13.10.2015

Кримінальне провадження № 1-кп/331/360/15

331/4384/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Татарінова В.І., при секретарі Андрієнко С.О., за участю прокурора Якубіної Т.В., захисника обвинуваченої ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, не одруженої, офіційно не працює, має середню освіту, зареєстрована за адресою: м.Запоріжжябул. Центральний АДРЕСА_1, мешкає за адресою:АДРЕСА_2 раніше засудженій:

27.06.2001 року Шевченківським р/с м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України відстрочено на 1 рік;

22.05.2007 року Жовтневим р/с м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75,76 КК України звільнена з іспитовим строком на 1 рік;

09.02.2007 року Орджоникідзевським р/с м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч.4 ст. 309 КК України звільнена від кримінальної відповідальності;

29.09.2008 року Шевченківським р/с м. Запоріжжя за ст. 70, 71, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років та 6 місяців позбавлення волі;

10.08.2011 року Шевченківським р/с м. Запоріжжя за ст. 70, ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 395 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнена 08.01.2014 року по відбуттю строку покарання;

30.03.2015 року Шевченківським р/с м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнена з іспитовим строком на 1 рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, –

ВСТАНОВИВ

Так, 01.06.2015 року приблизно 10 години 30 хвилин, ОСОБА_2 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, знаходячись у салоні трамваю, який рухався за маршрутом № 3 біля зупинки громадського транспорту «пл. Радянська» у м. Запоріжжі, підійшла до неповнолітнього ОСОБА_3 та скориставшись тим, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, повторно, правовою рукою з правої кишені штанів останнього викрала мобільний телефон «НТС Desire SV» у корпусі чорного кольору, вартістю 3400 гривень, який належить ОСОБА_4 та в якому знаходились сім-карти операторів стільникового зв’язку «Київстар» та «Лайф», які матеріальної цінності для потерпілої не мають. Вказаний мобільний телефон ОСОБА_2 відразу сховала в рукав своєї кофти.

Однак злочинні дії ОСОБА_2 були помічені неповнолітнім ОСОБА_3, який схопив її за руку в наслідок чого вона не змогла довести свій злочинний умисел до кінця.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 намагалась завдати ОСОБА_4, матеріальний збиток на загальну суму 3400 гривень.

Суд, керуючись ст. 349 КПК України постановив не досліджувати докази відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оскаржуються, при цьому допитати обвинувачену і вивчити матеріали кримінального провадження в частині які характеризують особу обвинуваченої.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2, свою вину в інкримінованому їй, органом досудового розслідування, кримінальному правопорушенні, повністю визнала, у вчиненому розкаялася та пояснила суду, що 01.06.2015 року зайшла в трамвай на ЗГТ «Грязнова», який рухався у напрямку зупинки «Майдан Волі», перебуваючи в салоні трамваю побачила у молодого хлопця мобільний телефон, який стирчав із заднього карману, вона вирішила непомітно для хлопця, витягнути цей телефон, який відразу заховала у рукав кофти, але її дії не залишились не поміченими, тому їй довелося повернути вказаний телефон, просила суд суворо її не карати.

Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_2за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), яка не була закінчена з причин, які не залежали від її волі, вчинена повторно.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченій ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченої, відношення самої обвинуваченої до вчиненого, пом’якшуючі покарання обставини.

Обвинувачена ОСОБА_2 раніше судима, вчинила злочин середньої тяжкості в період іспитового строку, має постійне місце проживання, за місцем проживання скарг не надходило, офіційно не працевлаштована, з 26.07.1999 року перебуває на диспансерному обліку в ЗОНД, у лікаря психіатра на обліку не перебуває.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_2суд визнає, що вона вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, щиро розкаялася у вчиненому, своїми правдивими показаннями сприяла становленню істини у справі.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вчиненого та відомостей про особу обвинуваченої ОСОБА_2, її відношення до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе лише в умовах ізоляції її від суспільства, та з цих підстав вважає за можливе призначити їй покарання в межах санкції статті, за якою кваліфікуються її діяння у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що таке покарання буде необхідним та достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачена ОСОБА_2не відбула покарання за попереднім вироком. Призначаючи остаточну міру покарання обвинуваченій суд керується правилами ст. 71 КК України.

Цивільний позов не заявлений.

Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Судові витрати відсутні.

Таким чином, на підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України і призначити їй покарання у вигляді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України визначити ОСОБА_2остаточне покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутної частини покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду міста Запоріжжя від 30.03.2015 року до покарання за цим вироком – у вигляді 2 років 1 місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно засудженої ОСОБА_2до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_2відраховувати з моменту її фактичного затримання.

Речові докази:

- фотокопії викраденого мобільного телефону «НТС Desire SV» у корпусі чорного кольору, imell: 353966052593618, imel 2: 353966052533626 долучені до матеріалів кримінального провадження залишити у матеріалах протягом усього часу їх зберігання;

- мобільний телефон «НТС Desire SV» у корпусі чорного кольору, imell: 353966052593618, imel 2: 353966052533626 переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_4 – залишити за належністю.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: В.І. Татарінов