Справа № 2-287/11

№ провадження 2/1401/14/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2012 року          Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

судді                                                                                -          Пісоцького О.М.;

з участю:          секретаря                                                  -          Сіваченко Ю.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Арбузинка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виконання договірних зобов’язань,

У С Т А Н О В И В:

          10 лютого 2011 року ОСОБА_1 пред’явлено позов до ОСОБА_2 про стягнення коштів на виконання договірних зобов’язань.

Обґрунтовуючи позов, позивач в судовому засіданні пояснив, що 21 травня 2009 року між ним та відповідачем було укладено договір, за умовами якого позивач зобов’язався виконати роботи по будівництву газопроводу середнього тиску, установці РДГС-10 і монтажу систем газопостачання в житловому будинку № 66 по вул. Верхня в смт. Арбузинка Миколаївської області, а відповідач зобов’язався оплатити вартість проведених робіт по закінченню фактично виконаних і зданих робіт. Відповідно до п. 4.1 договору вартість робіт за договором встановлюється по факту виконаних робіт згідно програми АБК-3, але не менше 8000 грн. Позивач також зазначає, що згідно акту виконаних робіт вартість проведених робіт склала 11522 грн. 00 коп., а також те, що відповідач зобов’язався сплатити аванс за користування газовою мережею середнього тиску у сумі 3000 грн. 20 серпня 2009 р. сторони уклали додаткову угоду, за умовами якої домовились змінити порядок розрахунків. Так, відповідач зобов’язався сплатити борг з врахуванням плати за розстрочку платежу, в розмірі 2 % на місяць на залишок заборгованості, частинами з 20 вересня 2009 р. по 20 серпня 2014 р. Однак умови договору і додаткової угоди відповідач не виконав, кошти вніс з запізненням і в неповному обсязі. Станом на 10 грудня 2010 р. сума боргу за договором по будівництву газопроводу середнього тиску, установці РДГС-10 і монтажу систем газопостачання в житловому будинку та додатковою угодою до нього, з врахуванням відсотків за розстрочення складає 5560,94 грн. Тому позивач вимагає стягнення з відповідача боргу за договором на монтаж і додатковою угодою до нього, та штраф в розмірі 20 % від загальної вартості робіт, а всього 7865,94 грн.

Крім того, 18 серпня 2009 р. сторони уклали договір № 6 про спільне володіння та користування неподільними і загальними газопроводами в смт. Арбузинка. Відповідно п. 3 цього договору, відповідач зобов’язався внести плату за користування вуличними газовими мережами в сумі 12666,0 грн. 20 серпня 2009 р. учасники договору уклали додаткову угоду, за умовами якої домовились змінити порядок розрахунків. Так, відповідач зобов’язався сплатити борг з врахуванням плати за розстрочку платежу, в розмірі 2 % на місяць на залишок заборгованості, частинами з 20 вересня 2009 р. по 20 серпня 2014 р. Однак умови договору і додаткової угоди відповідач не виконав, кошти вніс з запізненням і в неповному обсязі. Станом на 15 лютого 2011 р. сума боргу за договором про спільне володіння та користування та додатковою угодою до нього, з врахуванням відсотків за розстрочення складає 12100,13 грн. Тому позивач вимагає стягнення з відповідача загальної суми боргу в розмірі 19965,47 грн.

Відповідач в судовому засіданні пояснив, що позов не визнає. Тобто, договір про виконання робіт з газопостачання будинку дійсно виконано, але при укладенні договору на монтаж системи газопостачання будинку ОСОБА_1 запевняв відповідача, що вартість робіт складатиме не більше 8000 грн., і за вуличну мережу необхідно буде заплатити лише 3000 грн. Після закінчення робіт з монтажу позивач став вимагати ще 2000 грн., пояснюючи це тим, що згідно рішення монопольного комітету вартість вуличних мереж склала 12660 грн. В подальшому, в разі зменшення вартості вуличних мереж, ОСОБА_1 обіцяв відповідачу переглянути і умови оплати з ним. На той час вже настала зима, відповідач, розраховуючи на опалення будинку газом, демонтував пічне опалення, яким користувався раніше. Тому він був змушений погодитись на умови позивача. Зараз ці дії позивача ОСОБА_2 вважає шахрайськими. Після появи в газеті публікації про те, що розпорядженням облдержадміністрації встановлено плату за вуличну мережу в розмірі 3600 грн. відповідач вирішив, що він вже не повинен платити, оскільки вніс плату в більшому розмірі.

