У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 13 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Червоногвардійського районного суду м. Макіївки Донецької області від 24 червня 2005 року,

в с т а н о в и л а:

  Зазначеним вироком засуджений

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  раніше судимий:5  грудня  1991р.  за  ст.  229-6 ч. 1  КК України на два роки виправних робіт за місцем роботи; 11 листопада 1994р. за ст. ст. 206 ч. 3, 101 ч. 1, 17,81 ч. 3, 89 ч. 1,42 КК України на 6  років  6  місяців  позбавлення  волі  з конфіскацією майна; 11  листопада  2004р.  за ст. ст. 309  ч. 2,  75  КК Україна на 2 роки позбавлення волі з іспитовим строком на один рік,

-за ст. 185 ч. З КК України на 4 роки позбавлення волі;

 На підставі ст. 71 КК України остаточно призначено покарання 5 років позбавлення волі.

ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 15 лютого 2005р. близько 14 години, за попередньою змовою з   ОСОБА_2 шляхом злому вхідних дверей проникли в будинок 7 по АДРЕСА_1,  звідки  таємно,  повторно викрали майно, що  належить потерпілому ОСОБА_3 на загальну суму 690 гривен. Зазначеним вироком засуджений ОСОБА_2, касаційна скарга від якого не надходила.

Ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Донецької області від 1 листопада 2005 року вирок залишений без зміни.

       У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить постановлені щодо нього судові рішення скасувати, так як участі у крадіжці він не брав, він лише допомагав ОСОБА_2 розпорядитися речами, при цьому не знав, що вони викрадені. На досудовому слідстві він та ОСОБА_2 давали показання внаслідок застосування до них недозволених методів ведення слідства.

      Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин, викладених у вироку, відповідає фактичним обставинам справи, обґрунтований сукупністю розглянутих у судовому засіданні і наведених у вироку доказів.

На досудовому слідстві ОСОБА_1 свою вину  визнав  повністю і показав, що з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом злому вхідних дверей, разом із ОСОБА_2 проник в будинок потерпілого ОСОБА_3, звідки  таємно  викрали  новий  чавунний  опалювальний  семисекційний радіатор, семисекційний радіатор, що був у вживанні, газозварювальний  апарат,   антену  кімнатну,   викраденим  майном розпорядилися на свій розсуд.

Аналогічні показання на досудовому слідстві давав засуджений у цій же справі ОСОБА_2.

Свідок ОСОБА_4 показав, що придбав у ОСОБА_2  і ОСОБА_1  два радіатори й газозварювальний апарат.

Судами першої та апеляційної інстанції дана належна оцінка зміні показань засудженими у судовому засіданні.

Перевірялись і не знайшли свого підтвердження показання засудженого про застосування до нього недозволених методів ведення слідства, про те, що його не знайомили з матеріалами справами.

 При призначенні засудженому покарання, суд відповідно до вимог закону врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу ОСОБА_1, який злочин вчинив у стані сп'яніння і у період відбування покарання за попереднім вироком.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України, не знайдено.

               Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

                                     у х в а л и л а:

У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.                                                                   

                                            С у д д і:

      Верещак В.М.                            Пивовар В.Ф.                               Лавренюк М.Ю.