У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Парінова І.К., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» про встановлення факту, що має юридичне значення та стягнення безпідставно набутих грошових коштів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» (далі - ПАТ «Банк Форвард»), який є правонаступником публічного акціонерного товариства «Банк Руский Стандарт» (далі - ПАТ «Банк Руский Стандарт»), обґрунтовуючи вимоги тим. що 12 квітня 2013 року ним була підписана заява № 105625173 на укладення з ПАТ «Банк Руский Стандарт» кредитного договору № 105625173, рахунок клієнта 29096002986801. За пропозицією банку, 16 травня 2013 року ним була підписана заява № 106359945 на укладення з ПАТ «Банк Руский Стандарт» договору про надання та використання платіжної картки, рахунок клієнта № НОМЕР_1. Позивач вказував, що вищевказані документи підписував особисто, а від імені відповідача ці заяви не підписав жоден представник банку, який би мав відповідну довіреність, відбиток печатки ПАТ «Банк Руский Стандарт» на заявах, на кредитному договорі та на договорі платіжної картки відсутні. Виходячи з цього, позивач вважав, що вказані договори між ним та відповідачем укладені не були. За результатом вказаних правовідносин банком від нього за договором кредиту було отримано 34 407 грн, а ним від банку отримано 19 900 грн, тобто за неукладеним договором кредиту відповідач безпідставно набув 14 507 грн. З огляду на зазначене, позивач просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме той факт, що договір про надання та використання платіжної картки № 106359945 від 16 травня 2013 року та кредитний договір № 105625173 є неукладеними, зобов'язати ПАТ «Банк Форвард» повернути йому безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 14 507 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2015 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Крім цього, заявник звернувся із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вказаних судових рішень.

Враховуючи те, що підстави пропущення строку на касаційне оскарження судових рішень є поважними, заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а процесуальний строк - поновленню.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина 1 статті 335 ЦПК України).

Так, відмовляючи у позові ОСОБА_2 суди першої та апеляційної інстанцій на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України), з урахуванням фактичних обставин справи і вимог статей 10, 60 ЦПК України обґрунтовано виходили з того, що вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Також суди дійшли правильного висновку про відмову в стягненні безпідставно набутих коштів, оскільки такі вимоги є похідними від вимоги про визнання спірного кредитного договору неукладеним.

Згідно з пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Зі змісту рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2015 року та доданих матеріалів убачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності оскаржуваних судових рішень.

Керуючись пунктом 5 частини 4 статті 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду м. Києва від 28 квітня 2015 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Банк Форвард» про встановлення факту, що має юридичне значення та стягнення безпідставно набутих грошових коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 25 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 12 серпня 2015 року.

Копію цієї ухвали та додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ І.К. Парінова