Справа №2-98/2007
Рішення іменем України
7 лютого 2007 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої- судді Теремецької Н.Ф., при секретарі Журавській Л.Ф., з участю:
позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, представника третьої особи Горної О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Славутичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Комунальне підприємство „Житлово-комунальний центр", про стягнення витрат на утримання житла, -
УСТАНОВИВ:
З січня 2007 року до суду надійшла позовна заява, у якій позивачка просить стягнути з відповідача витрати на утримання житла в сумі 1580 гривень 21 копійку за період з 1 жовтня 2003 року по 26 липня 2006 року та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.
За ініціативою суду до участі у справі залучена третя особа, що не заявляє самостійні вимоги - комунальне підприємство "Житлово-комунальний центр".
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач, який був зареєстрований в житловому приміщенні АДРЕСА_1 з 14.01.2000 року по 26.07.2006 року і на нього нараховувалась плата за житлово-комунальні послуги, відмовляється добровільно оплачувати житлово-комунальні послуги.
У судовому засіданні позивачка позовні вимоги зменшила та просила стягнути з відповідача на її користь суму нарахованих на нього та сплачених нею житлово-комунальних послуг в межах строків позовної давності, тобто з 3 січня 2004 року по 26 липня 2006 року, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.
Відповідач проти позову заперечував. Суду пояснив, що він в квартирі не
проживав, хоча і був зареєстрований, житлово-комунальними послугами не
користувався, а тому і не повинен їх оплачувати. З заявою до КП „ЖКЦ" про те, щоб не нараховували на нього оплату за житлово-комунальні послуги, не звертався.
Представник третьої особи підтримала позовні вимоги позивачки та пояснила, що в
даній квартирі лічильники на гарячу та холодну воду не стоять, тому житлово-комунальні
послуги нараховувались на кількість зареєстрованих осіб в даній квартирі, в тому числі і
на відповідача. Вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи,
дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19 грудня 2001 року , копія якого долучена до справи, ОСОБА_1 -позивачка у справі,
набула право приватної власності на квартиру, розташовану АДРЕСА_1, яке зареєстроване Славутицьким МЕТІ 24 грудня 2001 року, реєстраційний номер НОМЕР_1(а.с. 4).
Відповідно до договору дарування від 23 жовтня 2002 року, копія якого долучена до справи, ОСОБА_1 подарувала своїй онуці ОСОБА_3 одну другу частку вищевказаної квартири(а.с. 5). Таким чином неповнолітня ОСОБА_3 та ОСОБА_1 являються співвласниками даної квартири.
Позивачкою укладено договори з КП "ЖКЦ" про забезпечення житлово-комунальними послугами (а.с.6 -11).
Згідно довідки про місце проживання та реєстрацію у спірній квартирі відповідач був зареєстрований з 14.01.2000 року по 27.07.2006 року як член сім'ї співвласника -колишній зять ( а.с. 14). Відповідно до цієї довідки право користування квартирою протягом періоду, з якого просить позивачка стягнути з відповідача вартість сплачених нею комунальних послуг, з 01.10.2004 року по 08.10.2005 рік мали п"ять осіб, з
09.10.2005 року по 26.07.2006 року - три особи.
Відповідно до рішення Славутицького міського суду Київської області від
30.05.2006 року ОСОБА_2-відповідач у справі, був визнаний особою, що втратив право
користування вищевказаним жилим приміщенням.
Відповідно до ст.64 ЖК України, яка регулює подібні відносини, члени сім"ї наймача користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов"язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім"ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов"язаннями, що випливають з договору найму жилого приміщення.
Як видно з особового рахунку, копія якого долучена до справи, за спірний період плату за житлово-комунальні послуги вносила ОСОБА_1-позивачка у справі, по квитанціям в сумі 4348 гривень 48 копійок, що сторонами не оспорюється. На ОСОБА_2-відповідача у справі, за даною адресою за період з 01.10. 2003 року по 26.07.2006 року були нараховані комунальні послуги в розмірі 1580 гривень 21 копійку (а.с.12-13 ).
Як вбачається з пояснень позивачки та представника третьої особи, а також копії особового рахунку, в квартирі лічильники гарячої та холодної води не стоять, тому житлово-комунальні послуги нараховувались на кількість зареєстрованих осіб.
Відповідно до ч.1 ст.544 ЦК України боржник, який виконав солідарне зобов'язання, має право зворотної вимоги до кожного з решти боржників у рівній частці, оскільки інше не встановлено законом або договором.
Враховуючи, що позивачка просить стягнути вартість сплачених нею житлово-комунальних послуг з відповідача за період з 3 січня 2004 року по 26 липня 2006 року, то із зазначеної суми 1580 гривень 21 копійку, оплаченою позивачкою за цей період, слід виключити суму, нараховану на відповідача за жовтень, листопад, грудень 2003 року.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивачки підлягає частка оплачених житлово-комунальних послуг на суму - 1491 гривня 07 копійок, тобто 1580,21 гривень - ( (99,45 гривень+165,19 гривень +181,05 гривень):5 зареєстрованих осіб).
Посилання відповідача на те, що він не повинен оплачувати за житлово-комунальні послуги, оскільки він в спірній квартирі не проживав з 2002 року, суд вважає необгрунтованими і до уваги не приймає.
Відповідно до п.6 ст.20 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача або членів його сім"ї при відповідному документальному оформленні. Пунктом 29 Постанови КМУ від 21 липня 2005 року № 630 „Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" регламентовано, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової
відсутності споживача або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його відсутність ( довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). До прийняття цієї постанови порядок звільнення від сплати вартості житлово-комунальних послуг було врегульовано Постановою КМУ від ЗО грудня 1997 року № 1497 „Про затвердження Правил надання населенню послуг з водо-,теплопостачання та водовідведення". Згідно п.32 вищевказаної постанови споживач має право на несплату вартості ненаданих послуг з холодного та гарячого водопостачання та водовідведення за період тимчасової відсутності споживача та членів його сім"ї( за умов відключення виконавцем холодної та гарячої води і опломбування запірних вентилів на вводі у квартиру та зняття пломб і відновлення надання послуг виконавцем згідно з письмовою заявою споживача за рахунок споживача). Відповідно до рішення виконкому Славутицької міської ради Київської області НОМЕР_2, копія якого долучена до справи, затверджено порядок звільнення наймачів(власників) квартир (будинків) та членів їх сімей за період їх тимчасової відсутності від оплати за комунальні послуги (гаряче та холодне водопостачання, водовідведення), яким передбачено, що у разі тимчасової відсутності одного або декілька членів сім'ї наймачі (власники) та члени його сім'ї мають право на несплату вартості ненаданих послуг з холодного та гарячого водопостачання, водовідведення при дотриманні певних умов: своєчасного подання до КП „ЖКЦ" заяви та документів, що підтверджують факт відсутності одного або декількох членів сім'ї.
Як вбачається з пояснень відповідача, з заявою до КП „ЖКЦ" про не нарахування житлово-комунальних послуг в зв'язку з його відсутністю з 1 січня 2004 року по 26 липня 2006 року він не звертавсь.
Стягненню з відповідача підлягає судовий збір на користь держави, від сплати якого позивачка звільнена відповідно до п.18 ст.4 Декрету КМУ „Про державне мито", та на користь позивачки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 209,213-215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1491 гривню 07 копійок на відшкодування в порядку регресу вартості оплачених житлово-комунальних послуг, 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнути 1521 гривню 07 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 51 гривні.
Заява про апеляційне оскарження цього рішення може бути подана до суду протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Славутицький міський суд з поданням копії апеляційної скарги до Апеляційного суду Київської області.