Судове рішення #5044740

 

 

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №2а-8508/08-1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня  2009 року                                                                м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого - судді                                                              Гулкевич І.З.

при секретарі судового засідання                                        Бурдіні С.М.

з участю позивача ОСОБА_1., представника відповідача  Проців Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної надбавки до пенсії «Дітям війни»  за 2007 рік в сумі  373,60 грн.

       

в с т а н о в и в :

 

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України у  Миколаївському районі Львівської області. Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни» за 2007 рік в сумі  373,60 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак така допомога не виплачувалась. Крім цього, просить поновити  строк звернення до суду за захистом порушених прав.

 В судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.

  Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області  в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що на законодавчому рівні не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку і яким чином обчислювати його розмір за відсутності поняття «мінімальна пенсія за віком» як розрахункової величини. Жодних змін не було внесено до видаткової частини Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» і після прийняття Конституційним Судом України Рішення  від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, тому кошти на виплату оскаржуваного підвищення в 2007 році були відсутні. Вважає позов безпідставним і просила відмовити у задоволенні такого.

Суд, дослідивши докази, вважає, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

            Законом України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-VI установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

              Статтею першою цього Закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.               

            Позивач   ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни.

              Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

              Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України - усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

              Частиною 3 статті 22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

              Законами України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було обмежено.

            Однак, Рішенням  Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнаний таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» якими обмежується дія ст. 6  Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

            З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення  Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  втратив чинність, отже, з цього часу відновлено дію  статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

                Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007   має  преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли  внаслідок дії положень статей, що  визнані неконституційними.

Судом встановлено, що всупереч Рішенню Конституційного Суду України Управлінням Пенсійного фонду України у Миколаївському  районі Львівської області оспорювана позивачем надбавка з 09.07.2007 року по 30.12.2007 року не виплачувалась, тому позов в частині  стягнення з відповідача  на користь позивача невиплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за вказаний вище період підлягає до задоволення.

            Що стосується позовних вимог позивача в частині  зобов'язання відповідача нарахувати позивачу недоплачене підвищення до пенсії   за період з  01.01.2007 року по 09.07.2007 року, то такі до задоволення не підлягають та суд мотивує це наступним. Відповідно до Рішення   Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом цього Рішення, тобто з 09 липня 2007 року.  Отже, саме з 09.07.2007 року відновлено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».   

    Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області  по невиплаті позивачу  підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” є протиправними.   

Керуючись ст. ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», ст.62 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від   09 липня 2007 року № 6-рп/2007, ст. ст. 7- 14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

 

П О С Т А Н О В И В :

 

                  позов задовольнити.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у Миколаївському районі Львівської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України „ Про соціальний захист дітей війни” протиправними.   

        Зобов”язати Управління Пенсійного Фонду України у Миколаївському районі Львівської області нарахувати і виплатити   з 09.07.2007 року по 30.12.2007 року включно ОСОБА_1   підвищення до пенсії  в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком  на підставі положень ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

   

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАСУ, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

    Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в  разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України  - з  дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

 

 

Суддя                                                                                                                            Гулкевич І.З.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація