Провадження № -

Єдиний унікальний № 2-1229/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2010 року Прилуцький міськрайонним суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді: Бездідька В.М. при секретарі: Тищенко О.М. з участю сторін та їх представників

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог АТ «Ерсте Банк», ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 третя особа АТ «Ерсте Банк» про визнання права власності на нерухоме майно, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з проханням визнати за нею право спільної сумісної власності на майно придбане під час шлюбу.

Пропонує залишити у її власності кухонну стінку (1584 грн.), кухонні стільці (528 грн.), витяжку (323 грн.), стіл (637 грн.), спальний гарнітур (3600 грн.) килим 2 м. на 5 м. (595 грн.), килим 2 м. на 3 м. (408 грн.). ОСОБА_2 залишити стінку (4928 грн.), м’який куточок (2625 грн.) Бажає сплатити відповідачу різницю вартості рухомого майна, що становить 122 грн. Крім цього просить визнати за нею право власності на V* частину квартири АДРЕСА_1. У судовому засіданні посилаючись на ст.ст. 60,61,70 СК України ст.ст. 328,370 ЦК України просить задовольнити позов.

ОСОБА_2 позов визнав частково. Він не заперечує відносно способу поділу рухомого майна запропонованого колишньою дружиною. Поділу нерухомості заперечив у зустрічному позові просив визнати за ним право власності на оспорювану квартиру. Пропонує позивачці обмежитись грошовою компенсацію за частину майна в сумі 11500 грн. Підтримуючи у судовому засіданні позовні вимоги керується ст.ст. 57,61,65,70 СК України.

Обидві сторони, наполягаючи на обгрунтованості свого позову, просили відшкодувати понесені судові витрати та витрати пов’язані з інформаційно - технічним забезпеченням розгляду цивільної справи.Представники АТ «Ерсте Банк» звертають увагу суду на те оспорювана квартира знаходиться у заставі їхнього банку. Не бажаючу оформлення кредитного та іпотечного договору з ОСОБА_1 просять суд відступити від засади рівності часток подружжя | відмовити в задоволенні її позову. Щодо обґрунтованості вимог сторін! просять врахувати положення ст. 70 СК України, ст. 627, 628 ЦК України.

ОСОБА_3 просила задовольнити позов ОСОБА_1 відмовивши ОСОБА_2 і задоволенні його вимог.

Суд заслухав учасників процесу, дослідив матеріали справи і прийшов до наступного висновку.

Сторони зазначили, що перебували у юридичному шлюбі з 25 січня 2002 року по 24 червня 2010 року (а.с 20). Від цього шлюбу вони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 13.11.1996 року' народження.

Спору про поділ рухомого майна між сторонами немає.

4 вересня 2007 року ОСОБА_2 та ВАТ «Ерсте Банк» правонаступником якого є ПАТ «Ерсте Банк» (а.с. 55) уклали кредитний договір № 014/1349/74/04295. Предметом договору є грошові кошти в сумі 25 000 доларів США зі сплатою 12 % річних. Строк користування кредитом спливає 3 вересня 2027 року. Угодою зазначено, що позичальник отримав письмову згоду від іншого з подружжя на укладення кредитного договору (а.с. 27). З пояснень представників «Ерсте Банку» вбачається, що він належним чином виконував свої зобов’язання.

Учасники процесу визнали, що 1 вересня 2007 року використовуючи кредитні кошти ОСОБА_2 придбав квартиру АДРЕСА_2, (а.с. 21). Сторони фактично проживали у цій квартирі.

Забезпечуючи кредитний договір № 014/1349/74/04295, ПАТ «Ерсте Банк» 4 вересня 2010 року уклав договір поруки з ОСОБА_3 (а.с.29) та іпотечний договір з ОСОБА_2. Предметом іпотеки є придбана квартира АДРЕСА_2, (а.с. 60).

Посилаючись на ст. 61 СК України сторони зазначають, що майно придбане одним з них в інтересах сім»ї є об’єктом права спільної сумісної і власності подружжя. Тому позивачка вважає, що квартира підлягає поділу, а відповідач просить сплатити грошову компенсацію за належну їй частку.

Проте з таким висновком суд не може погодитись з наступних підстав.

Відповідно до ст. 575 ЦК України правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Як передбачено ст. 1, ст. З Закону України «Про іпотеку» іпотекою є - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотеко держатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

В силу ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення. При чому він повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації. Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи. Усі інші дії здійснюються лише за згоди іпотеко- держателя.

Таким чином, укладаючи договір іпотеки з фінансовою установою позичальник передає їй право розпорядження нерухомим майном. Володіння та користування майном залишається за іпотекодавцем. Розпорядження цим майном, поділ цього майна, припинення права застави, звернення стягнення на нього особами, які не мають відношення до договору' іпотеки законом України «Про іпотеку» не передбачено. З огляду на характер спірних правовідносин суд вважає, що визнання права власності на оспорювану квартиру за особою, яка не має відношення до іпотечного договору являється розпорядженням предметом застави.

В силу ст. 520 ЦК України зміна боржника за зобов’язаннями позики можлива лише за згодою кредитора. Проте таку можливість представники АТ «Ерсте Банк» категорично заперечили.

Підсумовуючи зазначене суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 в частині визнання права власності на оспорювану квартиру та ОСОБА_2 в частині грошової компенсації за належну частку задоволенню не підлягають.

В судовому засіданні позивачка не наполягала на поділі 31562 грн. сплачених ОСОБА_2 авансом до підписання договору купівлі - продажу. Ця сума не враховувалась нею під час сплати державного мита. Тому вирішення питання щодо цих коштів поза межами її позову.

Позов ОСОБА_2 суд вважає необгрунтованим з огляду на наведені вище положення.

ОСОБА_5 при подачі позову недоплатила приблизно 11 грн., що підлягають стягненню на користь міського бюджету.

ОСОБА_2 не надав суду квитанцій про сплату держмита та витрати на інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи. Тому вони підлягають стягненню судовим рішенням.

Інші судові витрати та витрати з інформаційно-технічногозезпечення розгляду цивільної справи суд залишає у межах фактично пенесених сторонами.

Керуючись ст. 1,3,9 Закону України «Про іпотеку», ст.520,575,586 ЦК України, ст.ст. 10,15,59-61,88, ч. З ст. 212, 213-215,294 ЦПК України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2

злодимировича, третя особа без самостійних вимог АТ «Ерсте Банк»,

тахотнікова ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя

довольнити частково.

Розподілити рухоме майно між сторонами таким чином: кухонну

інку (1584 грн.), кухонні стільці (528 грн.), витяжку (323 грн.), стіл (637

ш.), спальний гарнітур (3600 грн.) килим 2 м. на 5 м. (595 грн.), килим 2 м,

і 3 м. (408 грн.) залишити у власності ОСОБА_1; стінку (4928 грн.), м’який куточок (2625 грн.) залишити у власності

аринохи ОСОБА_7. Різницю вартості рухомого майна, що

ановить 122 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_8.

В решті позову ОСОБА_1 відмовити.

Судові витрати в сумі 11 грн. стягнути з ОСОБА_1

на користь міського бюджету.

ОСОБА_2 в задоволенні позову відмовити.

Судовий збір в сумі 1700 грн. стягнути з ОСОБА_2

^алодимировича на користь міського бюджету.

Витрати з інформаційно - технічного забезпечення розгляду цивільної,

прави в сумі 120 грн. стягнути з ОСОБА_9 на

ористь державного бюджету.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з

ня його проголошення.

Суддя В.М. Бездідько