Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

м. Очаків, вул. Леніна, 44, 57508, (05154) 2-20-18

Справа №2-а-73/20109р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 березня 2010 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Степанової В.М.

при секретарі Плужник Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області про визнання неправомірними дій відповідача та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області (далі - управління ПФУ), в якій просила визнати неправомірною відмову відповідача перерахувати розмір пенсії відповідно до ст. 6 Закону України №2195-IV від 18.11.2004р. “Про соціальний захист дітей війни” (далі - Закон №2195-IV), збільшивши її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що має становити за період з 01 січня 2006 року по 01 січня 2009 року 4482 грн. 21 коп., та зобов'язати його здійснити такий перерахунок.

Свої вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що вона є пенсіонеркою, дитиною війни і відповідно до чинного законодавства України має право на зазначене вище збільшення своєї пенсії. Проте відповідач, порушуючи її право, відмовляється здійснити перерахунок пенсії.

Позивачка та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, надавши заяви про розгляд справи у їхню відсутність.

В своїх письмових запереченнях відповідач зазначив, що не визнає позову, при цьому посилався на те, що діючим законодавством України не передбачено порядку визначення розміру мінімальної пенсії за віком, з якого має вираховуватись зазначене вище підвищення пенсії. Абз.1 ч.І ст.28 Закону України N 1058-IV від 9 липня 2003 року “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон N1058-IV) не може бути застосований при визначенні цього підвищення, оскільки ч.З цієї ж статті встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Також зазначив, що підвищення пенсії за Законом N 2195-IV виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок коштів Пенсійного фонду. Питання фінансування вказаних виплат не врегульоване.

Дослідивши докази, надані сторонами, суд дійшов наступного.

Позивачка є пенсіонеркою, якій пенсію призначено згідно з Законом №1058-IV, та дитиною війни.

Ці обставини підтверджуються копією посвідчення №106973, виданого 14 травня 1998 року.

Відповідно до ст.6 Закону №2195-IV, в редакції, яка діяла до 01 січня 2008 року, дітям війни пенсія або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Законом України від 19.01.2006р. №3367- IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» внесено зміни до ст.110 цього Закону, згідно яких пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону №2195-IV, запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради з питань бюджету.

Пунктом 12 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України №2195-IV, з урахуванням статті 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. у справі №1-29/2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про

соціальні гарантії громадян) зазначене вище положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) і тому з 09 липня 2007 року воно втратило чинність.

Згідно абз.8 ч.2 ст.5 Закону №1058-IV, виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Абз.1 ч.І ст.28 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Частина 3 цієї ж статті встановлює, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, доводи представника відповідача про те, що порядок визначення розміру мінімальної пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.І ст.28 Закону №1058-IV, не може застосовуватися для визначення розміру підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону №2195-IV, суд вважає безпідставними, оскільки пенсію позивачці вже призначено згідно з Законом N 1058- IV, ст.6 Закону №2195-IV передбачає не призначення нової, а підвищення раніше призначеної пенсії. З викладеного слідує, що абз.1 ч.І ст.28 та ч.З ст.28 Закону №1058-IV не конкурують між собою і для визначення підвищення пенсії, передбаченого ст.6 Закону №2195-IV має застосовуватися абз.1 ч.І ст.28 Закону №1058-IV.

Статтею 65 Закону України “Про Державний бюджет України на 2006 рік” для осіб, які втратили працездатність, затверджено прожитковий мінімум на одну особу: з 01 січня 2006 року - у розмірі 350грн., з 01 квітня 2006року - 359грн., з 01 жовтня 2006р. - 366грн., що складає і розмір мінімальної пенсії за віком за вказані періоди.

Статтею 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” для осіб, які втратили працездатність, затверджено прожитковий мінімум на одну особу: з 01 січня 2007 року - 380грн., з 01 квітня 2007 року - 406 грн.; з 01 жовтня 2007 року - 411 грн. та установлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абз.1 ч.І ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 квітня та з 1 жовтня 2007року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п'ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Таким чином, розмір підвищення пенсії позивачки у період з 01 січня 2006 року по 31 березня 2006 року має становити 105 грн.(350x30%) щомісячно, з 01 квітня 2006 року по 30 вересня 2006 року - 107 грн.70 коп. (359x30%) щомісячно, з 01 жовтня 2006 року по 31 грудня 2006 року - 109 грн. 80 коп. (366x30%) щомісячно, з 01 січня 2007 року по 30 березня 2007 року - 114 грн. (380x30%) щомісячно, з 01 квітня 2007 року по ЗО вересня 2007 року - 123 грн. 02 коп. (406x1 %+406)х30%) щомісячно, з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року - 124 грн. 53 коп. (411х1%+411)х30%) щомісячно.

Відповідно, за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року всього в рахунок збільшення пенсії, передбаченого ст.6 Закону №2195-IV, підлягало нарахуванню та виплаті 2744 грн. 31 коп.