Дослідивши надані докази, суд вважає встановленим, що 21 травня 2009 р. сторони уклали договір підряду, відповідно якому позивач зобов’язався виконати роботи по будівництву газопроводу середнього тиску, установці РДГС-10 і монтаж систем газопостачання в житловому будинку № 66 по вул. Верхня в смт. Арбузинка Миколаївської області згідно кошторису та проекту. Відповідач, у свою чергу, зобов’язався до здачі в експлуатацію системи газопостачання оплатити позивачу повну вартість робіт, визначену згідно програми АБК –3, розробленої Держбудом України, але не менше 8000 грн. ( аркуш 10 ).

          20 серпня 2009 р. сторони уклали додаткову угоду, відповідно умов якої відповідач зобов’язався залишок заборгованості за вказаним вище договором підряду, з врахуванням 2% за розстрочку платежу, в сумі 6385 грн. сплачувати частинами в період з 20 вересня 2009 по 20 серпня 2014 р. ( аркуш 17 ).           Актом приймання виконаних підрядних робіт ( аркуші 19 –22 ) підтверджується факт виконання зобов’язань позивачем в частині будівництва газопостачання жилого будинку, вартість виконаних робіт склала 11522 грн.

          Також суд вважає встановленим, що 18 серпня 2009 р. сторони уклали договір про спільне володіння та користування газопроводами в смт. Арбузинка, відповідно умов якого позивач як власник газопроводу зобов’язався організовувати належну експлуатацію та утримання газових мереж та надавати дозвіл на користування вуличними газовими мережами відповідачу після сплати ним дольової частки, або оформлення оплати в розстрочку ( аркуші 11-12 ). 20 серпня 2009 р. сторони уклали додаткову угоду про розстрочку заборгованості відповідача за договором про спільне володіння та користування газовими мережами. Відповідач зобов’язався з врахуванням 2% за розстрочку платежу, в сумі 12768 грн. сплачувати частинами в період з 20 вересня 2009 по 20 серпня 2014 р. ( аркуш 18 ).

З наданих позивачем копій квитанцій ( аркуш 19 ) видно, що відповідач в рахунок виконання зобов’язань вніс 13682 грн.

Відповідно встановленим обставинам, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 13 Закону України «Про трубопровідний транспорт»передбачено, що діяльність, пов’язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об’єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі спеціального дозволу(ліцензії) і підлягає обов’язковій сертифікації. Ліцензії видаються уповноваженими на те центральними органами державної виконавчої влади у порядку, встановленому Кабінетом міністрів України.

Правилами безпеки систем газопостачання України, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 1 січня 1997 року № 254 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15 травня 1998 року за № 318/2758, передбачено, що роботи, пов’язані з проектуванням, будівництвом та експлуатацією систем газопостачання, здійснюють спеціалізовані організації.

Позивач, будучи зареєстрований як фізична особа-підприємець, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 25.11.1997 року, отримав 8 листопада 2005 року ліцензію Державного комітету України з будівництва та архітектури на виконання монтажу конструкцій зовнішніх інженерних мереж і систем та газопостачання низького, середнього та високого тиску.

Як випливає з положень ч.1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядчик зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядчикові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладений на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до укладеного сторонами договору підряду, позивач зобов’язався виконати роботи по будівництву газопроводу середнього тиску, установці РДГС-10 і монтаж систем газопостачання в житловому будинку відповідача.

Відповідач, у свою чергу, зобов’язався до здачі в експлуатацію системи газопостачання оплатити позивачу повну вартість робіт визначену згідно АБК – 3 розробленої Держбудом України, але не менше 8000 грн.

Згідно ч.4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін. В даному випадку сторони погодили інший порядок, оформивши додаткову угоду.

Згідно акту приймання виконаних підрядних робіт, позивачем було виконано його зобов’язання.

В свою чергу відповідач оплатив вартість підрядних робіт, передбачених умовами договору та додаткової угоди. Відповідно наданим позивачем квитанціям, суд вважає встановленим, що відповідач сплатив борг в загальній сумі 13682 грн., що перевищує вартість виконаних робіт.

          Вимоги позивача по договору спільного користування газовими мережами на думку суду не підлягають задоволенню. Суд вважає, що умови даного договору суперечать діючому законодавству, тому відповідно ч. 1 ст. 203 ЦК України даний договір є недійсним. Так, умовами цього договору передбачено внесення відповідачем плати за користування газопроводом ( п. 3 договору ). В той же час, відповідно п. 2 договору, позивач зобов’язався надати дозвіл на користування в разі внесення відповідачем «своєї дольової частки». Тобто, окремі частини договору суперечать одна одній, і є незрозумілим, що мали на увазі сторони, укладаючи договір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 5, 8, 10, 11, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Миколаївської області через Арбузинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                 О.М. Пісоцький