Справа №1-260

                                                                                                                2008 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 23 жовтня 2008 року   Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді  Кавацюка  В.І.

                 при секретарі             Юрчишин О.В.

                 з участю прокурора  Соколенко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, гр. України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученої, працюючої барменом в кафе-барі «Скорпіон», має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 ОСОБА_1»яновича ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_3 ОСОБА_1»яновича ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої, проживаючої за адресою – м. Львів вул.  Шевченка 320/114,115

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України,

у с т а н о в и в :

Підсудна ОСОБА_1 27 березня 2008 року знаходячись в кафе-барі по вул. Шевченка в м. Львові, де вона працювала з випробувальним терміном на посаді бармена-касира, ввійшовши в довіру  до директора даного кафе-бару громадянки ОСОБА_4, яка довіряла їй кошти за торгівлю продуктами харчування, скориставшись відсутністю останньої  на робочому місці, заволоділа грошима з каси, а саме виручкою за продаж товару за два дні в сумі 1100 грн., грошима в сумі 1000 грн. та 250 доларами США, які директор гр. ОСОБА_4  в  присутності ОСОБА_1  та  своєї  знайомої ОСОБА_5  поклала на зберігання у приміщенні кухні вищезгаданого кафе-бару за холодильник, а всього шляхом обману та зловживання довірою  ОСОБА_1  заволоділа грошима на загальну суму 3362 грн, чим завдала гр. ОСОБА_4І матеріальної шкоди.

    В ході досудового слідства  і в судовому засіданні  підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася та пояснила, що вона дійсно 27.03.2008 року знаходячись  в  барі «Скорпіон» шляхом обману та зловживання довірою заволоділа грошима в сумі 250 доларів США та 2100 грн. які потратила на ігрових автоматах, не вигравши при цьому нічого. Зрозумівши, що вона накоїла, поїхала до  своєї родини в Мостиський район Львівської області с.Арламова Воля, де перебувала два тижні, оскільки не хотіла  повертатися в м. Львів, просить її суворо не карати.

      Крім повного визнання  підсудною своєї вини, її винуватість у вчиненні злочину повністю і об’єктивно стверджується  зібраними в ході досудового слідства  доказами, які зазначені в обвинувальному висновку. Фактичні обставини  справи, які підтверджуються цими доказами, не оспорювались в судовому  засіданні ні підсудною ОСОБА_1, ні іншими учасниками судового  розгляду.

     Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до   висновку, що винуватість підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину повністю та об’єктивно доведена та її дії слід кваліфікувати за ст. 190 ч.1 КК України, оскільки своїми умисними діями вона вчинила заволодіння чужим  майном  шляхом  обману  та  зловживання  довірою.

     Призначаючи підсудній ОСОБА_1 міру покарання, суд враховує характер і тяжкість вчиненого нею злочину, його наслідки, особу винної, яка раніше не судима, те, що вона у вчиненому щиро розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та приходить до висновку, що їй слід призначити покарання у виді штрафу.

     Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

                                                     з а с у д и в :

      ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч.1 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу  в  розмірі  30  неоподаткованих  мінімумів  доходів  громадян (п’ятсот  десять  гривень).

      Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 – підписка про невиїзд – залишити без змін до вступу вироку в закону силу.

     На вирок може бути  подана апеляція до апеляційного  суду  Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський  районний  суд м. Львова.

                             Суддя                                                                  В.І. Кавацюк