Справа № 161/16007/15-к Провадження №11-сс/773/284/15 Головуючий у 1 інстанції:Ющук О.С.

Категорія:тимчасовий арешт. Доповідач: Лозовський А. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року місто Луцьк

Апеляційний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Лозовського А.О.,

суддів - Пазюка О.С., Філюка П.Т.,

при секретарі - Лінік Т.В.,

з участю прокурора - Турчинської О.Є.,

захисника -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою прокурорів прокуратури м. Луцька Турчинської О.Є. та Кучера А.А. на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора міста Луцька Кучера А.А. про тимчасовий арешт ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Брест Республіки Білорусь, громадянина Республіки Білорусь, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 жовтня 2015 року відмовлено в задоволені клопотання прокурора м. Луцька Кучера А.А. про тимчасовий арешт на 40 днів громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Республіки Білорусь.

Слідчий суддя своє рішення мотивував тим, що прокурором не доведено наявність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В поданій апеляційній скарзі прокурори прокуратури м. Луцька вважають ухвалу слідчого судді такою, яка винесена з істотним порушенням вимог міжнародного права. Вказує, що постановою СУ управління Слідчого комітету Республіки Білорусь від 15 січня 2014 року ОСОБА_4 притягнено як обвинуваченого та оголошено його у розшук. Крім того, постановою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, санкціонованою заступником прокурора Брестської області стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід тримання під вартою. Зазначають, що статтею 56 «Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах» передбачено, що Договірні Сторони зобов'язуються за вимогою видавати один одному осіб, що знаходяться на їх території, для притягнення до кримінальної відповідальності. Просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_4 тимчасовий арешт на 40 діб до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Республіки Білорусь.

Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, захисника ОСОБА_1, який заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

На думку апеляційного суду, при розгляді клопотання про тимчасовий арешт потрібно розділяти такі поняття як застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для забезпечення видачі особи (екстрадиційний арешт - ст. 584 КПК України) та тимчасовий арешт (ст. 583 КПК України), який не входить до запобіжних заходів.

Питання щодо обрання запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою потрібно вирішувати при розгляді клопотання про екстрадиційний арешт в порядку ст. 585 КПК України.

Таким чином, слідчий суддя при розгляді клопотання про тимчасовий арешт безпідставно в своїй ухвалі посилається на 18 розділ КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматись під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

Україна і Білорусь є сторонами Конвенції про правову допомогу та правові відносини по цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року і питання, пов язані з екстрадицією вирішуються в порядку, передбаченому даним міжнародним договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 583 КПК України до затриманої особи, яка вчинила злочин за межами України, застосовується тимчасовий арешт до 40 діб або інший встановлений відповідним міжнародним договором України строк до надходження запиту про її видачу.

Прокурор звертається до слідчого судді, у межах територіальної юрисдикції якого здійснено затримання, із клопотанням про застосування тимчасового арешту.

Відповідно до ст.583 КПК України слідчий суддя безпідставно відмовив у задоволенні клопотання прокурора про застосування до громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 тимчасового арешту строком на 40 діб, оскільки до надходження запиту про його видачу іншого не передбачено кримінальним процесуальним законодавством України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання прокурора про тимчасовий арешт ОСОБА_4, суд першої інстанції постановив судове рішення в порушення вимог Мінської конвенції «про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах».

При розгляді клопотання слідчим суддею була встановлена особа, перевірено документи, що містять дані про вчинення ОСОБА_4 злочину на території Республіки Білорусь та документи про обрання щодо останнього запобіжного заходу санкціонованого заступником прокурора Брестської області, однак безпідставно відмовив у застосуванні тимчасового арешту ОСОБА_4

З огляду на наведене вище, зважаючи на те, що при розгляді клопотання підстав для відмови в застосуванні тимчасового арешту громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 не встановлено, тому апеляційний суд прийшов до висновку, що клопотання про застосування тимчасового арешту подано прокурором у відповідності вимог ст. 583 КПК України, а тому його слід задовольнити та застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, тимчасовий арешт на 40 діб до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Республіки Білорусь.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 407, 422 583 КПК України, Апеляційний суд Волинської області,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу прокурорів прокуратури м. Луцька Турчинської О.Є. та Кучера А.А.задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 12 жовтня 2015 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора м. Луцька Кучера А.А. про тимчасовий арешт на 40 днів громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Республіки Білорусь скасувати.

Клопотання прокурора міста Луцька Кучера А.А. задовольнити, застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Республіки Білорусь тимчасовий арешт на строк 40 діб до надходження запиту про його видачу від компетентних органів Республіки Білорусь.

Строк тимчасового арешту рахувати з моменту затримання ОСОБА_4.

Утримувати ОСОБА_4 у Слідчому ізоляторі №2 міста Луцька.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: