УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015р. Справа № 876/2034/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з'явився

позивача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби (правонаступник - Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області), м.Мукачево Закарпатської області

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.12.2012р. у справі №2а-0770/3226/12

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Мукачево Закарпатської області

до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби (правонаступник - Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області), м.Мукачево Закарпатської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

02.11.2012р. позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0176531742 від 16.10.2012р.

Позовні вимоги мотивує тим, що за матеріалами перевірки відповідачем 02.10.2012р. був складений акт, за наслідками якого складено податкове повідомлення-рішення, яким підприємцю визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість у розмірі 102408,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 20093,00грн. Проведеною перевіркою виявлено заниження обсягу звільнених операцій за 2011р. на 910809,00грн. При проведенні річного розрахунку перевіркою враховано завищення суми податкового кредиту на 71866,00грн. за рахунок включення до кредиту придбаних частин, на які відсутні документи, що підтверджують їх використання в господарських операціях та заниження обсягу звільнених операцій. У зв'язку з наведеним, перевіркою встановлено завищення суми податкового кредиту податку на додану вартість в сумі 102408,00грн. Однак, позивач зазначає, що актами виконаних робіт та міжнародно-транспортними накладними (СMR) встановлено, що протягом 2011р. він здійснював господарську діяльність з надання транспортних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом по території України та за межами митної території України. Позивач обліковував та оподатковував операції з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом між двома пунктами поза межами митного кордону України за нульовою ставкою податку на додану вартість у відповідності до вимог ст.195 ПК України. Крім того, позивач вказує, що ним подавались під час перевірки акти встановлення (заміни) запасних частин, які відповідачем не були прийняті до уваги. В акті перевірки неправильно відображено господарські операції позивача, оскільки зазначено про придбання підприємцем у ТзОВ "Автокомплект", ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 тільки запасних частин, а про придбання послуг по ремонту не вказано, хоча це підтверджується актами прийому-передачі. Оскільки документи, що свідчать про придбання та використання запасних частин взагалі податковими органом не перевірялись , то на думку позивача висновки акту перевірки не відповідають дійсності.

За результатами розгляду справи Закарпатський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про те, що позов слід задоволити повністю, оскільки позивачем в повному обсязі доведено належними та допустимими доказами здійснення господарських операцій, а також придбання та використання запчастин, та спростовано висновки податкового органу зазначені в акті перевірки. Як наслідок, податкове повідомлення-рішення №0176531742 від 16.10.2012р. є неправомірним та підлягає скасуванню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт Відповідач у справі): Мукачівська ОДПІ оскаржила її в апеляційному порядку. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що в порушення пп.197.8 ст.197 ПК України, транзитні операції в податковій звітності відображались як операція за нульовою ставкою оподаткування та звільнені операції, а також позивачем не надавалися підтверджуючі документи, які б свідчили про використання запчастин в господарській діяльності. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що у відповідності до Свідоцтва серія НОМЕР_2 ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Мукачівської міської ради як фізична особа-підприємець з ідентифікаційним номером НОМЕР_1, місцезнаходження АДРЕСА_1.

17.08.2006р. позивач отримав ліцензію Головної державної інспекції на автомобільному транспорті серія НОМЕР_3 на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування з терміном дії до 16.08.2011р.

02.10.2012р. Мукачівською ОДПІ складено Акт №3319/17-02/НОМЕР_1 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.

На підставі вищевказаної перевірки та висновків Акту відповідачем 16.10.2012р. винесено податкове повідомлення рішення №0176531742 за порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах ( робота, послугах) на 122501,00грн., в тому числі, за основним платежем 102408,00грн., за штрафними санкціями 20093,00грн.

ФОП ОСОБА_1 включив до складу валових витрат вартість придбаних запчастин від ТзОВ "Автокомплект", ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Позивачем на підтвердження придбавання та використання запчастин були надані суду першої інстанції видаткові накладні, виписки з банківських рахунків про оплату позивачем запчастин, акти прийому передачі виконаних робіт по ремонту транспортних засобів, належних позивачу та які задіяні у господарській діяльності підприємця, рахунки-фактури. Додатково були надані акти встановлення (заміни) запасних частин, використання матеріалів для відновлення дієздатності транспортного засобу. Дані Акти складені слюсарями , які працюють у позивача на підставі трудових договорів.

У відповідності до норм пп. а) п.198.1., п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до вимог пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно із вимогами п.198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі, при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі, при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до вимог п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого), у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Відповідно до п.2.1 ст.2 вказаного Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 , первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до вимог п.195.1.3 ст.195 ПК України, за нульовою ставкою оподатковуються операції з: міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

На виконання цього підпункту, перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

Відповідно до норм п.197.8 ст.197 ПК України, звільняються від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення (переміщення) пасажирів та вантажів транзитом через митну територію України, а також з постачання послуг, пов'язаних із таким перевезенням (переміщенням).

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги щодо непідтвердження позивачем використання запчастин в господарській діяльності, оскільки, такі є безпідставними та спростовуються доказами наявними в матеріалах справи. Відносно міжнародних перевезень та транзиту вантажів, то колегія суду звертає увагу, що в суді першої інстанції було встановлено та не заперечувалось сторонами, що транзитні операції в податковій звітності ФОП ОСОБА_1 відображались як операції з 0 ставкою оподаткування та звільнені операції, а перевезення вантажів оформлялось однією товарно-транспортною накладною у відповідності до вимог законодавства.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач вірно обліковував та оподатковував операції з постачання послуг з міжнародного перевезення вантажу автомобільним транспортом, а також, що позивачем підтверджено та правомірно включено до складу валових витрат вартість придбаних запчастин. Як наслідок податкове повідомлення-рішення Мукачівської ОДПІ №0176531742 від 16.10.2012р. є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби (правонаступник - Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області) на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.12.2012р. у справі №2а-0770/3226/12 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби (правонаступник - Мукачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.12.2012р. у справі №2а-0770/3226/12, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.10.2015р.