Ковпаківський районний суд м.Сум

м. Суми, вул. Першотравнева, 12, 40009, (0542) 61-11-63

№ 1-389/10 p.

ВИРОК

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

6 липня 2010 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Таран С.А. при секретарі - Васильченко Ю.В. з участю прокурора Коротких Ж.О. захисників - ОСОБА_1JL, ОСОБА_2 представника неповнолітньої підсудної - ОСОБА_3 потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальну справу про обвинувачення:

1.Гец ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючої, не одруженої, що має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимої.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_9, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимого.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одруженого, не працюючого, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_12, раніше судимого:

28.08.2009 року Білопільським райсудом Сумської області за ст. 122 ч. 1, 296 ч.3,70,75 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців.

4.Стародуба ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженця ІНФОРМАЦІЯ_14, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_14, раніше не судимого.

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_16, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одруженого, не працюючого, який зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_17, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_18, раніше судимого:

1.27.11.2001року за ст. 185 ч. З, 69 КК України до 2 років виправних робіт;

2.10.04.2002року за ст. 185 ч.3, 15, 185 ч.3, 70,71 КК України до 2 років 9 місяців позбавлення

волі;

3.17.06.2004 року за ст. 15, 185 ч.3,71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі;

421.07.2004 року за ст. 185 ч.3,70 ч.4 КК України до 3 років 5 місяців позбавлення волі;

5. 25.03.2008 року за ст. 395 КК України до 1 місяця 15 днів арешту, звільнений по відбуттю строку покарання у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2,296 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

17 липня 2009 року близько 22.00 год. неповнолітня ОСОБА_11, спільно зі своїм співмешканцем ОСОБА_12 та їх малолітньою донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_19 прийшли до дитячого парку «Казка», який розташований за адресою м. Суми, пр-кт. Шевченка, де познайомившись з ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та на літній площадці вживали алкогольні напої до ранку наступного дня. 18 липня 2009 року близько 06.00 год. повз них, займаючись спортом, пробігали раніше незнайомі ОСОБА_4, ОСОБА_16 та ОСОБА_6 ОСОБА_11 зробила їм зауваження, щоб вони тихіше бігали, та не будили дитину. Після чого ОСОБА_4, ОСОБА_16 та ОСОБА_6 побігли по великому колу дитячого парку, щоб уникнути конфлікту, відреагувавши на зауваження ОСОБА_11

Незважаючи на це ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, скориставшись незначним приводом до вчинення злочину, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, групою осіб, наздогнавши на біговій доріжці парку поряд з кафе «Казка» ОСОБА_4, ОСОБА_16 та ОСОБА_6, зупинили їх, ОСОБА_12, гучно виражаючись нецензурною лайкою вдарив ОСОБА_4 в спину та почав наносити йому удари кулаками по тулубу та обличчю. Злочинні дії останнього підтримали ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, висловлюючись при цьому нецензурною лайкою на адресу потерпілого, почали бити потерпілого руками та ногами у різні частини тіла . В ході вчинення побиття вони зігнали потерпілого вниз з доріжки до стадіону парку , де продовжували бити потерпілого в продовж 2-3 хвилин. Підсудні заподіяли потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: забоїв м’яких тканин обличчя, тім’яної області голови, лівої щелепи, численних синців на голові, обличчі та тілі, що кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

Безпосередньо, після вчинення хуліганських дій, подавивши волю потерпілого до опору, 18 липня 2009 року близько 6 годин 5 хв. підсудні ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 за попередньою змовою, групою осіб, реалізуючи єдиний злочинний намір , направлений на противоправне відкрите заволодіння майном потерпілого ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом , с корисною метою , направленою на заволодіння майном потерпілого, усвідомлюючи противоправність своїх дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння матеріального збитку потерпілому , вчинили напад на ОСОБА_4 з метою заволодіння його майном.

При цьому підсудна ОСОБА_11 висказала вимогу потерпілому ОСОБА_4 віддати наявні у нього гроші, на що потерпілий побоюючись за своє життя та здоров»я , віддав ОСОБА_11 наявні у нього гроші у сумі 5 грн. Після чого ОСОБА_11 почала висказувати вимогу потерпілому на передачу його мобільного телефону , що виділявся через кишеню джинсів , та при цьому протягувала руку до кишені потерпілого ,щоб витягнути телефон потерпілого, але ОСОБА_4 , тримаючи руку біля кишені, утримав мобільний телефон та не допустив заволодіння Гец його телефоном. Після чого , підсудні ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_15 та нагорний С.В. ставши навколо потерпілого, приєдналися до злочинних дій підсудної ОСОБА_11 та почали погрожувати потерпілому вбивством та застосуванням насильства. Зокрема підсудна ОСОБА_11 погрожувала вивезти потерпілого за місто в поле та закопати . якщо він не віддасть телефон. Підсудний ОСОБА_12 , тримаючи свою руку за спиною, в якій знаходилася запальничка та давши зрозуміти потерпілому , ніби то в руці ніж, почав висказувати погрози вбивством потерпілого.

Підсудний ОСОБА_14 став також погрожувати потерпілому вбивством , вказуючи на фрагмент металевого кута , який знаходився поруч на землі, попередив , що в разі якщо потерпілий вчинить опір спробам ОСОБА_11С . заволодіти мобільним телефоном , то він цим кутом проб»є йому голову. Підсудні ОСОБА_15 та ОСОБА_13 підтримували злочинні дії підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_14, вимагали негайно віддати мобільний телефон ОСОБА_11

Підсудний ОСОБА_12 , діючи з єдиним умислом з іншими підсудними , запитав у потерпілого чи розуміє він , що може сьогодні померти і одночасно наніс удар кулаком в обличчя потерпілого , а потім захопив потерпілого руками за голову , почав наносити удари

коліном в обличчя потерпілого, одночасно підсудна ОСОБА_11 обшукавши кишені потерпілого , заволоділа мобільним телефоном потерпілого ОСОБА_18 3110 вартістю 534 грн. , який вона передала підсудному ОСОБА_12 При спробі потерпілого забрати свій мобільний телефон , підсудний ОСОБА_12 ударив його в обличчя , його злочинні дії підтримали підсудні ОСОБА_13 , ОСОБА_14, ОСОБА_15 , котрі стали знову бити потерпілого руками у різні частини тіла. Побиття потерпілого було припинено появленням працівників міліції. ОСОБА_12 побачивши автомобіль міліції, повернув мобільний телефон потерпілому.

Підсудна ОСОБА_11 свою вину у вчиненому при викладених вище обставинах визнала частково, давши суду свідчення, згідно яких ніч з 17.07.09 року на 18.07.09 року вона провела в дитячому парку «Казка» по пр-ту Шевченко м. Суми, спільно зі своєю донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_19, співмешканцем Г аценком та ОСОБА_13, ОСОБА_14, Старо дубом, з котрими вживали алкогольні напої - пиво до ранку. Близько 06.00 год. повз них пробігав ОСОБА_4 та дві дівчини спільно з ним, вони займались спортом. Коли вони бігли на наступне коло, вона сказала їм щоб вони тихіше бігали, але вони не відреагували та пробігли мимо. Під час того, як вони бігли на третє коло, вона запропонувала наздогнати вказаних «спортсменів» та запитати в них чому вони не реагують на зауваження. Після її слів, всі встали та побігли доганяти вказаних спортсменів, наздогнали їх, ОСОБА_12 вдарив ОСОБА_4 кулаком в спину, підбігли ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_14 почали бити його руками та ногами в різні частини тіла.

Потім Гец запитала, що є цінного у потерпілого, той відповів, що лише 5 грн. та мобільний телефон, почала вимагати їх передачі, той передав 5 грн., а коли потерпілий відмовився передати телефон, всі присутні ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 почали також її підтримувати та вимагати негайно передати ОСОБА_12 вдарив ОСОБА_4 в обличчя, а Гец витягла у потерпілого з кишені мобільний телефон та передала його ОСОБА_12. Вину у вчиненому визнає частково, бо вважає, що не було попередньої змови з підсудними про вчинення злочинів, вона не пам»ятає чи були погрози потерпілому вбивством чи інші погрози небезпечні для життя та здоров»я потерпілого . Крім того , вона не визнає того ,що між підсудними була попередня змова на відкрите заволодіння майном потерпілого .

Підсудний ОСОБА_12 свою провину визнав частково, за ст.. 296 ч. 2 КК України провину визнав повністю, а за ст.. 187 ч. 2 КК України провину не визнав , пояснивши ,що відносно потерпілого не було реальних погроз позбавити життя та нашкодити його здоров»ю, не було попередньої змови на заволодіння майном потерпілого . Він підтвердив пояснення підсудної ОСОБА_11 і також підтвердив ,що держав руку за спиною , коли потерпілий запитав ,що в нього там є , він відповів , подивишся.

Підсудний ОСОБА_14 провину свою визнав частково та також надав пояснення аналогічні поясненню підсудної ОСОБА_11 , повідомивши також ,що він дійсно казав потерпілому . вказуючи на металевий кут, що він може проломити йому голову , якщо той буде махати руками, він вважає ,що ці погрози не були реальними, що вони не були направлені на заволодіння майном потерпілого . Ніхто з підсудних не висловлював на адресу потерпілого реальні погрози вбивством чи заподіяння шкоди здоров»ю потерпілого, не було попередньої змови на заволодіння майном потерпілого. Визнає провину повністю в тому ,що вони з хуліганських мотивів побили потерпілого

Підсудний ОСОБА_15 провину визнав частково , визнає повністю провину за ст.. 296 ч. 2 КК України , не визнає провину за ст.. 187 ч. 2 КК України , постільки ні він , ні інші підсудні не виказували на адресу потерпілого реальних погроз позбавлення життя чи заподіяння шкоди здоров»ю потерпілого , не було попередньої змови з метою заволодіння майном. Надав в судовому засіданні пояснення аналогічні поясненням підсудної ОСОБА_11

Підсудний ОСОБА_13 в судовому засіданні свою провину визнав частково , постільки він не висловлював відносно потерпілого погроз вбивством чи заподіянням шкоди здоров»ю потерпілого з метою заволодіння майном потерпілого . Дійсно ОСОБА_11 забрала у потерпілого 5 грн. , мобільний телефон, але він не мав такої мети . Він визнає провину тільки в хуліганських діях відносно потерпілого.

Крім визнання своєї провину , провина підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_12 , ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 підтверджується наступними доказами по справі:

Поясненнями потерпілого ОСОБА_4 в судовому засіданні, який пояснив, що 18 лип 2009 року близько 06.00 год. він бігав в дитячому парку «Казка» м. Суми, спільно з ОСОБА_4; Д.В. та ОСОБА_6, бачив , що в центрі парку за столиками в палатці сиділи підсудні, хтось них вигукнув, щоб вони тихіше бігали, бо дитина спить. Вони побігли на іншу доріжку , але : доріжці під річкою в районі кафе «Казка» їх перестріли підсудні, ОСОБА_12 наніс удар в спину, потім підбігли решта підсудних, почали всі бити ногами та руками в різні частини тіла.

Потім, після побиття, підсудні обступили його колом , та ОСОБА_11 почала вимагати віддати

5грн. та мобільний телефон, хтось з підсудних, що були позаду нього, приставляв до спит предмет, запитавши що йому дорожче телефон чи життя. ОСОБА_11 намагалась витягти з кишені мобільний телефон, погрожуючи разом з іншими підсудними, що його вивезуть за місто закопають у полі, якщо він не віддасть мобільний телефон, він дуже злякався . постільки в підсудні були у нетверезому стані , діяли агресивно , навкруги нікого не було , Гец підтримував ОСОБА_12 , погрожуючи побити чи вбити. ОСОБА_14, вказуючи на залізний предмет погрожував його застосувати та пробити йому голову, якщо він не припинить чинити опір спроба Гец забрати мобільний телефон. ОСОБА_12, тримаючи руку за спиною та погрожуючи , казав ,ш чи розуміє він ,що сьогодні він може померти. Він гадав ,що у ОСОБА_12 за спиною ніж, злякався запитав ОСОБА_12 чи в нього за спиною ніж , на що ОСОБА_12 повідомив ,що зараз побачиш та наніс удар в обличчя кулаком, а потім схопивши його голову руками , став наносити удари коліном обличчя потерпілого. ОСОБА_11 з кишені штанів вийняла телефон, котрий віддала ОСОБА_12. Він прохав повернути йому мобільний телефон , але його знову ударив ОСОБА_12 , а потім стали знову бити всі підсудні кулаками у різні частини тіла. Хтось вигукнув «міліція» , він також побачив автомобіл міліції і в цей час ОСОБА_12 повернув йому телефон. Він вважав погрози підсудних про застосування до нього вбивства та фізичного насильства, небезпечного для життя були реальними, вони діяли всі єдино, він їх сприймав як одну групу, яка вимагала у нього гроші т, мобільний телефон. . Заявлений до підсудних цивільний позов про стягнення 55 грн. матеріально шкоди та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди він не підтримує на даний час і ні бажає стягувати з підсудних шкоду.

