ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2012 р. Справа № 2201/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області на постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, як учаснику війни,–
встановив:
16 травня 2011 року позивач – ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача – управління праці та соціального захисту населення Галицької РДА в якому просив стягнути з відповідача на його користь недоплачену щорічну разову грошову допомогу, як учаснику війни, відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» за 2007 – 2011 роки у сумі 8141 грн..
В адміністративному позові позивач також заявив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що йому як учаснику війни відповідно до вимог ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» повинна виплачуватись щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі 3-ох мінімальних пенсій за віком. Однак у 2007-2011 роках дана допомога, як вважає позивач, відповідачем йому була виплачена не в повному розмірі.
Постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 06.06.2011 року прийнятою в порядку письмового провадження, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову відповідача щодо неповної виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня. Зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2007-2011 роки з врахуванням виплачених сум. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з цією постановою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що постанова прийнята з неповним з’ясуванням обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. За результатами апеляційного розгляду просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
Враховуючи те, що усі особи, які беруть участь в справі в судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розгляд даної справи здійснювати в порядку письмового провадження, на наявними в справі матеріалами.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково.
Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивач згідно зі ст. 8 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є учасником війни, що підтверджується відповідним посвідченням.
Однак, суд першої інстанції безпідставно та з порушенням норм процесуального права поновив позивачу строк звернення до адміністративного суду, а не залишив його без розгляду, у зв’язку із пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, так як це передбачено ст. 100 КАС України.
Згідно зі ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення позивачу до суду) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що позивач із адміністративним позовом до суду звернувся 30.05.2011 року та просив його задовольнити за 2007-2011 роки, тобто із пропуском строку звернення до адміністративного суду,
При цьому, у даному адміністративному позові позивач не наводить жодних причин пропуску цього строку.
Враховуючи те, що позивачем не наведено поважних причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а судом першої інстанції допущені грубі порушення норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відповідності до ст. 195 КАС України вийти за межі доводів апеляційної скарги та позовні вимоги за 2007-2010 роки залишити без розгляду.
Щодо позовних вимог за 2011 рік то суд апеляційної інстанції вважає, що такі підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Частиною 5 статті 14 цього Закону N 3551-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що підпунктом «б» підпункту 3 пункту 20 розділу II Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI, частину 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту» викладено в новій редакції, відповідно до якої, щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, та іншим учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 вказані вище положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними та втратили чинність з моменту визнання їх такими.
Таким чином, з 22.05.2008 року частина 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» діє в редакції відповідно до якої, щорічно до 5 травня учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього СРСР за самовіддану працю та бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком, іншим учасникам війни - у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком.
В такій же редакції дана норма діяла і у 2011 році, однак відповідач всупереч даної норми допомогу до 5 травня позивачу нарахував та виплатити у значно меншому розмірі.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог позивача за 2011 рік.
З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити частково.
Керуючись ст. ст. 99, 100, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області – задовольнити частково.
Постанову Галицького районного суду Івано-Франківської області від 06 червня 2011 року у справі № 2а-2285/11/0904 – скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області про нарахування та виплату недоплаченої щорічної разової грошової допомоги, в частині позовних вимог за 2007 – 2010 роки – залишити без розгляду.
Визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1, як учаснику війни щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік, відповідно до частини 5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Галицької районної державної адміністрації Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як учаснику війни разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік, відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 3 (трьох) мінімальних пенсій за віком, з урахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: О.Б. Заверуха
ОСОБА_2