а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2009 р. Справа № 2-а-945/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,
При секретарі судового засідання: Ужвак О.С.
За участю представників сторін:
позивача : Качурішин О.В.
відповідача : не з'явився
розглянувши матеріали справи
за позовом: Лівобережного міжрайонного центру зайнятості -робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття
до: ОСОБА_1
про: стягнення коштів
ВСТАНОВИВ :
Лівобережний міжрайонний центр зайнятості м. Вінниці звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю та вартості наданих соціальних послуг в сумі 341,12 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що громадянка ОСОБА_1, яка перебував на обліку як безробітна у Лівобережному міжрайонному центрі зайнятості, було призначено допомогу по безробіттю. При перебуванні на обліку ОСОБА_1. паралельно працювала на ТОВ “Бета-В”, в зв'язку з чим допомогу по безробіттю їй було нараховано та перераховано безпідставно. Добровільно, безпідставно виплачені кошти відповідачем на рахунок позивача повернуті не були, в зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задоволити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві. Також, представником позивача було надано клопотання суду щодо зміни позовних вимог та просив збільшити їх на 7,74 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Неявка відповідача у судове засідання без повідомлення причин свідчить про умисне затягування розгляду справи, що може потягнути за собою порушення строків розгляду справи. За таких обставин суд вирішив за можливе розглянути справу без участі відповідача або її повноважного представника.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності суд встановив наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення” від 1 березня 1991 року, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.
10.01.2008 року, згідно поданої заяви ОСОБА_1. було надано статус безробітної та відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” призначено допомогу по безробіттю.
Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Частиною 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
За результатами проведеного розслідування складено акти Лівобережним МЦЗ м. Вінниці №938 від 07.11.2008 року та №205 від 30.01.2009р., розглянувши які, суд встановив, що ОСОБА_1. працювала з 18.01.2008 по 31.01.2008р. та з 04.02.2008р. по 28.02.2008р., та з 27.05.2008р. по 27.06.2008р. на ТОВ “Бета-В”згідно цивільно - правового договору. Згідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” матеріальна допомога виплачена в період одночасного перебування ОСОБА_1. на обліку в центрі зайнятості і працюючи в ТОВ “Бета-В”підлягають поверненню.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Директором Лівобережного міжрайонного центру зайнятості прийняті рішення про повернення позивачу коштів ОСОБА_1. за період з 18.01.2008 по 31.01.2008р. та з 04.02.2008р. по 28.02.2008р, та з 27.05.2008р. по 27.06.2008р. в загальному розмірі 348,86 грн.
Суд дослідивши матеріали справи бере до уваги заявлене клопотання Лівобережного МЦЗ м. Вінниці щодо збільшення суми позовних вимог на 7,74 грн., тому, загальна сума матеріального забезпечення та вартості наданих послуг які підлягають поверненню ОСОБА_1. становить 348,86 грн.
Як встановлено в судовому засіданні, на момент розгляду справи відповідачем заборгованість не сплачена і відповідно до розрахунку суми матеріального забезпечення та вартості наданих соціальних послуг, які підлягають поверненню становить 348,86 грн.
Таким чином, враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, переконавшись у наявності законних підстав для визнання позову суд приходить до висновку позов задоволити повністю.
Враховуючи розміри ставок державного мита, закріплених ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року за №7-93 (із позовних заяв -1 відсоток ціни позову, але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), суд вважає за доцільне стягнути з відповідача до державного бюджету державне мито в розмірі 51 гривень.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 кошти в сумі 348,86 грн. на рахунок Лівобережного міжрайонного центру зайнятості №37178304900005.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України судовий збір в сумі 51 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 06.05.09
Суддя Федчук Віталій Володимирович