поясненнями свідка ОСОБА_16 на досудовому слідстві , пояснення якої булі досліджені в судовому засіданні та яка пояснила, що 18 липня 2009 року близько 06.00 год. вона ; ОСОБА_4 та ОСОБА_6 бігали в парку, займаючись спортом. В той час коли вони пробігали повз палатки, помітили компанію молодих людей в кількості 5-6 чоловік, де також була одна дивчина, з дитячою коляскою. Пробігаючи повз них, один з чоловіків, з вище вказаної компанії викрикнув, щоб вони тут не бігали, бо розбудять дитину, що спить в колясці. Не зауваження вони відповіли згодою, але дівчина з цієї компанії почала обурюватися та щось образливе вигукнула їм в слід. В той час коли вони пробігали по доріжці, що понад річкою навпроти центру «Романтика» з одного боку та кафе «Казка» з іншого, перед стадіоном їм на зустріч вийшли три чоловіки з компанії, що сиділа в палатці та почали до них вигукувати, щоб вони зупинилися та підійшли до них, загалом їх вигуки були адресовані ОСОБА_4. Потім ОСОБА_12, вдарив ОСОБА_4, потім підбігли інші підсудні, почали бити ОСОБА_4 руками в різні частини тіла. Про вказане вони з ОСОБА_6 подзвонили в міліцію.

Аналогічними поясненнями свідка ОСОБА_6 на досудовому слідстві, її пояснення були досліджені в судовому засіданні.

Із висновку судово-медичної експертизи /тЛа.с.78/ вбачається, що у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: крововиливів у лівій височній області, нижнього віка лівого ока, в потиличній області зліва, в області правого передпліччя, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.

з висновку товарознавчої експертизи /т.1 а.с.68,69/ вбачається, що вартість викраденого у потерпілого телефону «Нокіа 3110» становить 529 грн.

Висновком судово - медичної імунологічної експертизи ( а. с. 50 т. 2) згідно якої на спортивних штанах підсудного ОСОБА_12 наявні сліди крові ,що можуть належати потерпілому ОСОБА_4

Таким чином суд вважає, що вина підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_15 ОСОБА_12, ОСОБА_19, ОСОБА_14 доказана вище приведеними доказами в повному обсязі.

Невизнання своєї провини підсудними в погрозах застосування насильства , небезпечного для життя та здоров»я потерпілого, в наявності попередньої змови на заволодіння майном потерпілого, суд вважає як обраний спосіб захисту , бажання уникнути відповідальності за тяжкий злочин.

Так, в процесі досудового слідства підсудний ОСОБА_13 на очній ставці з потерпілим

( а. с. 103-105 т. 1 ) та в протоколі допиту як обвинуваченого ( а. с.112 ,т. 1) підтверджував ,що коли Гец стала вимагати гроші та мобільний телефон , то всі її підтримали та казали ,що він віддав телефон по доброму .ОСОБА_12 тримав руку за спиною , а потерпілий злякався і постійне перепитував ,що в нього там чи не ніж , але ОСОБА_12 мовчав , сказавши «побачиш» , питав чи дорожче йому життя чи телефон, потім Гец та ОСОБА_12 стали погрожувати ,що вивезуть потерпілого за місто та закопають і їх підтримували всі присутні, в тому числі і він, сказавши щоб він віддав телефон. ОСОБА_14 погрожував пробити кутом голову потерпілому.

Підсудний ОСОБА_12 в процесі досудового слідства також визнавав застосування погроз потерпілому , вказуючи ,що він тримав руку за спиною, потерпілий питав чи не ніж у нього , але він мовчав, Гец казала , що потерпілого вивезуть за місто та закопають , що він може померти. Всі підтримували вимоги Гец. ( а.с. 163 т. 1, а.с. 153 т. 1 , а.с.171-172 т.1 )

Підсудна ОСОБА_20 на досудовому слідстві також визнавала наявність попередньої змови між підсудними ,вказуючи ,що її дії , які були направлені на відібрання мобільного телефон' підтримували всі підсудні, які періодично били потерпілого , коли він обурювався ( а.с. 199 т. 1 ). підтверджувала ОСОБА_20 застосування погроз відносно потерпілого , а саме ,що ОСОБА_14 погрожував пробити голову кутом , а ОСОБА_12 , тримаючи руку за спиною, погрожував потерпілому ОСОБА_4 питав , чи не ніж у нього, хтось питав у потерпілого ,що йому дорожче телефон чи життя

і ОСОБА_12 казав ,що вивезуть потерпілого за місто та там закопають , хтось питав , чи розуміє потерпілий, що сьогодні може померти.(а.с.212.т.1)

Такі ж пояснення на протязі досудового слідства надавав підсудний ОСОБА_15 ( а.с.. 49, 51 т. 2 ) ( а. с. 60 т. 2 ) та підсудний ОСОБА_14 ( а.с. 14-15т. 2 ).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 зміну своїх пояснень пояснив , що слідчий запевнив його , якщо він признає все обвинувачення , то не буде знаходиться під вартою та до нього застосовувалися незаконні методи слідства. При розгляді справи в суді , при проведенні перевірки заяв підсудного прокуратурою Ковпаківського району м. Суми не встановлено обставин , які б могли свідчити про застосування до підсудного недозволених методів слідства зі сторони працівників дізнання , досудового слідства , в порушенні кримінальної справи відмовлено. Суд вважає ,що пояснення, які надавали підсудні в процесі досудового слідства у вказаних вище обставинах є достовірними , вони співпадають з поясненнями потерпілого. Пояснення потерпілого є послідовними на протязі всього досудового та судового слідстві, не вірити поясненням потерплого не має підстав.

Суд дії підсудних ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 кваліфікує :

за ст.187 ч.2 КК України, оскільки вони скоїли умисні дії , які виразилися в нападі з метою заволодіння та заволодінні майном потерпілого ОСОБА_4 , поєднаному з погрозою застосування насильства, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого , вчиненим за попередньою змовою в групі осіб , кваліфікуюча ознака - « попередня змова групою осіб»

за ст. 296 ч.2 КК України, оскільки вони скоїли умисні дії ,які виразилися в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка виразилася в заподіянні потерпілому ОСОБА_4 легких тілесних ушкоджень , вчиненому за попередньою змовою групою осіб; кваліфікуюча ознака « група осіб»

При призначенні підсудним покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

В якості обтяжуючої обставини суд визнає відносно всіх підсудних скоєння злочину в стані алкогольного сп»яніння.

В якості пом»якшуючих обставин суд визнає :

відносно підсудної ОСОБА_11 те ,що вона є неповнолітньою , раніше не судима, має на утриманні малолітню доньку , виховувалася в неблагонадійної сім»ї, раніше не судима.

відносно підсудних ОСОБА_15, ОСОБА_12 , ОСОБА_14 те ,що вони раніше ні судимі, не притягувалися ні до кримінальної, ні адміністративної відповідальності характеризуються позитивно.

Відносно підсудного ОСОБА_13 те ,що він характеризується за місцем роботі позитивно .

З урахуванням вищевказаних обставин, що пом’якшують покарання підсудних , ступень участі кожного , суд вважає ,що відносно підсудної ОСОБА_11 та ОСОБА_15 ці обставині істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд вважає можливим призначити вказаним підсудним покарання з застосуванням ст.. 69 КК України.

На підставі ст. 79 КК України суд, враховуючи те ,що на утриманні та вихованні підсудної ОСОБА_11 знаходиться дитина, ІНФОРМАЦІЯ_20, з урахуванням всіх обставини справи , думки управління по справам дітей Сумської міської Ради, суд вважає можливий звільнити ОСОБА_11 від відбуття покарання з випробуванням.

Речові докази: майку, спортивні штани, що зберігаються в камері речових докази Ковпаківського ВМ СМУ ГУМВС України у Сумській області знищити, мобільний телефон «Нокіа 3110» з сім карткою та картою пам’яті залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_4 (т.1 а.с 33,77).

На підставі ст. 93 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_15 ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України у Сумській області судові витрати у розмірі 75 грн. 12 коп. по 15 грн. 02 коп. з кожного, за проведення по кримінальній справі судової експертизи /т.1 а.с.67/, а в разі відсутності майна те заробітку у засудженої ОСОБА_11 стягнення провести з її батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_21 по 7 грн. 51 коп. . - .

Керуючись ст. ст. 323, 324, 335 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_11 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2, 296 ч.2 КК України і призначити їй покарання:

по ст. 187 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки

по ст. 296 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_11 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст. 79 КК України ОСОБА_11 звільнити від відбуття покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на два роки, зобов’язавши її повідомляти органи кримінально- виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично з’являтись для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_11 до вступу вироку в законну силу не змінювати, залишивши підписка про невиїзд.

ОСОБА_15 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2, 296 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

по ст. 187 ч.2 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, з конфіскацією майна

по ст. 296 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_15 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, з конфіскацією майна .

Міру запобіжного заходу ОСОБА_15 до вступу вироку в законну силу змінити, взяти під варту з залу суду .Строк відбуття покарання рахувати з дня затримання.

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2, 296 ч.2 КК України і призначити йому покарання:

по ст. 187 4.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 7 років , з конфіскацією майне по ст. 296 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворо покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у вигляді позбавлені волі на строк 7 років, з конфіскацією майна

Міру запобіжного заходу ОСОБА_12 утримання під вартою до набрання вироком закони сили не змінювати , строк відбуття покарання ОСОБА_12 рахувати з 16 лютого 2010 року.

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченої ст. 187 4.2, 296 4.2 КК України і призначити йому покарання:

по ст. 187 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк сім років , з конфіскаціє майна

по ст. 296 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворої покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією майна .

Вирок Білопільського районного суду Сумської області від 28 серпня 2009 року, яки ОСОБА_14 засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяці умовно, з іспитовим строком один рік шість місяців виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_14 - утримання під вартою не змінювати , строк відбуття покарання ОСОБА_14 рахувати з 16 лютого 2010 року.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.2, 296 4.2 КК України і призначити йому покарання:

по ст. 187 4.2 КК України позбавлення волі на строк 7 років, з конфіскацією майна по ст. 296 4.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_19 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_19- утримання під вартою до набрання вироком законної сили не змінювати , строк відбуття покарання ОСОБА_19 рахувати з 16 лютого 201 ( року.

Стягнути з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14; Едуардовича, ОСОБА_15, ОСОБА_13 на користі НДЕКЦ при ГУМВС України у Сумській області судові витрати у розмірі 75 грн. 12 коп. по 15 грн

2коп. з кожного, за проведення по кримінальній справі судової експертизи /т. 1 а.с.67/. В раз: відсутності заробітку чи майна у засудженої ОСОБА_11, необхідних для сплати судових витрат стягнути з її батьків ОСОБА_21 та ОСОБА_3 по 7 грн. 51 коп.

Речові докази - речі , які знаходяться в камері речових доказів Ковпаківського ВМ СМУ ГУМВС України в Сумській області знищити , мобільний телефон залишити у власності потерпілого ОСОБА_4

На вирок суду може бути подана апеляція протягом 15 діб з моменту його оголошення до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми, а засудженими ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_13 ОСОБА_15 - в той же строк з часу отримання копії вироку.

СУДДЯ Таран С.А.