Справа № 2-1763/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

        29 травня 2009 року           Заводський районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого  судді Коваль В.І., при секретарі Когановій Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва про поновлення строку звернення до суду та зобов*язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

    03.10.2008р. ОСОБА_1  звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м.Миколаєва (далі УПФУ в Ленінському районі м.Миколаєва) про поновлення строку звернення до суду та зобов*язання здійснити перерахунок та виплату державної соціальної допомоги.

    Позивач в своєму позові вказала, що має статус «Дитина війни» та відповідно до ст. 6 Закону України  "Про соціальний захист дітей війни" має право на отримання матеріальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем її право було порушено, у зв*язку з чим вона змушена була звернутись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача суму за період з 2006р. по 2007р. у розмірі 2733 грн. 30 коп.

   В судове засідання позивачка не з*явилась, надала до суду заяву, в якій просила слухати справу за її відсутністю, позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити.

         Представник відповідача до судового засідання не з»явилась, надала письмові заперечення по справі, посилаючись на безпідставність заявленого позову, оскільки позивачу соціальна допомога як «Дитині війни» виплачувалась повністю, заборгованості не має, підстав для здійснення перерахунку не має. У зв’язку з чим просила відмовити в задоволенні позову.

         Д ослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

        Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі  повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.          

        Як встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_1  в ідповідно до ст..1 Закону України № 2195-4 від 18 листопада 2004р. "Про соціальний захист дітей війни" (далі Закон №2195) є дитиною війни.

        Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»  від 18 листопада 2004 року, дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

       Дію вище вказаної ст. 6 Закону було зупинено на 2006 рік згідно з Законом України від 20.12.2005 року « Про Державний бюджет України на 2006 р.» та відновлено з 02.04.2006 р. відповідно до Закону України від 19.01.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 р.», у зв*язку з виключенням пункту 17 ст.77 Закону України від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік».

        На 2007 рік дію ст.6 Закону України було зупинено з урахуванням ст.11 Закону України від 19.12.2006 р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено, що «підвищення до пенсії або щомісячної довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

        Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України зупинення дії статті 6 Закону, передбачене Законом України від 19.12.2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та положення ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, а саме: з 09.07.2007 р.

          Вище наведене дозволяє дійти висновку про те, що право позивача на належне соціальне забезпечення було порушено відповідачем, та зважаючи на те, що дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено та визнано таким, що не відповідає Конституції України: у 2006 році - з 02.04.2006 року відповідно до Закону України від 19.01.2006 р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 р.»; у 2007 р. – з 09.07.2007 р. з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення, у зв’язку з чим позов ОСОБА_1  підлягає частковому задоволенню . Дії відповідача щодо не виплати щомісячної соціальної допомоги слід визнати протиправними та зобов*язати  УПФУ в Ленінському районі м. Миколаєва виплатити ОСОБА_1  підвищення  у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 02.04.2006 року до 31.12.2006 року та з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 року.

         Твердження представника відповідача не знайшли свого підтвердження, доказів не надано.

Крім цього, судом встановлено, що законні права позивача були обмежені шляхом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, Законів України, крім того, про належні позивачу, як дитині війни, виплати йому не повідомили, тому про факт порушення прав позивачу стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації у зв'язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007р. Отже, суд вважає, що позивачем був пропущений строк звернення до суду з поважних причин, а тому вважає необхідним його поновити.

На підставі ст.94 КАС України на користь позивача також підлягають поверненню з місцевого бюджету, а саме з Управління Державного Казначейства у м.Миколаєві,  понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн.

        Керуючись ст. ст.7-12,86,159,161-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В  :

          Адміністративний позов ОСОБА_1  – задовольнити частково.

       Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському району м. Миколаєва неправомірними, зобов*язати управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва виплатити ОСОБА_1  підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком з 02.04.2006 р. до 31.12.2006 року та з 09.07.2007 р. до 31.12.2007 року.

       Повернути з місцевого бюджету - Управління Державного Казначейства у м.Миколаєві ОСОБА_1   понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 51 грн.

      Постанова набирає чинності через 10 днів з моменту її проголошення. Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва в строк та порядок, передбачений ст.186 КАС України.

     Головуючий-суддя:                                                           В.І.КОВАЛЬ