Підпунктом 2 п. 42 розділу II Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» внесено зміни до ст. 6 Закону №2195-IV, якими останню викладено у такому змісті:

«Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів»

Зазначена вище редакція ст. 6 Закону №2195-IV діяла до 22 травня 2008 року, доки зміни внесені пп. 2 п. 42 розділу II України «Про державний бюджет на 2008 рік» Рішенням №10- рп/2008 Конституційного Суду України (справа №1-28/2008 щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України, (є неконституційними) і тому з 22 травня 2008 року вони втратили чинність, а от же з цього дня залишилася чинною стара редакція ст. 6 Закону №2195-IV.

Таким чином, у період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивачка згідно ст. 6 Закону №2195-IV мала право на підвищення пенсії, що вона її одержувала, на 30 відсотків

мінімальної пенсії за віком, яка виходячи зі змісту абз. 1 ч.І ст. 28 Закону №1058-IV мала дорівнювати розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, у 2008 році встановлюється з 01 квітня на рівні 481 грн., з 01 липня - на рівні 482 грн., з 01 жовтня по 31 грудня - на рівні 498 грн.

Отже, збільшення пенсії за віком позивачки мало відбутися: у травні 2008 року (за 10 днів з 22 по 31 травня) - (481х30%/31*10) на 46 грн. 55 коп., у червні 2008 року - на 144 грн. 30 коп. (481x30%), у липні, серпні та вересні 2008 року - на 144 грн. 60 коп. (482x30%) щомісячно, у жовтні, листопаді та грудні 2008 року - на 149 грн. 40 коп. (498x30%) щомісячно, а всього протягом періоду з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року на 1072 грн. 85 коп.

Таким чином, всього за періоди з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року відповідачем мало бути нараховано та виплачено збільшення пенсії за віком позивачки у розмірі 3817 грн. 16 коп. (2744,31+1072,85).

Згідно довідки, наданої відповідачем, зазначене збільшення нараховано та виплачено позивачці лише за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року у розмірі 579 грн. 30 коп.

Із зазначеної довідки також вбачається, що у період з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року відповідачем нараховувалося та виплачувалося позивачці збільшення до пенсії за віком у розмірах, передбачених законодавством України, чинним у цей період.

Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини”, суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції “Кожна фізична...особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права”. Розглядаючи борги у сенсі поняття “власності”, яке міститься у ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції і яке не обмежене лише власністю на фізичні речі та не залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатися як “майнові права” і, таким чином, як “власність”.

Виходячи з цього, при розгляді справи “Кечко проти України” (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини зауважив, що у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам із державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчувати виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство, однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих випадках, доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення суду).

У зв'язку з цим, Європейський Суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - закону України, відповідно якому встановлено надбавки з бюджету і які є діючими, та Закону України “Про державний бюджет” на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку Уряду України, превалювали як lex specialis.

Також, суд не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (п. 26 рішення суду).

Виходячи з наведеного, відмова відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачки відповідно до ст. 6 Закону № 2195-IV є незаконною, а вимоги останньої такими, що підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9-12,15, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 за періоди з 01 січня 2006 року по 01 січня 2009 року зі збільшенням її відповідно до ст. 6 Закону України №2195-IV від 18.11.2004р. “Про соціальний захист дітей війни”.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у м. Очакові та Очаківському районі Миколаївської області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1, згідно з яким її пенсію за віком, починаючи з 01 січня 2006 року, відповідно до ст.6 Закону №2195-IV, має бути збільшено на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, що становить: з 01 січня 2006 року - 105 (сто п’ять) гривень щомісячно, з 1 квітня 2006 року - 107 (сто сім) гривень 70 копійок щомісячно, з 1 жовтня 2006 року - 109 (сто дев’ять) гривень 80 копійок щомісячно, з 1 січня 2007 року - 114 (сто чотирнадцять) гривень щомісячно, з 1 квітня 2007 року - 123 (сто двадцять три) гривні 02 копійки щомісячно, з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року - 124 (сто двадцять чотири) гривні 53 копійки щомісячно, з 22 травня 2008 року по 31 травня 2008 року - 46 (сорок шість) гривень 55 копійок, з 01 червня 2008 року по 30 червня 2008 року - 144 (сто сорок чотири) гривні 30 копійок, у період з 01 липня 2008 року до 30 вересня 2008 року - 144 (сто сорок чотири) гривні 60 копійок щомісячно, у період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 149 (сто сорок дев’ять) гривень 40 копійок щомісячно та доплатити ОСОБА_1 за вказані періоди 3237 (три тисячі двісті тридцять сім) гривень 86 копійки.

Постанову може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови сторонами, або шляхом подання протягом десяти днів з цього ж дня заяви про її апеляційне оскарження, з наступним поданням протягом двадцяти днів з дня подання цієї заяви апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про її оскарження, у разі подання цієї заяви - після закінчення строку на подання апеляційної скарги на постанову, а у разі подання апеляційної скарги - відразу після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанову у повному обсязі складено 1 9 березня 2010 року.

Головуючий: