УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015р. Справа № 876/3826/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з'явився

позивача у справі: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Свалява Закарпатської області

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. у справі №2а-0770/2274/12

за позовом Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області (правонаступник - Свалявська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області), м.Свалява Закарпатської області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Свалява Закарпатської області

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2012р. позивач: Свалявська міжрайонна державна податкова інспекція Закарпатської області Державної податкової служби звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 510,00грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 510,00грн. Заборгованість добровільно погашена не була, таким чином відповідач не виконує взяті на себе обов'язки щодо сплати податків.

За результатами розгляду справи Закарпатський окружний адміністративний суд позовні вимоги задоволив повністю, оскільки відповідачем: ОСОБА_1 не сплачено у встановлені законом строки належні бюджету податки, а саме, податок на додану вартість у розмірі 510,00грн. Відповідне податкове повідомлення-рішення суб'єктом підприємницької діяльності оскаржено не було, а відтак, узгоджена сума податкового зобов'язання підлягає до примусового стягнення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): ФОП ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт вказує, що їй не було надіслано ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, а також суд не відклав розгляд справи, у зв'язку з неявкою відповідача, чим порушив норми процесуального права. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції та зупинити виконання постанови суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 17.07.2006р. була зареєстрована Свалявською районною державною адміністрацією Закарпатської області, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 від 17.07.2006р. з номером державної реєстрації 2 318 000 0000 001035 за юридичною адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачем не сплачено у встановлені законом строки належних бюджету податків, згідно з даними особових рахунків, які ведуться відділом обліку та звітності Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби, а саме податок на додану вартість та станом на 20.06.2012р., згідно із розрахунком сум бюджетної заборгованості, за відповідачем рахується заборгованість до бюджету в загальній сумі 510,00 грн.

Дана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення форми "P" №0007941700/0 від 12.06.2009р., прийнятого на підставі акта перевірки своєчасності подання податкової звітності №17/1700/20840160083 від 28.05.2009р., яким встановлено що в порушення п.п.17.1.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", відповідачем не подано податкові декларації з податку на додану вартість за лютий-квітень 2009p. Сума визначена у вищевказаному податковому повідомленні-рішенні відповідачем не сплачена.

Так як відповідачем узгоджена сума податкового зобов'язання сплачена не була, з метою ліквідації заборгованості Свалявською міжрайонною державною податковою інспекцією Закарпатської області Державної податкової служби на підставі ст.59 Податкового кодексу України було направлено на адресу відповідача податкові вимоги за №1/190 від 07.07.2009р. та №1/191 від 10.08.2009р. з вимогою проведення погашення бюджетної заборгованості. У зв'язку з незнаходженням боржника за юридичною адресою, був складений акт про неможливість вручення податкової вимоги та дані податкові вимоги були виставлені на дошці податкових оголошень Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області Державної податкової служби.

Відповідно до вимог п.п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Пунктом 56.11 ст.56 Податкового кодексу України зазначено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійне визначене платником податків.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, не відповідають дійсності та жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції.

В матеріалах справи наявні докази проведення судового засідання і 19.09.2012р. і 02.10.2012р., отже, доводи про те, що суд першої інстанції порушив права відповідача не відповідають дійсності.

Крім того, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги не містять будь-яких додаткових пояснень чи посилань на додаткові докази, які б стосувалися суті справи однак судом першої інстанції досліджені не були в силу порушень норм процесуального права. За таких умов відсутні будь-які доводи апеляційної скарги, що б вказували на помилковість висновків суду першої інстанції про підставність задоволення позову про стягнення податкового богу.

Також колегія суддів зазначає, що згідно з приписами ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін; 2) змінити постанову суду; 3) скасувати її та прийняти нову постанову суду; 4) скасувати постанову суду і залишити позовну заяву без розгляду або закрити провадження у справі; 5) визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі.

Відтак, в апеляційного адміністративного суду відсутні повноваження направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем узгоджена сума податкового зобов'язання сплачена не була, а тому підлягає до примусового стягнення.

Оскільки колегія суддів апеляційного суду прийшла до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, то вимога апелянта зупинити виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. також не може бути задоволена.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. у справі №2а-0770/2274/12 за позовом Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області (правонаступник - Свалявська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, - залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.10.2012р. у справі №2а-0770/2274/12, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.10.2015р.