ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
12.05.09 Справа № 15/288
ПОСТАНОВА
м.Львів
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді Скрипчук О.С.
Суддів Дубник О.П.
Процика Т.С.
При секретарі Мацкулі Н.М.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Агролайф”(далі ТзОВ “Агролайф”) б/н і дати (вх. № 92 від 26.01.09 р.)
на рішення господарського суду Львівської області від 20.11.08 р.
у справі № 15/288
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Агро-Лан”(далі ТзОВ “Агро-Лан”), смт. Куликів Львівської області
до відповідача ТзОВ “Агролайф”, м. Яворів Львівської області
про стягнення 42 377,42 грн.
за участю представників сторін:
від позивача –Панюра Н.Ф. - представник;
від відповідача – Каличак О.Я. -представник.
ВСТАНОВИВ:
ТзОВ “Агро-Лан” звернулось до господарського суду Львівської області з позовом до ТзОВ “Агролайф” про стягнення 42 377,42 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 20.11.2008 року у справі № 15/288 (суддя Костів Т.) позов ТзОВ “Агро-Лан” до ТзОВ “Агролайф” задоволено повністю. Суд стягнув з ТзОВ “Агро-Лан” на користь ТзОВ “Агролайф” 33 000,00 грн. боргу, 2 777,42 грн. пені, 6 600,00 грн. штрафу.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням ТзОВ “Агролайф” подало апеляційну скаргу б/н і дати та доповнення до апеляційної скарги б/н і дати, в яких просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2008 року і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зокрема, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права. А саме, скаржник зазначає, що жодних ухвал про розгляд справи в господарському суду Львівської області відповідачем не було отримано.
У зв’язку з відставкою судді Слуки М.Г. та відповідно до розпорядження голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.04.2009 року справу № 15/288 передано на розгляд колегії у складі: головуючого судді Скрипчук О.С., суддів Дубник О.П., Процика Т.С.
ТзОВ “Агро-Лан” подало відзив на апеляційну скаргу, якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Між ТзОВ “Агролайф” (Замовник) та ТзОВ «Агро-Лан»(Виконавець) 03.03.2008 року укладено договір № 2 на виконання сільськогосподарських робіт (а.с. 5). Виконавець своєю технікою проводить сільськогосподарські роботи на площах Замовника (п.1 договору).
П.п. 3.1, 3.4 договору № 2 передбачено, що проведені Виконавцем роботи оплачуються Замовником грошовими коштами в такому розмірі: за оранку ґрунту в обсязі 500 га. за ціною 140,00 грн. за 1 га. Оплата виконаних робіт проводиться Замовником поетапно протягом трьох банківських днів після підписання сторонами кожного акту виконання механізованих робіт.
Відповідно до акту виконаних механізованих робіт № 1 від 07.05.2008 року, який скріплений печатками обох сторін, Виконавцем виконано роботу в обсязі 490 га. на суму 68 600,00 грн. (а.с.6).
Між ТзОВ “Агролайф” (Замовник) та ТзОВ «Агро-Лан»(Виконавець) 06.05.2008 року укладено договір № 15 на виконання сільськогосподарських робіт (а.с. 7). Виконавець своєю технікою проводить сільськогосподарські роботи на площах Замовника (п.1 договору).
П.п. 3.1, 3.4 договору №15 передбачено, що проведені Виконавцем роботи оплачуються Замовником грошовими коштами в таких розмірах: по вирівнюванні ґрунту в обсязі 1000 га. за ціною 60,00 грн. за 1 га., по дискуванню ґрунту в обсязі 1000 га за ціною 65,00 грн. за 1 га., по культивації ґрунту за ціною 55,00 грн. за 1га., по дискуванню ґрунту за ціною 90,00 грн. за 1 га.
Відповідно до акту виконаних механізованих робіт № 2 від 06.06.2008 року, який скріплений печатками обох сторін, Виконавцем виконано роботу в обсязі 887 га. на суму 57 655,00 грн. (а.с.8).
Відповідно до акту виконаних механізованих робіт № 3 від 06.06.2008 року, який скріплений печатками обох сторін, Виконавцем виконано роботу в обсязі 222 га. на суму 19 980,00 грн. (а.с.9).
