У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
|
головуючого |
Кияшка А.Я., |
|
суддів |
Селівона О.Ф., Колесника М.ґА. |
|
за участю прокурора |
Ковзеля П.О. |
розглянула в судовому засіданні 13 липня 2006 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2006 року, якою кримінальна справа стосовно
ОСОБА_1,
який обвинувачувався за п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України
з попереднього розгляду повернута для проведення
додаткового розслідування.
ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що у період з 22 години 12 червня 2005 року по 5 годину 13 червня 2005 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на дачній ділянці АДРЕСА_1, в процесі виниклої сварки з ОСОБА_2 на грунті особистих неприязних стосунків, наніс йому дерев'яною палицею не менше трьох ударів в голову і вбив його.
Повертаючи справу на додаткове розслідування суд послався на те, що органи досудового слідства не виконали вимог, викладених у попередній ухвалі про повернення справи на дослідування, зокрема: не провели додаткової судово-медичної експертизи Харківським відділенням судово-медичних експертиз; не перевірили доводи ОСОБА_1 про застосування до нього недозволених методів ведення слідства у обсязі, визначеному в ухвалі; не провели також службової перевірки на предмет додержання посадовими особами кримінально-процесуального законодавства під час проведення виїмки одягу ОСОБА_1 та що обвинувальний висновок, складений слідчим, не відповідає вимогам ст. 223 КПК України.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постанови суду про направлення справи щодо ОСОБА_1 на дослідування та повернення справи у той же суд на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та ознайомившись з доводами касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” питання про те, чи перешкоджає порушення закону, допущене під час досудового слідства по справі, її призначенню до судового розгляду, вирішується залежно від того, на скільки істотним воно було, до ущемлення яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело і чи є можливість поновити ці права й інтереси.
Допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування, за наявності відповідних підстав такі порушення мають тягти визнання доказів недопустимими.
Ці роз'яснення Пленуму Верховного Суду апеляційний суд, при винесенні цієї постанови, залишив поза увагою.
Так, апеляційний суд дійшов висновку, що органи досудового слідства не провели додаткової судово-медичної експертизи, проведення якої було покладено на Харківське відділення судово-медичних експертиз.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що слідчим була призначена комісійна судово-медична експертиза, яка була проведена Сімферопольським республіканським бюро судово-медичних експертиз і яка прийшла до висновку, що з моменту заподіяння черепно-мозкової травми потерпілому ОСОБА_2, його смерть могла настати від 30 хвилин до 3 - 4 годин, а до моменту огляду його трупа 6 - 9 годин.
Фактично до такого ж висновку прийшла раніше і додаткова судово-медична експертиза, яка зазначила, що з моменту заподіяння черепно-мозкової травми ОСОБА_2 його смерть могла настати на протязі 3 годин (у судовому засіданні від 30 хвилин до 3 годин), а з моменту огляду трупа, його смерть настала за 6 - 9 годин.
За таких обставин посилання суду на проведення судово-медичної експертизи по цим питанням відділенням Харківської судово-медичної експертизи, є недоцільними, оскільки такі висновки не можна вважати неповними чи неясними.
Що стосується первинних висновків судово-медичного експерта ОСОБА_3, що смерть ОСОБА_2 з моменту заподіяння йому черепно-мозкової травми могла настати на протязі 5 - 10 хвилин, наступними експертизами визнані невірними, оскільки цей експерт не вірно зробив оцінку морфологічним змінам трупа потерпілого і вінза неналежне виконання своїх обов'язків був притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Передчасним є також висновок суду про повернення справи на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою вияснення питань про застосування до ОСОБА_1 незаконних методів ведення слідства, оскільки прокуратурою Сімферопольського району така перевірка була проведена і в порушенні кримінальної справи стосовно працівників міліції було відмовлено (а. с. 129 - 130 т. 2).
За таких обставин суду необхідно було більш повно перевірити це питання під час судового розгляду цієї справи, витребувати матеріали перевірки, при необхідності викликати і допитати працівників міліції, які, за показаннями ОСОБА_1, примушували його до дачі таких показань.
Посилання суду на проведення службової перевірки у зв'язку з порушеннями посадовими особами кримінально-процесуального закону під час виїмки одягу ОСОБА_1, є передчасними, оскільки на ці порушення можливо відреагувати тільки після прийняття остаточного рішення по справі, після ретельної перевірки всіх обставин по справі.
Разом з тим, як вбачається з постанови, суд взяв до ваги тільки посилання свідків ОСОБА_4, не перевіривши показань свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а. с. 116, 121, 122 т. 2).
Крім цього, з показань підсудного ОСОБА_1 у першому судовому засіданні вбачається, що він підтверджував те, що у нього вилучили саме той одяг, у якому він був одягнутий, коли вчиняв злочин щодо ОСОБА_2 (а. с. 36 т. 1).
Не перевірені судом і показання свідка ОСОБА_4 про те, що працівники міліції із вагончика робили виїмку одягу ОСОБА_1 у присутності понятих (а. с. 87 т.1).
Підлягає скасуванню і окрема ухвала, винесена по цій справі, оскільки вона може бути винесена на підставі матеріалів, перевірених у судовому засіданні.
Передчасним є і посилання суду на те, що обвинувальний висновок щодо ОСОБА_1 складений слідчим, не відповідає вимогам ст. 223 КПК України, оскільки суд міг виправити цей недолік, не повертаючи справу на додаткове розслідування, а направивши її прокурору відповідно до вимог ст. 2491 КПК України.
За таких обставин висновок суду у постанові про те, що органи досудового слідства не виконали вимог, викладених в ухвалі апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 29 листопада 2005 року, є передчасним.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанову та окрему ухвалу суду необхідно скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 - 395 КПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим задовольнити.
Постанову апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2006 року щодо ОСОБА_1 та окрему ухвалу від цього ж числа скасувати, а справу повернути в той же суд на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити утримання під вартою.
С у д д і:
Селівон О.Ф. Кияшко А.Я. Колесник М.А.