Справа № 1-48/11

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2011 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Пісоцького О.М.

за участю секретаря - Торби А.В.

прокурора - Фень Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, маючого середню спеціальну освіту, не одруженого, не працюючого, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 23 грудня 2010 року Арбузинським районним судом за ч. 2 ст. 296 КК України до 1 року позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за попередньою змовою, в ніч на 13 грудня 2010 року, точний час досудовим слідством не встановлено, в смт. Арбузинка Миколаївської області маючи намір на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в балці, що розташована в кінці вул. Горького, шляхом вільного доступу, таємно викрали одну вісь з сьома масивними катками до сільськогосподарської техніки, які належали ОСОБА_3. Викраденим майном ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розпорядились за власним розсудом, чим заподіяли останньому матеріальну шкоду на суму 6000 гривень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину свою в здійсненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснивши що неофіційно працював трактористом в ОСОБА_3, який є фермером. Бачив, викрадений ними каток, в балці неподалік від господарства ОСОБА_3 Оскільки каток ніким не використовувався та не охоронявся, він вирішив викрасти його, для подальшої здачі його на брухт. В зв’язку з тим, що каток важить близько 200 кг, а розібрати його на морозі складно, він попросив допомоги в ОСОБА_2, за що пообіцяв останньому половину виручених грошей за продаж катка. 13 грудня 2010 року разом з ОСОБА_2 вони викрали вказаний каток, перевезли за допомогою підводи, що належить ОСОБА_4 та здали його до брухту, за що отримали гроші в сумі 300 грн., з яких 20 грн. віддали ОСОБА_4, за використання його підводи, а решту коштів розділили між собою.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою в здійсненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснивши що вчинив злочин при вказаних обставинах.

Крім повного визнання підсудними свої провини у скоєнні злочину, їх провина підтверджується іншими доказами по справі.

Оцінюючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), де кваліфікуючими ознаками є крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Обставинами, які пом’якшують покарання підсудним, є щире каяття та відшкодування заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують підсудним покарання суд не вбачає.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_1 вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, не судимий, суд вважає можливим його виправлення без відбування призначеного покарання.

Враховуючи, що підсудний ОСОБА_2 вчинив злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, хоч і судимий, але за вчинення некорисливого злочину, суд вважає можливим його виправлення без відбування призначеного судом покарання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд           

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В порядку, передбаченому ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України, за сукупністю з покаранням, призначеним ОСОБА_2 вироком Арбузинського районного суду від 23 грудня 2010 р. за вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, шляхом повного складання покарань, визначити ОСОБА_2 остаточне покарання в виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого обов’язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з’являтися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни –підписку про невиїзд.

Речові докази –вісь з сьома масивними катками повернути потерпілому ОСОБА_3, як власнику.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з дня його проголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд.

Суддя О.М. Пісоцький