УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015р. Справа № 876/6626/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (позивача у справі): Рібуна Р.В.,

відповідача у справі: Оленюка С.Л.,

третьої особи у справі: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. у справі №813/847/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго", м.Львів

до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м.Львів-Рудно

про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

18.02.2015р. позивач: Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, про визнання протиправним та скасування рішення, просив визнати протиправним та скасувати в повному обсязі рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №96 р/к від 23.12.2014р. у справі №1-02-48/2014; стягнути з Державного бюджету України в користь Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 73,08грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №96р/к від 23.12.2014р. у справі №1-02-48/2014 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" є протиправним та підлягає скасуванню, виходячи з того, що відповідачем неправильно визначені територіальні (географічні) межі ринку з постачання електричної енергії за регульованим тарифом у Львівській області межами знаходження електрообладнання позивача у Львівській області, який не є єдиним постачальником електричної енергії за регульованим тарифом на території цієї ж області. В свою чергу, відповідачем не досліджено, що в певних адміністративно-територіальних одиницях Львівської області є ряд постачальників електричної енергії і споживач самостійно вправі обирати такого постачальника. Також позивач посилається на те, що правовідносини між Публічним акціонерним товариством "Львівобленерго" та ОСОБА_3 з приводу визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, не можуть розглядатись в контексті правовідносин між особою, яка займає монопольне становище на ринку та споживача таких послуг. Крім того, комісією позивача правомірно прийнято рішення про визначення розміру збитків, завданих позивачу протиправними діями ОСОБА_3, внаслідок порушення ним правил користування електричною енергією.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. у справі №813/847/15 в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено; стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" судовий збір в розмірі 1827,00грн. до Державного бюджету України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив апелянт (позивач у справі): Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго", який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на те, що при винесенні даного рішення судом неповністю з'ясовано обставини, які мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.

23.07.2015р. на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшло заперечення на апеляційну скаргу, в якому відповідач у справі зазначив, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим на основі повного, всебічного та об'єктивного з'ясування всіх обставин у справі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. залишити без змін. В подальшому на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду від Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшли доповнення до заперечення на апеляційну скаргу від 23.07.2015р., 08.09.2015р., 25.09.2015р., 01.10.2015р., 12.10.2015р. відповідно, в яких, з посиланням на судову практику, відповідач у справі просив закрити провадження в адміністративній справі №813/847/15, оскільки розглядуваний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

В судове засідання Львівського апеляційного адміністративного суду 12.10.2015р. з'явився представник апелянта (позивача у справі): Рібун Р.В., який доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав у повному обсязі, просив апеляційну скаргу задоволити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити.

Представник відповідача у справі: ОСОБА_2 проти доводів апеляційної скарги заперечив, підтримав доводи, які викладені у запереченні та в додатках до заперечення на апеляційну скаргу, просив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. у справі №813/847/15 скасувати та закрити провадження у справі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечив та підтримав позицію, висловлену представником відповідача у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегією суддів апеляційного суду встановлено наступне:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 23.12.2014р. прийнято рішення №96р/к від 23.12.2014р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" (надалі - рішення). Вказане рішення прийняте за результатами розгляду справи №1-02-48/2014, розпочатої за результатами розгляду заяви громадянина ОСОБА_3 щодо правомірності складання ПАТ "Львівобленерго" акта №05133 про порушення Правил користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. №1357 від 17.04.2014р. та нарахування не облікованої електроенергії.

Прийнятим рішенням адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановлено:

- визнати, що згідно з ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" ПАТ "Львівобленерго" з 01.01.2013р. до 23.12.2014р. займає монопольне (домінуюче) становище на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на території Львівської області із часткою 100% у межах розташування електричних мереж, які знаходяться на балансі (у володінні, користуванні, оперативному управлінні тощо) ПАТ "Львівобленерго";

- визнати, що ПАТ "Львівобленерго" вчинило порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене ч.1 ст.13 та п.2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг постачання електричної енергії за регульованим тарифом у вигляді дії (необґрунтоване донарахування вартості та обсягу електричної енергії споживачу), що може призвести до ущемлення інтересів споживача (ОСОБА_3), яка була б неможливою за умов існування значної конкуренції на ринку послуг з постачання електричної енергії за регульованим тарифом;

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ПАТ "Львівобленерго" накласти штраф у розмірі 60000,00грн.;

- зобов'язано протягом 2-х місяців з дня отримання рішення припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, шляхом приведення взаємовідносин з споживачем ОСОБА_3 у відповідність до Правил користування електричною енергією для населення, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999р. №1357 і Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006р. №562.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" від 12.10.1978р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Розглядаючи справу, суд першої інстанцій виходив з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів. На думку колегії суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні ст.6 Конвенції стосовно "суду, встановленого законом", з огляду на нижченаведене:

Частиною 2 ст.4 КАС встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення. Закони України можуть передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів у порядку іншого судочинства, в тому числі господарського.

Такий інший порядок передбачено, зокрема, ч.1 ст.60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001р. №2210-III, відповідно до якої заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду.

З огляду на зміст наведених норм, справи зі спорів про оскарження рішень (розпоряджень) органів Антимонопольного комітету України підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК). Це стосується й розгляду справ за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства, оскільки таке стягнення здійснюється саме згідно з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів названих законів України. Водночас, пунктом 3 ч.1 ст.12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам. Винятком з цього правила, відповідно до положень ст.19 КАС, є вирішення справ щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. у справі №813/847/15 прийнята з порушенням встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, відтак, рішення у справі, яка розглядається, підлягає скасуванню, а провадження у цій справі - закриттю.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з постановою Верховного Суду України від 23.06.2015р. у справі №21-688а15.

Відповідно до вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Згідно із вимогами ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

За вимогами п.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про те, що постанова Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. у справі №813/847/15 прийнята з порушенням встановленої законом юрисдикції адміністративних судів, відтак, рішення у справі, яка розглядається, підлягає скасуванню, а провадження у цій справі - закриттю.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.157, 195, 196, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. у справі №813/847/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівобленерго" до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, - задоволити частково.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.06.2015р. у справі №813/847/15, - скасувати та закрити провадження у справі.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.10.2015р.