

 

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Новобузькому районі Миколаївської області, мотивуючи вимоги тим, що він відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має соціальний статус дитини війни. Згідно ст. 6 цього Закону йому має бути підвищена пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч вимог вказаного закону доплата до пенсії починаючи з 01.01.2006 року йому не виплачувалася. З метою реалізації цього права, він звернувся до відповідача із віповідною заявою, проте відповідач відмовив провести виплати за 2006 - 2007 роки, чим порушив його законні права та інтереси, натомість письмово повідомив, що  у зв'язку з внесеними змінами Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», позивачу проводиться виплата відповідної допомоги  в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Вважаючи таку відмову незаконною, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким була зупинена дія положень чинного законодавства України, на підставі якого держава зобов'язувалася доплачувати йому щомісячну доплату до пенсії, позивач просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав,  визнати дії відповідача неправомірними, стягнути із відповідача на його користь недоплачену щомісячну соціальну державну допомогу до пенсії за період з січня 2006 року по червень 2008 року в сумі 3 302,60 грн. та зобов'язати відповідача нараховувати щомісячну соціальну державну допомогу надалі, при нарахуванні пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

В судове засідання позивач не з'явився, однак, надав в судове засідання заяву про можливість розгляду адміністративної справи у його відсутність. Просив суд задовольнити свої позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав суду заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у відсутність представника відповідача. Згідно письмових заперечень відповідача, оскільки відсутній механізм реалізації права позивача на нарахування і виплату спірного підвищення, а питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни» та порядок їх фінансування, не вирішено в законодавчому порядку, просили суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши доводи позивача викладені в позовній заяві та письмові заперечення відповідача, а також інші   матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Позивач, відповідно до положень Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнаний таким, що має право користуватись пільгами відповідно до вимог цього Закону, про що Управлінням зроблено відмітку в його посвідченні серіїНОМЕР_1. Відповідачем право на пільги, встановлені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», не заперечуються. Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо доплат до пенсії, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнано неконституційним. Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року положення ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» щодо внесення змін до ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», також визнано неконституційним тобто таким, що не відповідає Конституції України та поновлено перелік пільг та соціальних гарантій дітям війни.

Закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет на 2008 рік» є нормативними актами рівної юридичної сили з іншими законами України і не можуть зупиняти дії чинних законів у частині встановлення ними пільг, компенсацій і гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів. Крім того, Конституція України визначає Закони України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та Закон України «Про соціальний захист дітей війни» як акти рівної сили, лише з однією різницею, яка полягає в тому, що Закон України «Про Державний бюджет» приймається щорічно та має визначений термін. За таких обставин, суд приходить висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення недоплаченої суми до пенсії як дитині війни, тому відмова відповідача у нарахуванні такої допомоги є безпідставною.

Враховуючи протиправність дій відповідача, оскільки ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, суд, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, приходить до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом поновлення пропущеного строку для звернення позивача до суду та зобов'язанням відповідача провести перерахунок, нарахувати і виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також з 22.05.2008 року.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині стягнення недоплаченої суми до пенсії дитині війни в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 95 Конституції України виключно законом про Державний Бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно п. п. 3, 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України Управління пенсійного фонду, як головний розпорядник коштів місцевого бюджету отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що управління пенсійного фонду може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов'язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про Державний бюджет чи рішення про місцевий бюджет.

Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до п.12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено, а ст. 41 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» до вищезгаданого Закону внесені зміни, які були чинні до дня винесення рішення Конституційного Суду України, зокрема до 09.07.2007 року та до 22.05.2008 року.

Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» визнані неконституційними та втрачають чинність лише з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Таким чином, враховуючи норми ч.2 ст.152 Конституції України від 28.06.1996 року, відповідно до якої закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, рішення Конституційного Суду України N6-рп/2007 від 09.07.2007 року  та  рішення Конституційного Суду України № 10- рп/2008 від 22.05.2008 року зворотної дії в часі не мають, і на період до 09 липня 2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 рік не поширюються. У зв'язку з вищенаведеним відповідач в даний період здійснював виплату підвищення до пенсії у розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», які діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений чинними на час проведення виплат законами України.

Між тим, виходячи зі змісту позову та для повного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, суд вважає необхідним, на підставі ч.2 ст. 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Новобузькому районі по не виконанню з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року приписів статті 6 Закону України  “Про соціальний захист дітей війни”, яка призвела до порушення прав позивача на своєчасне нарахування та отримання доплати до пенсії.

В той же час, вимоги позивача в частині стягнення розміру  допомоги - 3 306,60 грн. задоволенню не підлягають оскільки порядок проведення розрахунку надбавки та її розмір судом не може бути визначений так як це питання відноситься до компетенції Управління Пенсійного фонду.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача в частині зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Новобузькому районі провести перерахунок, нарахувати та виплатити надбавки до пенсії як дитині війни, починаючи з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Керуючись ст.ст. 7, 71, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

 

П О С Т А Н О В И В :

 

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.  

Поновити ОСОБА_1пропущений строк для звернення до суду з позовом до Управління пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі Миколаївської області яка виразилася у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1підвищення до пенсії за віком в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Новобузькому районі провести ОСОБА_1 перерахунок доплат та здійснити виплату щомісячної доплати до пенсії починаючи з 9 липня 2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року до 31.12.2008 року підвищивши її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону «Про соціальний захист дітей війни».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Новобузький районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

 

 

 

 

                                               Суддя  

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація