Справа № 5-25/11

П О С Т А Н О В А

02 лютого 2011 року                    Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:

судді                                                                                -          Пісоцького О.М.;

з участю:          секретаря                                                  -          Торба А.В.;

прокурора                                                  -          Венгер Є.В.;

представника Арбузинської ВК-83          -          ОСОБА_1;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Арбузинськiй ВК-83 смт. Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області подання начальника Арбузинської ВК-83 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Миколаївській області ОСОБА_2 про приведення вироку Херсонського обласного суду від 23 грудня 1998 р. у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності»від 15.04.2008 р., щодо засудженого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Початок строку –04.06.1998 р.          Кінець строку- 04.06.2011 р.

У С Т А Н О В И В:

27 січня 2011 р. до суду надійшло подання начальника Арбузинської ВК-83 по виконанню Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності»від 15.04.2008 р., щодо засудженого ОСОБА_3, в якому зазначено, що засуджений підпадає під дію вказаного закону.

Представник адміністрації колонії в судовому засіданні підтримав подання.

Прокурор в судовому засіданні заявив, що вирок підлягає приведенню у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 р. Так, засудженому було призначено за ч. 2 ст. 17 –п. п. «а», «г», «і»ст. 93 КК України від 1960 р. покарання в виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією всього майна, що йому особисто належить. Відповідно ж вимог вказаного закону від 15.04.2008. засудженому за вказаний злочин можна було призначити покарання в виді позбавлення волі строком до 10 років. Тому подання підлягає задоволенню.

Засуджений в судовому засіданні просив задовольнити подання, застосувати закон, що пом’якшує його відповідальність.

Вислухавши учасників розгляду та дослідивши матеріали особової справи засудженого суд приходить до переконання в необхідності приведення вироку Херсонського обласного суду від 23 грудня 1998 р. у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності»від 15.04.2008 р., щодо засудженого ОСОБА_3 При цьому суд виходить з наступного.

Вироком Херсонського обласного суду від 23 грудня 1998 р. ОСОБА_3 засуджено по:

-          ч. 2 ст. 206 КК України в редакції 1960 р. до позбавлення волі строком на 3 роки;

-          ч. 3 ст. 215-3 КК України в редакції 1960 р. до позбавлення волі строком на 7 років;

-          ч. 3 ст. 142 КК України в редакції 1960 р. до позбавлення волі строком на 10 років з конфіскацією майна;

-          ч. 2 ст. 17 –п. п. «а», «г», «і»ст. 93 КК України в редакції 1960 р. до позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна.

За сукупністю вказаних злочинів суд в порядку, передбаченому ст. 42 КК України в редакції 1960 р. призначив покарання в виді позбавлення волі строком на 12 років з конфіскацією майна, застосувавши таким чином принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

В порядку, передбаченому ст. 43 КК України в редакції 1960 р., суд до покарання, призначеного за сукупністю злочинів частково приєднав невідбуте покарання, призначене засудженому вироком Чаплинського районного суду від 7 лютого 1996 р., призначивши остаточне покарання в виді позбавлення волі строком на 13 років з конфіскацією майна.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 23 лютого 1999 р. вказаний вирок щодо ОСОБА_4 залишено без зміни.

Рішень про приведення вироку у відповідність КК України в редакції 2001 р. та Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності»від 15.04.2008 р. судами не приймалось.

Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності»від 15.04.2008 р. статтю 68 КК України від 2001 р. доповнено частиною 3, відповідно вимог якої за вчинення замаху на злочин строк покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті особливої частини КК України. Тобто, оскільки відповідно п. п. «а», «г», «і»ст. 93 КК України в редакції 1960 р. ( як і ч. 2 ст. 115 КК України в редакції 2001 р. ) ОСОБА_3 могло бути призначено покарання в виді позбавлення волі з максимальним строком 15 років з конфіскацією майна, за замах на вчинення вказаного злочину йому може бути призначено лише позбавлення волі з максимальним строком на 10 років з конфіскацією майна. Тому відповідному зменшенню підлягає покарання, призначене вказаним вироком за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 409, 411 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Вирок Херсонського обласного суду від 23 грудня 1998 р., щодо засудженого ОСОБА_3, привести у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності»від 15.04.2008 р.

ОСОБА_3 вважати засудженим вироком Херсонського обласного суду від 23 грудня 1998 р. по ч. 2 ст. 206 КК України в редакції 1960 р. до 3 років позбавлення волі, по ч. 2 ст. 17 –п. п. «а», «г», «і»ст. 93 КК України в редакції 1960 р. до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, по ч. 3 ст. 142 КК України в редакції 1960 р. до 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, по ч. 3 ст. 215-3 КК України в редакції 1960 р. до 7 років позбавлення волі.

На підставі ст. 42 КК України в редакції 1960 р., за сукупністю злочинів вважати визначеним ОСОБА_3 покарання в виді позбавлення волі строком на 10 ( десять ) років з конфіскацією майна, яке є його особистою властістю.

У відповідності до ст. 43 КК України в редакції 1960 р. за сукупністю вироків вважати частково приєднаним покарання, призначене вироком Чаплинського районного суду від 07 лютого 1996 р., остаточно вважати визначеним до відбуття покарання в виді позбавлення волі строком на 11 ( одинадцять ) років з конфіскацією всього майна, що особисто йому належить.

По ст. 208 ёКК України в редакції 1960 р. вважати ОСОБА_3 виправданим.

          Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляції через Арбузинський районний суд. Апеляцію може бути подано протягом 15 днів з моменту проголошення постанови.

Суддя О.М. Пісоцький