Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 рокум. Київ

Суддя Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

Журавель В.І.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача,

в с т а н о в и в:

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним вище позовом, посилаючись на те, що 16 грудня 2014 року між ним та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір на виготовлення та встановлення кухонних меблів, відповідно до умов якого остання зобов'язалася виготовити та встановити йому меблі протягом 30 робочих днів, тобто до 30 січня 2015 року.

Вартість робіт встановлена у сумі 16 тис. грн за 2,8 погонних метрів меблів.

Він свої зобов'язання за договором виконав - 16 грудня 2014 року вніс передплату вартості замовлення у розмірі 70 відсотків, що склало 11 200 грн, а після повідомлення відповідача 22 квітня 2015 року про виготовлення меблів вніс залишок коштів за замовленням.

Зазначав, що ФОП ОСОБА_2 порушила строки виконання договору, оскільки замовлені меблі замість 30 січня 2015 року були виготовлені та встановлені лише 24 квітня 2015 року після його неодноразових звернень до магазину.

Крім того, комплектація та якість меблів, які йому виготовили, не відповідає замовленню, продавець замість якісної фурнітури та додаткового обладнання встановив неякісні деталі невідомого виробника, замість комплекту якісного функціонального освітлення з двох діодних світильників із незалежним блоком живлення, оголошена продавцем вартість якого складала 120 доларів США, продавець встановив 1,8 метра діодної стрічки вартістю 60 грн за 1 погонний метр, підключивши її до блоку живлення декоративного освітлення, що призвело до того, що механізми та рухомі частини меблів неякісно працюють.

Враховуючи те, що він та його сім'я зазнали майнової та моральної шкоди, просив стягнути із ФОП ОСОБА_2 на його користь кошти за продаж товару неналежної якості та порушення умов договору у розмірі 50 відсотків вартості товару, що складає 8 тис. грн; неустойку за прострочення на 82 дні строку виконання робіт із розрахунку 3 відсотки за кожен день прострочення у сумі 39 360 грн; матеріальні збитки внаслідок необхідності організації харчування з розрахунку 50 грн на кожного члена родини за добу, що складає 12 300 грн; моральну шкоду у розмірі 20 тис. грн; штраф на користь держави у сумі 16 тис. грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 27 липня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 8 вересня 2015 року рішення Краматорського міського суду Донецької області від 27 липня 2015 року у частині відмови ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки за прострочення виконання робіт скасовано та ухвалено нове рішення, яким ці вимоги задоволені.

Стягнуто із ФОМ ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 неустойку за прострочення виконання робіт за договором купівлі-продажу № 118 від 16 грудня 2014 року за період із 31 січня 2015 року по 22 квітня 2015 року у розмірі 16 тис. грн.

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого суду, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження по вищевказаній справі слід відмовити, виходячи з наступного.

Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного рішення вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішення суду апеляційної інстанції.

Скасовуючи частково рішення суду першої інстанції та ухвалюючи у цій частині нове рішення про стягнення неустойки на користь позивача, апеляційний суд, правильно застосувавши положення ст. ст. 551, 611, 627 ЦК України, на підставі поданих сторонами доказів, які оцінені відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, зокрема, договору купівлі-продажу № 118 від 16 грудня 2014 року, обґрунтовано виходив із того, що відповідач прострочив виконання робіт на 82 дні.

Доводи касаційної скарги зводяться до заперечення вини відповідача у несвоєчасному виконанні договору та простроченні виконання замовлення.

Суд апеляційної інстанції правильно стягнув пеню, оскільки за змістом ст. ст. 549, 550 ЦК України право на неустойку поставлене лише в залежність від невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Інші доводи заявника зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, проте в силу ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За таких обставин, встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, апеляційний суд правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого не вбачається.

Керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживача.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ В.І. Журавель