Відповідно до акту виконаних механізованих робіт № 4 від 06.06.2008 року, який скріплений печатками обох сторін, Виконавцем виконано роботу в обсязі 182 га. на суму 10 920,00 грн. (а.с.10).
Відповідно до акту виконаних механізованих робіт № 5 від 06.06.2008 року, який скріплений печатками обох сторін, Виконавцем виконано роботу в обсязі 954 га. на суму 52 470,00 грн. (а.с.11).
Позивач в позовній заяві посилається на те, що Замовник розрахувався за виконані роботи лише частково на суму 176 625,00 грн.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (ч. 2 ст. 175 ГК України).
Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ст. 509 ЦК України).
Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Матеріали справи не містять відомостей про погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 33 000,00 грн. за виконані роботи. Відповідач, як і в суд першої інстанції, так і в суд апеляційної інстанції не надав доказів оплати за виконані роботи.
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
При цьому, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Оскільки, відповідач частково (на суму 176 625,00грн.) розрахувався перед позивачем за поставлений останнім товар (на загальну суму 209 625,00 грн.) і не надає документів, які б свідчили про відсутність його вини з невиконання своїх зобов’язань за договорами №2 та № 15 100727 в повному обсязі, то колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано визнав доведеним факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 33 000 грн.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п. 4.5 договорів № 2 та № 15, за прострочку в оплаті виконаних робіт чи порушення умов розрахунків Замовник відшкодовує Виконавцю всі завдані, в тому числі і третіми особами, збитки та додатково сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки. Якщо на протязі тридцяти днів з моменту підписання сторонами останнього за датою акту виконаних робіт Замовник не розрахується з виконавцем він сплачує Виконавцеві, крім пені штраф в розмірі 20% від суми договору.
Цивільним кодексом України передбачено дві форми неустойки –штраф і пеня.
Так, у ст. 549 ЦК України визначається, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного, або неналежно виконаного зобов’язання, а пеня є неустойка, що обчислюється від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, штраф встановлюється і застосовується у грошовій формі за твердою ставкою або у відсотковому розмірі від суми зобов’язання і є разовим стягненням. Натомість, пеня застосовується за певний період прострочення, зокрема, за кожен день, і за своєю правовою природою є тривалою санкцією.
Слід відмітити, що ознаки за яким законодавець визначив штраф та пеню та порядок їх нарахування є імперативними, відтак сторони не мають права їх змінювати.
Місцевим господарським судом обґрунтовано, на підставі стягнуто з відповідача на користь позивача 2 777,42 грн. пені та 6 600,00 грн. –штрафу.
Посилання скаржника на те, що жодних ухвал про розгляд справи господарським судом Львівської області не було отримано відповідачем, чим було порушено ст. 64 ГПК України, колегією суддів не береться до уваги, з таких підстав.
Згідно п. 3.6 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Також, дана правова позиція викладена у п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році”.
Відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 на звороті у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа, який залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про призначення і відкладення розгляду справи свідчать також повідомлення про вручення поштового відправлення №. 3761640 (а.с. 3).
Як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ “Агро-Лан” при зверненні до господарського суду Львівської області було зазначено адресу ТзОВ “Агролайф”: вул. С.Стрільців, 20, м. Яворів , Львівська область.
Ухвала господарського суду Львівської області від 27.10.2008 року у справі № 15/288, якою засідання суду було призначено на 13.11.2008 року, була надіслана на адресу відповідача 30.10.2008 року, про що свідчить відмітка на звороті ухвали, а отримана відповідачем 07.11.2008 року, згідно з повідомлення про вручення поштового відправлення.
У зв’язку з неявкою представника відповідача ухвалою господарського суду Львівської області від 13.11.2008 року розгляд справи було відкладено на 20.11.2008 року, зазначена ухвала була надіслана на адресу відповідача 14.11.2008 року, про свідчить також відмітка на звороті ухвали.
Як встановлено колегією суддів, відповідач був належно повідомлений про час та місце розгляду справи.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2008 року у справі № 15/288.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Львівський апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Рішення господарського суду Львівської області від 20.11.2008 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити в господарський суд Львівської області.
Головуючий - суддя Скрипчук О.С.
суддя Дубник О.П.
суддя Процик Т.С.