Справа № 2-316/07

ЗАОЧНЕ    РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2007 року   Жовтневий районний суд міста Харкова у складі: головуючого - судді Костенко Т.М., при секретарі -   Рибалко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові справу за позовною ОСОБА_1   до   ОСОБА_2,   ОГІРФО Жовтневого РО ГУМВС в Харківській області    про усунення перешкод в    праві власності та виселенні

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду та просить постановити рушення, у відповідності з яким усунути перешкоди в її праві власності, які чинить відповідачка по справі, шляхом анулювання паспортної реєстрації останньої та її виселення. Посилається ОСОБА_1 на те, що спірна квартира належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 13 грудня 2000 року, між тим вона не може в повній мірі реалізувати своє право, так як там зареєстрована та проживає ОСОБА_2.

Підтримуючи в судовому засіданні позов, представник позивачки, ОСОБА_3, пояснив суду, що його довірителька, позивачка по справі, дійсно є власницею квартири АДРЕСА_1. Підставою для набуття права власності на зазначену квартиру явилася угода купівлі-продажу зазначеної квартири від 13 грудня 2000 року, за яким ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купила двокімнатну ізольовану квартиру загальною площею 50,1 кв.м. Оскільки в квартирі має паспортну реєстрацію та проживає колишня дружина ОСОБА_4, ОСОБА_2., сплату за комунальні послуги вона не проводить, позивачкою неодноразово надсилалися їй телеграми з проханням покинути житло або скласти з нею договір оренди чи житлового найму. Добровільно ОСОБА_2. відмовляється залишити квартиру, тому позивачка змушена була звернутися до суду.

Відповідачка ОСОБА_2. в судове засідання повторно не явилася, про день та час розгляду справи повідомлена своєчасно, про причини неявки в судове засідання суд не сповістила.

Представник відповідача по справі, ОГІРФО Жовтневого РО ГУМВС в Харківській області, в судове засідання не явився, надавши суду заяву з проханням розглядати справу в їх відсутність.

За заявою представника позивача суд розглядає справу заочно, в порядку ч.1 ст.224 ЦПК України.

Заслухавши представника позивачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити з наступних підстав.

Так судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить позивачці по справі на підставі угоди купівлі-продажу зазначеної квартири від 13 грудня 2000 року, за якою ОСОБА_4 продав, а ОСОБА_1 купила двокімнатну ізольовану квартиру загальною площею 50,1 кв.м. Даний факт підтверджується копією зазначеного договору (а. с. 3).

У відповідності до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

ОСОБА_2., відповідачка по справі, являється колишньою дружиною попереднього господаря спірної квартири, ОСОБА_4 Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2. розірвано та 26 вересня 2000 року Жовтневим районним відділом реєстрації актів громадянського стану актовим записом НОМЕР_1 зареєстроване розірвання зазначеного шлюбу. З листопада 1999 року и до теперішнього часу ОСОБА_2. проживає в квартирі АДРЕСА_1. На час продажі квартири ОСОБА_1 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2. був розірваний. Ще під час розгляду позову про розірвання шлюбу в серпні 2000 року, ОСОБА_4 звертався до суду з проханням одночасно анулювати паспортну реєстрацію та виселити ОСОБА_5, так як квартира була особисто його приватною власністю, однак судом розглядалося виключно питання про розірвання шлюбу. Про такі факти свідчать матеріали оглянутої в судовому засіданні цивільної справи.

Ставши власницею спірної квартири, позивачка неодноразово зверталася до ОСОБА_2. з проханням, а пізніше з вимогами залишити зазначену квартиру або залишитися там проживати на якихось умовах, наприклад оренди. Про це свідчать багато чисельні копії телеграм на адресу відповідачки, надіслані їй в 2005-2006 роках. (а.с.б) Та згоди сторони до теперішнього часу не досягли, відповідачка залишається в квартирі, комунальні платежі не сплачує, житло в добровільному порядку не лишає.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 не має змоги в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджуватися своєю власністю, що з боку відповідачки ОСОБА_2. являється грубим порушенням конституційних прав позивачки.

У відповідності до ст.48 Закону України „Про власність" власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Аналогічне право громадян закріплене ст.391 ЦК України, де зазначається, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Встановлені в судовому засіданні факти достовірно свідчать про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 законні, обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.391 ЦК України, ст.150 ЖК Украины, ст.48 Закона Украины «О собственности», суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Усунити перешкоди в користуванні ОСОБА_1 квартирою АДРЕСА_1.

Анулювати паспортну реєстрацію ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_1.

Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд міста Харкова шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом 10 днів з дня отримання його копії.