Справа № 380/350/15-к Головуючий у І інстанції Кравець О. А.

Провадження № 11-кп/780/1098/15 Доповідач у 2 інстанції Свінціцька О. П.

Категорія 39 06.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

06 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого- судді : - Свінціцької О.П.

суддів : - Гриненка О.І., Загоруйка В.В.

при секретарі : - Журавель К.Б.

за участю

прокурора : - Сагей Л.І.

обвинуваченого : - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014110300000269 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та прокурора на вирок Тетіївського районного суду Київської області від 22 липня 2015 року, яким,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України не судимого,

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначено покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

За ч.1 ст.317, ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_6 визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчинення вказаних злочинів.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 1179 гривень 89 копійок судових витрат.

Вироком вирішено питання речових доказів,

в с т а н о в и л а:

Згідно з вироком суду, ОСОБА_6 в період з 30.01.2015 року до 31.01.2015 року незаконно зберігав у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, наркотичні засоби, які придбав у невстановлений досудовим розслідуванням час та невстановленому місці, які зберігав без мети збуту до моменту вилучення при проведення обшуку 31.01.2015 року.

Відповідно до висновку експерта № 50/х від 03.02.2015 року вилучена в ході проведення обшуку квартири ОСОБА_6, що в АДРЕСА_1, речовина рослинного походження зеленого кольору, є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс, загальна маса якого в перерахунку на суху речовину становить 895,14 г., що згідно із наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000 року, є великим розміром.

Згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, що підлягають спеціальному контролю відповідно до законодавства України, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 6 травня 2000 року № 770 з наступними змінами ( таблиця 1 список № 1 ) канабіс віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 27.01.2015 року, близько 20 години в с. Денихівка Тетіївського району Київської області, за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1, на прохання ОСОБА_7 вжити наркотичні засоби шляхом куріння у його квартирі, надав останньому приміщення - кухонну кімнату квартири, в якій він проживає, для вживання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, шляхом його куріння за допомогою саморобного пристрою виготовленого з пластикової пляшки та пластмасової ємкості у формі глечика.

Відповідно до висновку експерта № 69/х від 16.02.2015 року залишки обгорілої речовини рослинного походження, які знаходились на внутрішніх поверхнях представлених на експертне дослідження глечику червоного кольору, частині пляшки з полімерного матеріалу та всередині деталі із саморобними отворами, вставленій у горловину пляшки, є особливо небезпечним засобом, обіг якого заборонено - канабісом.

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_6 повідомлено про підозру в тому, що він 30.01.2015 року о 20 год. 30 хв. в с. Денихівка Тетіївського району Київської області, переслідуючи мету збуту наркотичних засобів, перебуваючи по вул. Леніна, неподалік магазину «Ідеал», незаконно збув - передав паперовий згорток з подрібненим листям коноплі ОСОБА_7, в кількості 6,15 г., що згідно з висновком експерта 49/х від 03.02.2015 року є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом.

Вироком Тетіївського районного суду Київської області від 22.07.2015р. ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст. 309 КК України, за ч.1 ст. 317, ч.2 ст. 307 КК України визнано невинуватим та виправдано за недоведеністю вчинення вказаних злочинів.

Не погоджуючись з вироком суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок змінити та призначити йому за ч.2 ст. 309 КК України більш м'яке покарання, не пов'язане з триманням під вартою. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що судом при призначенні покарання не було враховано пом'якшуючих обставин, а саме, його щире каяття, те, що він має на утриманні двох неповнолітніх дітей та матір інваліда 3-ї групи. Також зазначає, що судом не враховано позитивні характеристики з місця роботи та місця проживання, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

В поданій апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи доведеність вини обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, просить вирок Тетіївського районного суду від 22.07.2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.317, ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України та призначити йому покарання: за ч.1 ст.317 КК України у виді 4 років позбавлення волі, за ч.2 ст.307 КК України у виді 6 років позбавлення волі без конфіскації майна, за ч.2 ст.309 КК України у виді 5 років позбавлення волі, остаточне покарання ОСОБА_6 призначити згідно з правилами ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і визначити у виді 6 років позбавлення волі.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд, виправдовуючи ОСОБА_6 за ч.1 ст. 317, ч.2 ст. 307 КК України у вироці не зазначив мотивів, з яких він відкидає докази обвинувачення, судом не дана оцінка показам свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як окремо, так і в сукупності з іншими зібраними доказами по справі. Крім того, виправдовуючи ОСОБА_6 за ч.1 ст. 317, ч.2 ст. 307 КК України суд визнав, що його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України цілком доведена та кваліфікував його дії, у тому числі, і за ознакою вчинення дій особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених ст. 307 та ст. 317 КК України.

В поданих змінах до апеляційної скарги прокурор просить вирок Тетіївського районного суду від 22.07.2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 не містить належним чином сформульованого обвинувачення, а містить лише виклад фактичних обставин, які встановлені слідчим під час досудового розслідування та правову кваліфікацію дій ОСОБА_6 Вказані обставини перешкоджали суду ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора обвинувачений ОСОБА_6 вказує, що як в ході досудового слідства, так і в суді не було здобуто доказів його вини у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 317 та ч.2 ст. 307 КК України. Свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 примушували давати неправдиві покази, свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є працівниками міліції, які були присутні під час проведення обшуку в його помешканні та в подальшому сфабрикували щодо нього вказану кримінальну справу.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який подані зміни до апеляційної скарги підтримав та заперечував щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, думку обвинуваченого, який подану ним апеляційну скаргу підтримав та заперечував щодо задоволення апеляційної скарги зі змінами, поданої прокурором, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

При перевірці матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_6 судом апеляційної інстанції встановлено, що наявний у кримінальному провадженні обвинувальний акт не містить посилань про те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Так, згідно п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування, відповідно до положень ч. 4 ст. 110 КПК України, є обвинувальний акт, який повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

До того ж, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Європейський суд з прав людини (далі - Суд) у справі «Абрамян проти Росії» від 09 жовтня 2008 року, зазначив, що у тексті підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (див. рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», №9783/82, п. 79). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту «а» п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду (див. : рішення від 25 березня 1999 р. у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції» № 25444/94, п. 52; рішення від 25 липня 2000 р. у справі «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58; рішення від 20 квітня 2006 р. у справі «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34).

Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (див. рішення від 1 березня 2001 р. у справі «Даллос проти Угорщини» № 29082/95, п. 47). Крім того, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції (див. зазначені рішення у справі «Пелісьє та Сассі проти Франції», п. 54, а також «Даллос проти Угорщини», п. 47).

Як встановлено колегією суддів, матеріали кримінального провадження містять обвинувальний акт відносно ОСОБА_6, який не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки не містить формулювання обвинувачення відповідно до положень закону.

Зі змісту вказаного обвинувального акту вбачається, що в ньому вказані лише ті обставини, які були встановлені в ході досудового розслідування, жодних даних про те, що зазначеній особі висунуто обвинувачення у вчиненні нею кримінальних правопорушень, немає.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що розгляд кримінального провадження за відсутності висунутого обвинувачення, порушує гарантовані законом процесуальні права обвинуваченого, в тому числі і право на захист, а ухвалене судове рішення за таких обставин, підлягає скасуванню, у зв'язку із істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

За таких обставин, доводи прокурора, викладені в змінах до апеляційної скарги є слушними та підлягають задоволенню, вирок Тетіївського районного суду Київської області від 22.07.2015 року щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання для виконання вимог ст. 314 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора зі змінами задовольнити, апеляційну скаргу обвинуваченого задовольнити частково.

Вирок Тетіївського районного суду Київської області від 22.07.2015 року щодо ОСОБА_6 скасувати.

Призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання в іншому складі суду.

Судді:

_________________ ____________________ __________________

Свінціцька О.П. Гриненко О.І. Загоруйко В.В.